Справа № 752/10423/19
Провадження № 2/752/996/21
Іменем України
27 липня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права користування земельною ділянкою,
встановив:
23.05.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права користування земельною ділянкою до Київської міської ради.
24.05.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
01.07.2020 року керівником апарату суду Щербаком А.В. видано розпорядження № 436 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» у зв'язку зі звільненням Шкірай М.І. з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1464/0/15-20 від 21.05.2020 року.
За даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 752/10423/19 повторно розподілено до провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г.
04.08.2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
11.05.2021 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою зазначено, що вона та її багатодітна родина понад 63 роки користуються земельною ділянкою площею 0, 40 га за адресою: АДРЕСА_1 , земельний код 90:049:012. У 2018 році їй стало відомо, що частину зазначеної земельної ділянки рішенням Київської міської ради віднесено до земель запасу. 25.04.2018 року за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради № 08/231-1195/ПР від 11.04.2018 року розглянуто кадастрову справу про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (код земельної ділянки 90:049:061), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Розгляд проекту було винесено на засідання постійної земельної комісії Київської міської ради 05.06.2018 року. Будучи присутньою на засіданні комісії, заперечувала проти зазначеного. Однак, розгляд проекту відкладено та направлено на розгляд Ради ветеранів АТО при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації). За даними листа Ради ветеранів АТО при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) № 08/22419 від 29.11.2018 року рішення винесено на повторний розгляд відповідно до якого Рада рекомендувала постійній комісії надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 22.01.2019 року на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування проект рішення про відведення земельної ділянки площею 0, 09 га у приватну власність ОСОБА_3 було підтримано. З приводу зазначено рішення подано ряд скарг. За даними відповіді Департаменту земельних ресурсів № 0570202/1-8884 від 10.05.2019 року, земельна ділянка площею 0, 05 га (код 90:049:012) по АДРЕСА_1 віднесена до земель запасу житлової та громадської забудови у зв'язку з тим, що відповідно до акту обстеження використання земельної ділянки від 17.11.2010 року громадянином ОСОБА_4 (її дідом) земельна ділянка не оброблялась та знаходилася в занедбаному стані. Зазначений акт обстеження стану використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 (код 90:049:012) складено без її присутності та попередження про обстеження, а інформація, що зазначена у Акті не відповідає дійсності. На час обстеження її дід ОСОБА_4 помер, а обробкою та доглядом за земельною ділянкою займалася вона. В листі № 057-ОП/Б-6689-1635 від 11.05.2019 року Департаменту земельних ресурсів визначено, що за ОСОБА_4 також обліковується земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 0, 14 га за іншим кодом, а саме - 90:016:0001 і на ній розташований об'єкт нерухомого майна. Незаконні дії відповідача, на її думку, полягають у тому, що зазначену земельну ділянку з кодом 90:049:012 поділено на три частини, перша та третя з яких належать їй, а другу мають намір передати у власність ОСОБА_3 . Зазначені дії призвели до виділення на земельній ділянці 90:049:012 площею 0, 40 га ще однієї земельної ділянки 90:049:061 площею 0, 09 га. Однак до земель запасу віднесено лише 0, 005 га. На пленарному засіданні сесії Київської міської ради 14.03.2019 року за пропозицією депутата Київської міської ради Бондаренка В.Д. проект рішення знято на доопрацювання в постійній комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, доручено голові комісії запросити її та ОСОБА_3 , оскільки до комісії надійшли заперечення останнього та її скарга від 27.02.2019 року. Справу не було розглянуто в повному обсязі, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості надати пояснення, що вона та її сім'я є землекористувачами земельної ділянки площею 0, 40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (код земельної ділянки 90:049:012), вона сплачує податок на землю за користування зазначеною земельною ділянкою та має пріоритетне право на передачу земельної ділянки їй у приватну власність. Просила визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 0, 40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (код ділянки 90:049:012); визнати недійсним акт обстеження стану використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.11.2010 року; стягнути на її користь з відповідача судові витрати.
19.09.2019 року відповідачем Київською міською радою подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останні заперечували проти заявлених позовних вимог, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
08.11.2019 року третьою особою Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано письмові пояснення щодо позову, відповідно до змісту яких останні просили вирішити заявлений спір відповідно до вимог чинного законодавства України.
У судовому засіданні 11.05.2021 року сторони відсутні.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач Київська міська рада, явку свого представника у судове засідання не забезпечили, просили розглядати справу за їх відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Треті особи Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Врахувавши думку позивачки ОСОБА_1 , відповідача Київської міської ради та третьої особи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, зазначає про користування нею та її родиною понад 63 роки земельною ділянкою площею 0, 40 га за адресою: АДРЕСА_1 , земельний код 90:049:012.
