Провадження № 22-ц/803/6723/21 Справа № 202/743/21 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
13 серпня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого Городничої В.С.,
суддів Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
У лютому 2021 року акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 грудня 2018 року відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н до Договору про надання банківських послуг. Відповідачу Банком було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 3 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту виникла заборгованість, розмір якої станом на 03 грудня 2020 року становить 28 104,50 грн, що складається із: 28 104,50 грн. - заборгованості за кредитом; 0, 00 грн- заборгованість за пенею і комісією.
Банк просив стягнути на свою користь вищевказану суму кредитної заборгованості та судові витрати.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства "Універсал Банк"- відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги АТ “Універсал Банк” посилався на те, що судом не взято до уваги те, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом у анкеті-заяві; суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості.
Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористався.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ “Універсал Банк” на підтвердження позовних вимог надало копію анкети-заяви № б/н до Договору про надання банківських послуг від 28 грудня 2018 року, за змістом якої відповідач виявляє бажання оформити на своє ім'я платіжну банківську карту.
Зазначена вище анкета-заява не містить відомостей про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, відсутня також інформація про розмір процентів за користування кредитом, комісії, неустойки (штрафу, пені).
Долучений до позовної заяви витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням правління банку №33 від 27 вересня 2017 року, яким передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначено права та обов'язки сторін договору надання банківських послуг, - відповідачем не підписаний.
Зазначена вище анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 03.12.2020 року становить 28104,50 грн, що складається із: 28104,50 грн - заборгованості за кредитом; 0,00 грн - заборгованості за пенею і комісією.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що відповідачу надавалися кредитні кошти, а надана банком анкета-заява №б/н до Договору про надання банківських послуг від 28 грудня 2018 року містить виключно ідентифікуючі відомості про позичальника.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Як було встановлено судом, між сторонами укладено кредитний договір 28.12.2018 року, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 3 000,00 грн.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 28.12.2018 року процентна ставка за кредитом не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 28.12.2018 року, посилався на Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» (розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифами визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим Акціонерним товариством «Універсал Банк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст.81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Не містить укладений у вигляді анкети-заяви кредитний договір від 28.12.2018 року, підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).
Колегія суддів звертає увагу на те, що користування кредитними коштами ОСОБА_1 підтверджується випискою по картковому рахунку.
Також, колегія суддів наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутня довідка про перевипуск карток, а з виписки по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що він користування також й іншими картками.
При цьому Банком в позові зазначалось, що максимальний ліміт по кредиту, який був наданий позичальнику, складав 3000,00 грн. Видачу кредиту у більшому розмірі Банком не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Акціонерному товариству «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з боржника суми заборгованості за наданим кредитним лімітом - 3 000 грн, а інші складові заборгованості стягненню не підлягають з вищевикладених підстав.
На підставі ст.141ЦПК України з ОСОБА_1 на користь банку підлягають стягненню судові витрати у сумі 567,50 грн.
Керуючись ст. ст. 367,369,374, п.п. 1,4 ч. 1 ст.376, ст. ст.381,382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року - скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг “Monobank” від 28 грудня 2018 року - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг “Monobank” від 28 грудня 2018 року у сумі 3 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати в розмірі 567,50 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Городнича В.С.
Судді: Лаченкова О.В.
Петешенкова М.Ю.