Справа № 694/1270/21
Провадження № 1-кс/710/30/21
12.08.2021 м. Шпола
Слідчий суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про відвід судді у кримінальному провадженні №42021252140000001,
11.08.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області від Черкаського апеляційного суду за підсудністю надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про відвід судді у кримінальному провадженні №42021252140000001, в якій він просив відвести слідчого суддю Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 42021252140000001.
Заява мотивована тим, що існують сумніви в неупередженості судді, оскільки сторона захисту не була повідомлена завчасно про час та дату розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, яке було призначено до розгляду на 22.07.2021 на 17 годин 05 хвилин в строки, передбачені ч. 8 ст. 135 КПК України, на відміну від сторони обвинувачення На думку сторони захисту вказані обставини свідчать про неприязнь та негативне відношення слідчого судді.
Заявник в судове засідання з'явився, заяву підтримав та надав пояснення аналогічні до змісту заяви.
Особа, якій заявлено відвід не надала пояснення.
Вивчивши матеріали заяви, слідчий суддя вважає, що заявлений відвід судді не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Основною підставою для подачі заяви про відвід, заявник вказує те, що слідчий суддя ОСОБА_5 не викликала сторону захисту для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 в строки, передбачені ч. 8 ст. 135 КПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, на яку посилається скаржник, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Однак, заявник не надав суду доказів того, що його підзахисний ОСОБА_4 - особа, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а тому існують підстави для опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Разом з тим згідно з ч. 9 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Згідно з ч. 1 ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Отже, клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання, отже при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу неможливо дотриматись строків, передбачених ч. 9 ст. 135 КПК України, тобто надіслати повістку про виклик або повідомити іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли особа зобов'язана прибути за викликом.
Як уже зазначав суд, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Суть заяви про відвід суді зводиться до того, що ОСОБА_3 , як адвокат ОСОБА_4 , не був повідомлений про час та дату розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, яке було призначено до розгляду на 22.07.2021 на 17 годин 05 хвилин в строки, передбачені ст. 135 КПК України, що, нібито, свідчить про неприязнь та негативне відношення слідчого судді.
Тобто підстави, на які посилається заявник є необґрунтованими припущеннями щодо неприязні слідчого судді.
Крім того, адвокат не позбавлений можливості викласти свої заперечення в апеляційній скарзі у разі незгоди з рішеннями слідчого судді.
Практика Європейського суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії» від 1.10.1982р.; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р.). Об'єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду).
Другий критерій - це критерій суб'єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.
Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об'єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об'єктивно, справедливо.
Об'єктивність судді має розглядатися у двох аспектах - як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем.
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої зацікавленості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки. Європейський суд у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказав, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
При вирішенні заяви про відвід слідчий суддя доходить до переконання, що заявником не наведено підстав вважати, що суддя ОСОБА_5 є упередженою чи зацікавленою, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. 75, 76, 81 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1