Так, випискою з протоколу № 5 Загальних зборів колгоспників ім. Мічуріна с. Пирогово, Києво-Святошинського району, Київської області від 20.11.1956 року за ОСОБА_4 закріплено земельну ділянку площею 0, 40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (код 90:049: 012).
30.03.1990 року ОСОБА_4 видано Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння.
Згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 року, реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Об'єктами реєстрації були будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером на вулиці, провулку, площі. Реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української РСР, що належали місцевим радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції МКГ УРСР «Про порядок обміру земель і реєстрації документів на право користування земельними ділянками в містах і селищах міського типу УРСР» від 23.08.1952 року передбачено, що право користування земельними ділянками на яких розташовані будинки або домоволодіння з обслуговуючими їх будівлями та спорудами реєструються окремо.
Станом на дату отримання свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, на території Української РСР правовідносини щодо права користування земельною ділянкою регулювалися ЗК Української РСР (в редакції від 25.10.1988 року).
Відповідно до ст. ст. 56, 58, 63, ч. 2 ст. 70 ЗК Української РСР, землі надані колгоспові за державним актом на право користування землею, складаються із земель громадського користування і присадибних земель; присадибні землі використовуються для надання присадибних земельних ділянок колгоспним дворам, а також сім'ям робітників і службовців та інших громадян, які проживають на території колгоспу; кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під город, сад та інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі, і зайнята будівлями. Присадибна ділянка не може передаватися в користування іншим особам або оброблятися із застосуванням найманої праці. Право колгоспного двору на присадибну ділянку засвідчується записом в земельній шнуровій книзі колгоспу; надання присадибних земельних ділянок членам колгоспу, які набули право власності на жилий будинок і господарські будівлі, провадяться в порядку, визначеному ст. 63, 64 цього кодексу.
Як видно зі змісту договору дарування від 10.06.1995 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_6 .
На момент переходу права власності на житловий будинок регулювання земельних відносин здійснювалось ЗК України в редакції від 22.06.1993 року, ст. 30 якого передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у випадках, передбачених даною статтею посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог ст. 23 цього кодексу; право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23).
Однак, ОСОБА_6 не було оформлено право користування земельною ділянкою в установленому законом порядку.
Так, після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 . Спадкоємцями в рівних частинах були ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (1/2 частку ОСОБА_7 15.02.2008 року подарував ОСОБА_1 ).
Спірна земельна ділянка не входила до спадкової маси спадкодавця ОСОБА_6 .
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на земельну ділянку не виникає і відповідно до ст. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків на які поширюється дія п. 1 р. Х «Перехідні положення» ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, 131 ЗК України в редакції від 31.03.2006 року, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону; громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього кодексу.
За правилами ст. ст. 1225, 1216, 1218 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншими правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут); спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Щодо визнання недійсним акту обстеження стану використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.11.2010 року слід зазначити наступне.
У межах покладених на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) повноважень, проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за результатами якого встановлено, що зазначена земельна ділянка зареєстрована в автоматизованій системі ПК «Кадастр» за ОСОБА_4 на підставі матеріалів інвентаризації виконаної в 2000 році, ним не обробляється та знаходиться в занедбаному стані.
Відповідно до п. п. 1.6., 2, 2.1., 2.4., 3.2. Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 року (в редакції від 24.12.2009 року), самоврядний контроль за використанням і охороною земель передбачає постійне спостереження за станом земель, отриманням від землекористувачів і землевласників відповідної проміжної та підсумкової інформації про використання земель, аналіз цієї інформації та результатів моніторингу; повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покладено на ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації); забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель покладено на департамент; самоврядний контроль передбачає контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; посадові особи Департаменту мають право обстежувати земельні ділянки, в тому числі, ті, що перебувають у власності та користуванні юридичних чи фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.
За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
ОСОБА_1 не надала суду доказів щодо оформлення нею належним чином права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташовано будинок, який належить останній на праві приватної власності, відповідно немає підстав вважати, що право останньої було невизнано або порушено, а відтак вимоги про визнання за нею права користування земельною ділянкою площею 0, 40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (код ділянки 90:049:012) та визнання недійсним акту обстеження стану використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.11.2010 року, не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до Київської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ЗК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 18, 82, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права користування земельною ділянкою, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк