Ухвала від 13.08.2021 по справі 712/8923/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/8923/21

Провадження №1-кс/712/4488/21

13 серпня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання винесене в кримінальному провадженні № 12021250310002137 від 05.08.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи особою, відносно якої 12.05.2021 Придніпровським районним судом м. Черкаси винесено вирок, яким останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч. 1 ст. 186 КК України, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин.

Так, ОСОБА_5 05.08.2021, близько 23 години 30 хвилин, знаходячись на Мисливському узвозі в м. Черкаси, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, підбіг до ОСОБА_6 , який рухався по Мисливському узвозі в напрямку вулиці Гагаріна в м. Черкаси та наніс останньому один удар в область голови зліва та в подальшому поштовхом в спину потерпілого повалив ОСОБА_6 на землю та після чого ОСОБА_5 дістав з передньої лівої кишені штанів потерпілого мобільний телефон марки XioamiRedmiNone 8TRAM 4/64 чорного кольору, в подальшому ОСОБА_5 зірвав сумку котра перебувала на грудях потерпілого в якій знаходили особисті речі потерпілого а саме паспорт громадянина України, індивідуальний код платника податків, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, 19 банківських карток та після чого ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Метою застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно, вчинив новий корисливий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі до шести років, міцних соціальних зв'язків, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, а тому матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягнення цілей покарання, а тому оскільки описаним вище ризикам не можливо запобігти шляхом обрання менш суворого запобіжного заходу.

Також просить врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого тому враховуючи ч. 4 ст. 183 КПК з урахуванням обставин кримінального провадження, є необхідність не визначати розмір застави підозрюваному.

ОСОБА_5 є працездатним, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задоволити.

Підозрюваний по суті заявленого клопотання заперечував та просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Вказував, що проживає з матір'ю та сестрою, потребує лікування ноги.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження - протоколом допиту потерпілого, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.

При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Суд вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може ухилитись від слідства та суду та вчиняти тиск на потерпілого, вчиняти інші злочини.

Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у тяжкому злочиніпроти власності, особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні злочину проти власності з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, вчиненого у період після постановлення обвинувальних вироків щодо нього про засудження за аналогічні злочини та перебування кримінальних справ у провадженні суду апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки менш суворий запобіжний захід на даному етапі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу. Суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у забезпеченні ефективного розслідування злочину проти власності, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає застави на даному етапі кримінального провадження.

З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.

Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 11 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Дата виготовлення повного тексту ухвали 13 серпня 2021 року

Попередній документ
98976655
Наступний документ
98976658
Інформація про рішення:
№ рішення: 98976657
№ справи: 712/8923/21
Дата рішення: 13.08.2021
Дата публікації: 26.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою