Справа №:755/2035/20
Провадження №: 1-кп/755/497/21
"11" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.3 ст. 185 КК України,-
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід. Клопотання мотивував тим, що обвинувачена ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою і тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Зокрема, зазначив, що переховуватись від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ОСОБА_5 намірів не має. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, його підзахисна взагалі не має змоги, оскільки у вільному доступі таких речей не існує і вона не має такого наміру. Крім того, впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення, ОСОБА_5 також не має намірів та змоги. Будь-яких перешкод для того, щоб з'являтися до суду, його підзахисна не має. Ризики, які раніше наводив прокурор - є недостатніми. Зокрема, зазначив, що обвинувачена ОСОБА_5 має постійне місце проживання у Київській області, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 2009 року народження, якому потрібно піклування та увага матір.
Зокрема, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_5 повністю підтримала клопотання свого захисника та зобов'язалася з'являтися до суду, прохала звільнити її з під варти.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання захисника зазначивши, що заявлені ним раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Заслухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 9 КПК України, у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Статтею 29 Конституції України передбачено, що «кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність» і що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Указані гарантії права на свободу та особисту недоторканність, які передбачені ст. 29 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
У п. 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції», а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, також передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
З огляду на викладене, а також те, що обвинувачена, має місце проживання, а саме: у АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що тримання її під вартою є надмірним запобіжним заходом, а тому вважає достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме - у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби, звільнивши її з-під варти в залі суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 181, 201, 202, 331, 369 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на більш м'який, який не пов'язаний з позбавленням волі - задовольнити.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 09 жовтня 2021 року включно.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_5 з-під варти в залі суду, негайно.
Покласти на ОСОБА_5 строком до 09 жовтня 2021 року включно, такі обов'язки:
1) не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .
Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: