Справа № 712/8476/21
Провадження № 1-кс/712/4278/21
09 серпня 2021 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження №42021250000000019 від 15.03.2021, -
02 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження №42021250000000019 від 15.03.2021.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 24 червня 2021 року слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42021250000000019 від 15.03.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. З даною постановою він не згідний та вважає, що вона є передчасною та необґрунтованою, викладені у ній факти прямо суперечать дійсним обставинам справи, а тому її слід скасувати.
Так, під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження 19.04.2021 його визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадження, проте навіть не було допитано в якості потерпілого, що свідчить про однобокість проведення досудового розслідування та прийняття передчасного рішення у вказаному кримінальному провадженні.
У той же час слідчий, як на підставу закриття кримінального провадження посилається лише на покази прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , згідно яких остання надає неправдиву інформацію та своїми показами спотворює реальний стан справ.
Проте, ним під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження направлені клопотання про проведення слідчих дій, як слідчому так і процесуальному керівнику у провадженні.
Так, 27.05.2021 ним направлено клопотання про проведення слідчих дій на адресу старшого слідчого третього слідчого відділу. У відповідь на вказане клопотання, 27.07.2021 ним отриманий лист № 12384-21/11-04-991/21 від 25.06.2021 в якому вказано проте, що в зв'язку з прийнятим рішенням про закриття кримінального провадження № 42021250000000019 від 15.03.2021 його клопотання не має законного підґрунтя, а тому не підлягає задоволенню. Крім того, вказаний лист хоча і датований 25.06.2021 проте відповідно до печатки на койверті відправлений на його адресу лише 21.07.2021, тобто майже через один календарний місяць.
Також, 27.05.2021 ним на адресу процесуального керівника - прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 направлено клопотання про проведення слідчих дій. У відповідь на вказане клопотання, 03.06.2021 ним отримано постанову про відмову в задоволенні клопотання, мотивуючи його тим, що прокурор уповноважений лише в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії, а не проводити досудове розслідування у кримінальному провадженні в цілому.
Крім зазначеного вище, слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 своїми умисними діями намагається позбавити його права на оскарження його рішення про закриття кримінального провадження № 42021250000000019 від 15.03.2021, оскільки постанова про закриття кримінального провадження датована 24.06.2021, а направлена на його адресу, відповідно до штампу пошти на конверті, лише 21.07.2021 та отримана ним 27.07.2021. Тобто, рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 42021250000000019 від 15.03.2021 є передчасним, необґрунтованим, прийняте без проведення необхідних слідчих дій та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України.
Просить суд скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
В судове засідання адвокат та скаржник підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В ході розгляду скарги встановлено, що в провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебували матеріали кримінального провадження № 42021250000000019 від 15.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
24 червня 2021 року слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42021250000000019 від 15.03.2021, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, аналізуючи подану заявником скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження враховує наступне.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадженняє захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст.84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Зі змісту спірної постанови вбачається, що висновок слідчого про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення щодо обставин справи, на які посилався заявник у заяві про вчинення кримінального правопорушення обгрунтований у співставленні до результатів проведеної слідчої дії - допиту ОСОБА_7 .
Разом з тим, як свідчать матеріали кримінального провадження, 25 травня 2021 року заявником на адресу слідчого у кримінальному провадженні № 42021250000000019 скеровано клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій - допиту заявника як потерпілого та прийняття від нього документів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підготовки та звернненя до процесуального прокурора з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, а також інших дій.
Вказане клопотання рекомендованим листом 1803104156451 надіслане органу досудового розслідування та вручене адресату 31.05.2021р. згідно трекінгу відстеження на офіційному сайті ДП Укрпошта, однак матеріали кримінального провадження не містять даних про проведення у кримінальному провадженні № 42021250000000019 вказаних у клопотанні заявника від 25.05.2021р. слідчих та процесуальних дій або прийняття у строки, передбачені ст.220 КПК України мотивованої постанови слідчого про відмову у їх проведенні.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що спірна постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні слідчому слід вирішити у встановленому законом порядку клопотання заявника про проведення слідчих та процесуальних дій і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скасувати постанову слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 від 24.06.2021 про закриття кримінального провадження № 42021250000000019 від 15.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_13
Повний текст ухвали буде проголошено 13 серпня 2021 року