Справа № 752/13087/21
Провадження № 1-кс/752/6247/21
26 липня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва подане в рамках кримінального провадження № 12021100010001281 від 28.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївького УП ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором ОСОБА_3 , про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021100010001281 від 28.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.05.2021, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , за своїм місцем проживання у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуватиметься особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.
Реалізуючи свій раптовий, злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського прядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, із застосуванням вогнепальної зброї, не пояснюючи мотиви своєї поведінки, приблизно о 13 годині 50 хвилин знаходячись приміщенні квартири АДРЕСА_1 , застосовуючи пристрій для відстрілу гумових куль несмертельної (травмуючої) дії Т9 НОМЕР_1 який зареєстрований за ОСОБА_5 почав безпричинно здійснювати хаотичні постріли із вікна своєї квартири, та тривалий час не припиняв свої дії, створивши при цьому загрозу для життя та здоров'я перехожим, які знаходилися на подвір'ї будинку, а також працівникам поліції, які прибули на вказаний виклик.
Тим самим, своїми злочинними діями ОСОБА_5 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, що призвело до загрози життю та здоров'ю громадян.
29.05.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
31.05.2021 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.07.2021 року.
Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити запобігання можливості переховування від органів розслідування та суду, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на те, що заявлені ризики не зменшились, що виправдовує тримання особи під вартою.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пояснюючи, що підозра відносно ОСОБА_5 є необґрунтованою, оскільки кваліфікація кримінального правопорушення була зроблена на припущеннях, відсутні докази, що існувала загроза для людей, зокрема, що є свідки, які бачили б, що стріляв саме його підзахисний. Вказував, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 не вчиняв злочин, раніше не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, думку захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021100010001281 від 28.05.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
29.05.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
31.05.2021 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.07.2021 року.
26.07.2021 року керівником Голосіївської окружної прокуратури міста Києва винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до 3-х місяців.
Слідчий у даному кримінальному провадженні звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як встановлено в ході розгляду клопотання продовження строку досудового розслідування викликано необхідністю завершення ряду слідчих дій, а саме: отримати ухвалу слідчого судді про проведення стаціонарної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи; отримати висновок експерта; отримати висновок судово-балістичної експертизи; допитати в якості підозрюваного ОСОБА_5 ; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Зазначені дії не можливо вчинити до закінчення строку дії раніше обраного запобіжного заходу.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 від 28.05.2021; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 28.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.05.2021; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 28.05.2021;протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 28.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.05.2021; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 28.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.05.2021.
Слідчий суддя не надає оцінку належності і допустимості даних доказів для підтвердження винності особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину.
При вирішенні клопотання щодо продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не має на утриманні неповнолітній дітей, не одружений, має постійне місце проживання.
Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків по кримінальному правопорушенню, у якому підозрюється.
В ході розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, продовжують існувати.
З огляду на вказане, слідчий суддя надходить висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Вирішуючи дане клопотання, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з захисту прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З огляду на встановлені слідчим суддею обставини, беручи до уваги, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та які на даний час не зменшились, обставини, що характеризують особу підозрюваного, обсяг слідчих дій, що необхідно вчинити в ході проведення досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заході не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного в ході досудового розслідування та не зможуть запобігти існуючим ризикам, а отже клопотання слідчого про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, наявність обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 206, 372 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, громадянина України, маючого середню освіту, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше не судимого, до 28 серпня 2021 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 136 200 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із з свідками і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Голосіївську окружну прокуратуру м.
Києва.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1