Справа № 947/22228/21
Провадження № 1-кс/947/11140/21
13.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019161500002935 від 26.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Досудовим розслідуванням установлено, що у жовтні 2019 року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, у ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, для реалізації якого останній вступив у попередню змову з ОСОБА_6 .
Так, з метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 підключили свій персональний комп'ютер до всесвітньої мережі «Інтернет», створили в ній Інтернет магазин, через який мали намір здійснювати його адміністрування та розміщення на ньому відомостей щодо продажу неіснуючого товару, вести перемови з потенційними покупцями, переконуючи останніх в правдивості своїх намірів, використовувати банківські картки, відкриті на інших осіб, з метою отримання на вказані розрахункові рахунки грошових коштів, а саме шляхом їх перерахування від потерпілих та подальшого переведення в готівку за допомогою банкоматів.
Зокрема, для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_5 запропонував своїм знайомим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надати банківські картки із банківськими картковими рахунками, відкритими на їх ім'я., на що останні, будучи не обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , погодились.
Надалі, приступивши до реалізації злочинного плану, ОСОБА_6 за допомогою підключення до всесвітньої мережі «Інтернет» створив Інтернет сайт «e-miui.com.ua», розмістивши на ньому оголошення про продаж неіснуючої техніки, зазначивши контактний номер телефону НОМЕР_1 .
Так, в листопаді 2019 року, ОСОБА_11 , знайшов у мережі Інтернет веб-сайт «e-miui.com.ua», на якому було розміщено інформацію про продаж навушників торгівельної марки «Airpods Pro» (MWP22) вартістю 7099 грн. 00 коп. із зазначенням контактного номеру телефону НОМЕР_1 .
В подальшому, 02.11.2019 ОСОБА_11 виявив бажання придбати на веб-сайті «e-miui.com.ua» навушники торгівельної марки «Airpods Pro» (MWP22) вартістю 7099 грн. 00 коп., після чого зі свого мобільного номеру телефону НОМЕР_2 зателефонував на зазначений в оголошені номер телефону НОМЕР_1 .
При цьому, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи факт відсутності товару, представився менеджером Інтернет магазину та повідомив, що зазначений товар є у наявності та буде відправлений одразу після перерахування стовідсоткової вартості товару на зазначений ним банківський розрахунковий рахунок.
Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на номері телефону НОМЕР_1 , відправили на мобільний номер телефону ОСОБА_11 НОМЕР_2 реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у АТ «УніверсалБанк на ім'я ОСОБА_7 , для сплати за вказаний товар.
ОСОБА_11 в свою чергу, отримавши реквізити для сплати за вищевказаний товар за допомогою мобільного додатку «Монобанк» зі свого карткового рахунку № НОМЕР_4 на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 перерахував грошові кошти в сумі 7099 грн. 00 коп. в якості оплати за товар.
У подальшому, 15.11.2018, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_5 , відвідали торгівельно-розважальний комплекс «5 елемент», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 4, у якому ОСОБА_6 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту на ім'я ОСОБА_7 , за допомогою банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» отримав частину перерахованих від ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 6 700 грн. 00 коп., частину з яких передав ОСОБА_5 .
Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свої зобов'язання щодо відправлення навушників торгівельної марки «Airpods Pro» (MWP22) ОСОБА_11 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 7099 грн. 00 коп.
Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи за попередньою змовою, використовуючи підключення до всесвітньої мережі Інтернет, без реального наміру продажу товару, створили у Інтернет мережі веб магазин «startsmart.com.ua», розмістивши інформацію про продаж мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8T 4/64» вартістю 4090 грн. 00 коп., якого в дійсності не було, зазначивши контактний абонентський номер НОМЕР_6 .
У подальшому ОСОБА_12 , будучи введеною в оману щодо реальних намірів продажу товару та маючи на меті здійснити купівлю мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8T 4/64», за допомогою електронної форми зазначеної у Інтернет магазині «startsmart.com.ua» залишила заявку на придбання мобільного телефону вищезазначеної марки, а також залишила контактний номер свого телефону НОМЕР_7 .
Надалі ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи факт відсутності товару, зателефонувавши ОСОБА_12 представився менеджером вказаного Інтернет магазину та повідомив, що зазначений товар є у наявності та буде відправлений одразу після перерахування стовідсоткової вартості товару на банківський розрахунковий рахунок.
Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на номер телефону НОМЕР_1 , відправили на мобільний номер телефону ОСОБА_12 НОМЕР_7 заздалегідь підшуканий ОСОБА_6 та ОСОБА_13 банківський картковий рахунок № НОМЕР_8 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 , для сплати за вказаний товар.
