Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 серпня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року, якою відмовлено у зарахуванні строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 ,
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування в строк покарання періоду попереднього ув'язнення з 27.03.2015 по 17.04.2015 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить вказану ухвалу скасувати та зарахувати йому у строк відбування покарання період з 27.03.2015 по 17.04.2015, тобто період, який він перебував у слідчому ізоляторі під час касаційного провадження, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Обґрунтовує свої вимоги апелянт тим, що Законом України №838-VIII від 26.11.2015 визначено, що у строк попереднього ув'язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування засудженого ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, прокурора про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 був засуджений:
- 31.01.2014 Іванківським районним судом Київської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Іванківського районного суду Київської області від 20.06.2013 р. Вирок набрав законної сили 03 березня 2014 року;
- 11.07.2014 Іванківським районним судом Київської області за ч.2 ст.15 ч.3 ст.186, п.9 ч.2 ст.115, ч.1 ст.70. ст.71 КК України на 12 років 06 місяців позбавлення волі, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду від 31.01.2014. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09.10.2014 вирок від 11.07.2014 залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.03.2015 засудженому ОСОБА_5 запропоновано взяти участь у касаційному розгляді справи дистанційно, у разі заперечення проти здійснення дистанційного судового провадження, - етапувати до Київського слідчого ізолятора УДПСУ у м. Києві та Київській області для участі в розгляді кримінального провадження судом касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.04.2015 вирок Іванківського районного суду Київської області від 11.07.2014 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 09.10.2014 щодо ОСОБА_5 - без змін.
Вказані вище обставини дають підстави для висновку, що 09.10.2014 ОСОБА_5 набув статусу засудженогї особи.
Згодом, ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.01.2016 в порядку ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_5 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 18.02.2014 по 09.10.2014 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання у Державній установі «Полицька виправна колонія №76».
Згідно припису ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
За визначенням ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Отже законодавець визначив, що попереднє ув'язнення, як правило, розпочинається з моменту затримання особи або рішення суду про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, а завершується таким юридичним фактом, як вступ вироку в законну силу.
З огляду на вказані вище обставини, відсутні підстави для зарахування засудженому ОСОБА_5 у строк відбування покарання за вироком Іванківського районного суду Київської області від 11 липня 2014 року періоду його перебування у Київському слідчому ізоляторі з 27.03.2015 по 17.04.2015 на час касаційного розгляду скарги його захисника, тобто вже після набрання вказаним вироком законної сили, як того просив засуджений.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог закону України про кримінальну відповідальність, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог сторони захисту не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року, якою відмовлено у зарахуванні строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 , залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3