Ухвала від 13.08.2021 по справі 202/3954/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1149/21 Справа № 202/3954/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_7 ,

прокурора - ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2021 року задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 вересня 2021 року.

Мотивуючи постановлене рішення, слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину, яка підтверджується достатніми доказами у провадженні. Разом з цим, слідчий суддя, врахувавши обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким; покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, однак притягувався до адміністративної відповідальності, має середню освіту, є фізичною особою-підприємцем, неодружений, має на утриманні матір похилого віку, має місце мешкання, за яким характеризується позитивно, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства, дійшов висновку про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, саме те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до переконання, що на цій стадії досудового розслідування, більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом з цим, слідчий суддя не визначив розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні злочину, який спричинив загибель 2 людей.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.

Обґрунтовуючи вимоги про скасування ухвали слідчого судді, захисник посилається на те, що клопотання слідчого є необґрунтованим, зокрема, на переконання захисника, слідчим не доведено існування обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованого злочину, та наявністю в його діях причинно-наслідкового зв'язку із настанням ДТП. Разом з цим, захисник вважає, що ризики є нічим не підтвердженні та необґрунтованими, а ОСОБА_6 , не вчиняв жодних дій, які б свідчили про ухилення від органу досудового розслідування. На думку захисника, суд не надав належної оцінки особі ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійний заробіток, має на утриманні матір похилого віку, а також тим обставинам, що він надавав допомогу постраждалим, ще до вручення підозри. З огляду на викладене, на переконання захисника, ухвала підлягає скасуванню, а запобіжний захід зміні на більш м'який.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, клопотанням слідчого та наданими до них доказами підтверджується, що СУ ГУНП в в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021040000000494 від 03 липня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

07 липня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину, колегія суддів зважає на те, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.

Згідно матеріалів, долучених до клопотання, й враховуючи наведену правову позицію, слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри.

Отже, судом наявність долучених до клопотання слідчого доказів і відомостей, визнано достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам цього провадження, та обґрунтованість підозри підтверджується доказами у провадженні, зокрема протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.07.2021, показами свідка ОСОБА_9 , відеозаписом, отриманим камерами ситуаційного відеоспостереження «Безпечне місто», що дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що він міг скоїти цей злочин.

Окрім того, твердження захисника в скарзі про те, що слідчий суддя не мотивував наявність та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, й його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є необґрунтованими.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя об'єктивно і повно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а ризики доведеними та такими, що об'єктивно існують й для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Посилання захисника на ті обставини, що слідчим суддею не було досліджено доказів, які вказують на існування ризиків у провадженні, на переконання апеляційного суду є неспросможними, оскільки вони повністю спростовуються доказами у провадженні, а тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, та покарання, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені слідчим суддею ризики.

Отже, з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , який є тяжким, покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до 10 років, особу підозрюваного, який раніше не судимий, однак притягувався до адміністративної відповідальності, має середню освіту, є фізичною особою-підприємцем, неодружений, має на утриманні матір похилого віку, має місце мешкання, за яким характеризується позитивно, відсутність будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства, а також встановлені слідчим суддею ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати таким, що відповідає вимогам ст. 183 КПК України.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, та те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, слідчий суддя, оцінивши всі обставини провадження, дійшов обґрунтованого висновку, що підстав для застосування щодо ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу немає, оскільки вони не зможуть забезпечити запобігання встановлених слідчим суддею ризиків.

Разом з цим, слідчий суддя, врахувавши обставини та характер вчиненого злочину, а також те, що наслідком вчинення цього злочину стала загибель 2 людей, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, правомірно не визначив розмір застави у цьому провадженні.

Твердження захисника щодо неналежного врахування слідчим суддею тих обставин що підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійний заробіток, має на утриманні матір похилого віку, а також тим обставинам, що він надавав допомогу постраждалим, ще до вручення підозри, є неспроможними, а слідчим суддею надано цим обставинам належну оцінку у сукупності із іншими обставинами у провадженні.

Отже, всі викладені захисником апеляційні доводи були предметом дослідження суду при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги судом не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів, враховуючи встановленні судом першої інстанції обставини, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також, особу підозрюваного, погоджується зі слідчим суддею, що у цьому випадку є обґрунтованим застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, й жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення слідчого судді про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, законним і обґрунтованим та не знаходить підстав для обрання щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на цьому етапі досудового розслідування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
98977447
Наступний документ
98977449
Інформація про рішення:
№ рішення: 98977448
№ справи: 202/3954/21
Дата рішення: 13.08.2021
Дата публікації: 01.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.07.2021)
Дата надходження: 05.07.2021
Предмет позову: -
Розклад засідань:
08.07.2021 14:00 Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
14.07.2021 11:00 Дніпровський апеляційний суд
21.07.2021 13:00 Дніпровський апеляційний суд
11.08.2021 11:45 Дніпровський апеляційний суд
13.08.2021 11:45 Дніпровський апеляційний суд