ОСОБА_12 в свою чергу, отримавши реквізити для сплати за даний товар, за допомогою мобільного додатку «Ощадбанк» зі свого карткового рахунку № НОМЕР_4 перерахувала грошові кошти в сумі 4090 грн. 00 коп. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_8 в якості оплати за товар.
У подальшому, 15.11.2018, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_5 , відвідали торгівельно-розважальний комплекс 5 елемент, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняїовського, 4, у якому ОСОБА_6 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту на ім'я ОСОБА_7 , за допомогою банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» отримав у готівковій формі частину отриманих від ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 4 000 грн. 00 коп., після чого, частину з них передав ОСОБА_5 .
Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свої зобов'язання щодо відправлення мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8T 4/64» ОСОБА_12 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 4090 грн. 00 коп.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи за попередньою змовою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи підключення до всесвітньої мережі Інтернет, без реального наміру продажу товару, створили у Інтернет мережі веб магазин «miаl.com.ua», розмістивши інформацію щодо продажу мобільних телефонів, в тому числі торгівельних марок «Poco» моделі «Х3 NFC та «Xiaomi» моделі Redmi Note 9 Pro вартістю 5290 грн. 00 коп., кожного з яких в дійсності не було, зазначивши номер мобільного телефону НОМЕР_9 .
Надалі, ОСОБА_5 без реального наміру продажу товару, додав на сайт «OLX» (доменне ім'я - olx.ua) оголошення про продаж мобільних телефонів.
З метою можливості отримання платних послуг на веб-сайті платних оголошень «OLX» по доменному ім'я - olx.ua, ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванні місці, використовуючи реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_10 , відкритого на ім'я ОСОБА_5 , за допомогою мобільного банкінгу «Монобанк» здійснив оплату послуг оператора мобільного зв'язку ТОВ «Інтертелеком» sib-телефонії № НОМЕР_9 та НОМЕР_11 у розмірі 60 гривень.
Так, будучи введеним в оману щодо реальних намірів продажу товару та маючи на меті здійснити купівлю мобільних телефонів марок «Poco» моделі «Х3 NFC та «Xiaomi» моделі Redmi Note 9 Pro, ОСОБА_14 з мобільного номеру телефону НОМЕР_12 здійснив телефонний дзвінок на зазначений ОСОБА_5 номер телефону НОМЕР_9 та повідомив про бажання придбати зазначені мобільні телефони.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, ОСОБА_6 з метою створення впевненості про дійсність намірів щодо продажу мобільних телефонів, у ході телефонної розмови з ОСОБА_15 , повідомив останньому недостовірну інформацію про те, що поставка вказаних товарів здійснюється на умовах повної стовідсоткової попередньої оплати мобільних телефонів, загальна якої становить 10580 грн. 00 коп.
Після чого, ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на мобільний номер телефону НОМЕР_9 , відправив на мобільний номер телефону НОМЕР_12 , належний ОСОБА_15 , реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_13 , відкритого в ПАТ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_9 , для сплати стовідсоткової вартості замовленого товару
Отримавши реквізити для оплати, ОСОБА_15 , будучи введеним в оману ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 11.12.2020 за допомогою Інтернет банкінгу «Приватбанк», перерахував на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_13 , відкритий на ім'я ОСОБА_9 , грошові кошти у сумі 10580 грн 00 коп., в рахунок стовідсоткової оплати за мобільні телефони марки «Poco» моделі «Х3 NFC та марки «Xiaomi» моделі Redmi Note 9 Pro.
У подальшому, 11.12.2020, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 , відвідали банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк», розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 12/2, у якому ОСОБА_6 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_13 , відкриту на ім'я ОСОБА_9 , за допомогою банкомату №9831 отримав у готівковій формі частину отриманих від ОСОБА_15 грошових коштів у розмірі 10000 грн. 00 коп., після чого, частину з них передав ОСОБА_5 .
Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , свої зобов'язання щодо відправлення мобільних телефонів торгівельної марки «Poco» моделі «Х3 NFC та марки «Xiaomi» моделі Redmi Note 9 Pro. ОСОБА_15 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 10580 грн. 00 коп.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи за попередньою змовою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи підключення до всесвітньої мережі Інтернет, без реального наміру продажу товару, створили у Інтернет мережі веб магазин «red-mi.com.ua», розмістивши інформацію щодо продажу мобільного телефону марки «Poco» моделі «Х3 вартістю 5750 грн. 00 коп., якого в дійсності не було, зазначивши номер мобільного телефону НОМЕР_15 .
Надалі, ОСОБА_5 без реального наміру продажу товару, додав на сайт «OLX» (доменне ім'я - olx.ua) оголошення про продаж мобільного телефонів.
Так ОСОБА_16 , будучи введеним в оману щодо реальних намірів продажу товару та маючи на меті здійснити купівлю мобільного телефону марки «Poco» моделі «Х3», з мобільного номеру телефону НОМЕР_16 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_15 . та повідомив про бажання придбати зазначений мобільний телефон.
