Провадження № 22-ц/803/6570/21 Справа № 199/1773/21 Суддя у 1-й інстанції - Авраменко А. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
13 серпня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УніверсалБанк" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "УніверсалБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач звернулася до нього з метою отримання банківських послуг в зв'язку з чим написав заяву № б/н від 05.08.2018 року. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомилася та отримав примірник у мобільному додатку зазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. У зв'язку з невиконанням обов'язків по поверненню кредиту у відповідача перед банком утворилася заборгованість, яка станом на 22.12.2020 року становить 13481,94 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6519,59 гривень, а також заборгованості за пенею та комісією в розмірі 6962,35 гривень.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги АТ “Універсал Банк” посилався на те, що судом не взято до уваги, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом у анкеті-заяві; суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості.
Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористався.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Судом встановлено, що 05 серпня 2018 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на відкритий для цього поточний банківський рахунок у гривні, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
В Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця Анкета-заява разом Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився із таким договором про надання банківських послуг, отримавши всі необхідні документи через мобільний додаток (п.п.2, 3, 5 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг).
Згідно з наданим розрахунком заборгованості, позивачем нараховано відповідачу заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 05 серпня 2018 року в розмірі 13481,94 гривень, з яких: 6519,59 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 6962,35 гривень - заборгованість за пенею та комісією.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень що саме ці Умови розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, укладаючи кредитний договір.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано банківську виписку по рахунку, яка є первинним документом відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.12 №578/5; розрахунок заборгованості та інші документи долучені до позову, не містять даних про рух грошових коштів по картці, в тому числі факту використання кредитних коштів; в матеріалах справи відсутні будь-які дані про отримання позичальником кредитної картки, як відсутні дані і про перерахування встановленого на дану картку кредитного ліміту, строку дії картки, який є одночасно строком дії кредитного договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені та комісії та відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині, оскільки Витяг з Умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, на які посилається позивач, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що ним надані належні та допустимі докази по справі не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, анкета-заява, яка підписана сторонами, не містить жодної інформації стосовно погодження сторонами умов про нарахування пені та комісії у випадку порушення зобов'язання.
Посилання позивача на Витяг з Умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, як на належний доказ погодження сторонами умов кредитного договору, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Умови та правила не містять підпису відповідача. Інших доказів щодо погодження сторонами умов кредитного договору матеріали справи не містять.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Доводи апеляційної скарги АТ “Універсал Банк» про те, що відсутність підпису відповідача в Умовах та правилах при наявності її письмового свідчення про те, що вона ознайомлена у письмовому вигляді та згодна з Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо карткових продуктівне є підставою для визнання неукладеним кредитного договору, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цим Витягом з Умов та Тарифами ознайомився відповідач та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.08.2018 р., а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Також в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витягом з Умов та Тарифів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів та Витяг з Тарифів, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому суд першої інстанції правильно вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05.08.2018 шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені та комісії за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені та комісії.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту, виходячи з наступного.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Колегія суддів звертає увагу на те, що заборгованість за тілом кредиту підтверджується випискою про рух коштів по картці відповідача. Свого розрахунку відповідач не надав.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів дійшла висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши отримання відповідачем тіла кредиту, що також підтверджується випискою з особового рахунку та не спростовано відповідачем, колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги банку та стягнення з відповідача на користь банку тіла кредиту в розмірі 6519,59 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь банку підлягають стягненню судові витрати у сумі 2744,46 грн.
Керуючись ст. ст. 259,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту за Договором про надання банківських послуг “Monobank” від 05.08.2018 року у сумі 6519,59 грн.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 2744,46 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Лаченкова
М.Ю. Петешенкова