Справа № 706/495/21
2/706/387/21
13 серпня 2021 року м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
при секретарі Карбівська Я.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Христинівської міської ради про визнання права власності на майно , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення.
В обгрунтування позовних вимог зазначала, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Христинівського районного суду від 05.03.2019 року у справі № 796/175/19. Право власності позивача зареєстроване в ДРРПНМ номер витягу 162939267.
Згідно довідки сільської ради №530 відповідач зареєстрована в цьому ж будинку, фактично не проживає більше десяти років і виселятись не бажає.
Відповідач звернулась до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 .
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 також є фактичним власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , який придбала в 2010 році і у якому фактично проживає ОСОБА_2 з 2010 року.
Обставини володіння відповідачем будинком підтверджується договором купівлі продажу від 28.03.1980 року, який є у володінні ОСОБА_2 , довідкою виконавчого комітету Шельпахівської сільської ради позивач постійно проживає в будинку і здійснює догляд за ним, інформаційною довідкою від 29.07.2021 року що право власності на будинок по АДРЕСА_2 не зареєстроване.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 в особі свого представника адвоката Задояного Ю.В. зустрічний позов визнала, первісний позов просила залишити без розгляду.
Обставина добросовісного заволодіння будинком підтверджується наявними у позивача технічними документами на будинок, договором купівлі продажу, довідками виконавчого комітету, платіжними квитанціями за електроенергію.
Таким чином, зібраними доказами підтверджується, що починаючи з 2010 року позивач відкрито володіє житловим будинком регулярно здійснює догляд за об'єктом , його утримання.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 01.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.06.2021 року прийнято до розгляду зустрічний позов, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач за первісним позовом та її представник в судове засідання не з'явився, проте від представника до суду надійшла заяву, якою просив розглядати справу без участі його участі та участі позивача, позовні вимоги за зустрічним позовом визнав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, первісний позов просив залишити без розгляду.
Від Христинівської міської ради Черкаської області представник в судове засідання не з'явився. До Суду надійшов відзив за підписом представника міської ради Швеця О.В., в якому вказав, що проти задоволення зустрічних позовних вимог не заперечує.
Розглянувши заявлений позов, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення зустрічних позовних вимог виходячи з наступного.
Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході судового розгляду справи встановлено, що Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 також є фактичним власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , який придбала в 2010 році і у якому фактично проживає ОСОБА_2 з 2010 року.
Обставини володіння відповідачем будинком підтверджується договором купівлі продажу від 28.03.1980 року, який є у володінні ОСОБА_2 , довідкою виконавчого комітету Шельпахівської сільської ради позивач постійно проживає в будинку і здійснює догляд за ним, інформаційною довідкою від 29.07.2021 року що право власності на будинок по АДРЕСА_2 не зареєстроване.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 в особі свого представника адвоката Задояного Ю.В. зустрічний позов визнала, первісний позов просила залишити без розгляду.
Обставина добросовісного заволодіння житловим будинком підтверджується наявними у позивача договором купівлі продажу від 28.03.1980 року, який є у володінні ОСОБА_2 , довідкою виконавчого комітету Шельпахівської сільської ради позивач постійно проживає в будинку і здійснює догляд за ним, інформаційною довідкою від 29.07.2021 року що право власності на будинок по АДРЕСА_2 не зареєстроване.
Таким чином, зібраними доказами підтверджується, що починаючи з 2010 року позивач відкрито володіє гаражем регулярно здійснює догляд за об'єктом , його утримання.
Вищеозначені обставини підтверджуються: наявними у позивача оригіналами технічних документів на житловий будинок,договором купівлі продажу від 28.03.1980 року, який є у володінні ОСОБА_2 , довідкою виконавчого комітету Шельпахівської сільської ради позивач постійно проживає в будинку і здійснює догляд за ним, інформаційною довідкою від 29.07.2021 року що право власності на будинок по АДРЕСА_2 не зареєстроване.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа наділена правом звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-10/2004 року від 01 грудня 2004 року надано тлумачення, що поняття "охоронюваний законом інтерес", у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як умовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності. Це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
За правилами частини другої статті 344 ЦК особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Відтак, враховуючи, що попередні власники часток заволоділи нерухомим майном у 2005 році для позивача цей строк має бути приєднаний до строку його володіння і загалом складає більше 12 років.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Судовою практикою (Постанова Вищого господарського суду України від 6 червня 2007 р. у справі № 3/269) визначено наступні положення: відповідно до п.п. 1, 4, 8Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04 р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності
П.13. Постанови Пленуму можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред"явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя ст. 344 ЦК України
Пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16ЦК України, а також частини четвертої ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності
Враховуючи, вище наведені докази, позицію відповідачів, а також те, що нічим не спростовано відкрите і безперервне володіння позивачем житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 перевищує 10 років є підстави для визнання за ним права власності на зазначений вище об'єкт нерухомого майна.
Керуючись ч. ч. 1, 4 ст. 344, ст.ст. 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення, залишити без розгляду.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Христинівської міської ради про визнання права власності на майно задовольнити повністю
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.П. Орендарчук