При цьому, ОСОБА_6 з метою створення впевненості про дійсність намірів щодо продажу мобільних телефонів, у ході телефонної розмови з ОСОБА_16 повідомив останньому недостовірну інформацію про те, що зазначений товар є у наявності та його поставка здійснюється на умовах повної стовідсоткової попередньої оплати, яка становить 5750 грн. 00 коп.
Після чого, з метою подальшого зняття грошових коштів та запобігання розкриттю злочину, ОСОБА_6 надав ОСОБА_16 реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_17 , відкритого в ПАТ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_10 , заздалегідь підшуканого ОСОБА_5 .
Після чого, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на мобільний номер телефону НОМЕР_15 , відправив ОСОБА_16 на мобільний номер телефону НОМЕР_16 реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_17 , відкритого в ПАТ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_17 , для сплати стовідсоткової вартості замовленого товару
Отримавши реквізити для оплати, ОСОБА_16 , будучи введеним в оману ОСОБА_6 , 29.01.2021 за допомогою Інтернет банкінгу «Приватбанк» перерахував на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_17 , відкритий на ім'я ОСОБА_10 , грошові кошти у сумі 5750 грн 00 коп., в рахунок оплати за мобільний телефон марки «Poco» моделі «Х3».
У подальшому, 29.01.2021, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 , відвідали торгівельно-розважальний комплекс 5 елемент, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 4, у якому ОСОБА_6 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_17 , відкриту на ім'я ОСОБА_16 , за допомогою банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» отримав в готівковій формі частину отриманих від ОСОБА_18 грошових коштів у розмірі 5700 грн. 00 коп., після чого, частину з яких передав ОСОБА_5 .
Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , свої зобов'язання щодо відправлення мобільного телефону торгівельної марки «Poco» моделі «Х3» ОСОБА_16 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_16 матеріальної шкоди на суму 5750 грн.00 коп.
Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 190 КК України, тобто як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
В ході досудового розслідування встановлено, що у своїй протиправній діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 використовували автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 за допомогою якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пересувались на території м. Одеси, в тому числі до банкоматів, у яких знімали отримані від потерпілих грошові кошти.
У зв'язку з тим, що автомобіль є знаряддям вчинення кримінально протиправних дій, а відповідно відповідає критеріям згідно ч.1 ст.98 КПК України, як речовий доказ, 10.08.2021 слідчим СУ ГУНП в Одеській області винесено постанову про визнання автомобіля марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 речовим доказом.
Підставою накладення арешту на вищезазначений автомобіль є його відповідність переліку майна, зазначеного у ч. 1, ч. 3 ст. 170 КПК України, на яке може бути накладено арешт, а саме, те що він обґрунтовано являється та визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також необхідність забезпечення потреб досудового розслідування, що проявляється у недопущенні втрати речового доказу.
Метою арешту автомобіля марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 є його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, недопущення незаконного відчуження, використання, розпорядження, запобігти можливості їх пошкодження, псування, знищення, перетворення.
Таким чином, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення незаконного відчуження, використання, розпорядження, запобігти можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, виникає необхідність в накладенні арешту на автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 шляхом заборони ОСОБА_6 и ОСОБА_5 , а також буд-яким фізичним та юридичним особам, суб'єктам підприємницької діяльності, органам місцевого самоврядування та органам державної влади, державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям, в тому числі громадським та релігійним організаціям, відчужувати, користуватись, розпоряджатись вказаним рухомим майном.
2. Позиції учасників з приводу порядку розгляду даного клопотання.
Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.
Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна, з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
3. Висновки слідчого судді.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.
Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.2. Правова підстава та мета арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в рамках кримінального провадження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України
Слідчим суддею встановлено, що як вбачається з клопотання та долучених матеріалів, у своїй протиправній діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 використовували автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 , зокрема, пересувались по території міста Одеси, у томі числі, до банкоматів, у яких знімали отримані від потерпілих грошові кошти.
Слідчий суддя зазначає, що вилучений автомобіль відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, а також може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, як вбачається з долученої до матеріалів клопотання постанови про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів досудового розслідування від 10.08.2021 року, транспортний засіб визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №12019161500002935 від 26.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речового доказу, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.
3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути використане в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.
При цьому, оскільки майно може містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого відчуження, знищення та зміни, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначене у клопотанні майно.
3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
3.5. Висновки слідчого судді.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Також, враховуючи те, що існує ризик приховування, зміни, перетворення або знищення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майном, з метою запобігання вищевказаним ризикам.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019161500002935 від 26.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 , із забороною відчуження, користування, розпорядження вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1