29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" серпня 2021 р. Справа № 924/642/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" м. Одеса
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин Хмельницької області
про стягнення 1 311 000,00 грн
Представники сторін: не з'явились
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 22.06.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" м. Одеса до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 1311000,00 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №16834д/53-124-01-20-12635 від 19.10.2020 та специфікації №1 позивач здійснив відповідачу поставку товару (вимірювачі вологості газів) вартістю 2628000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №39 від 17.12.2019. Однак відповідач в порушення умов договору розрахувався за отриманий товар лише частково на суму 1317000,00грн. Враховуючи не повну оплату відповідачем вартості отриманого товару, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача 1311000,00 грн заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.06.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 23.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/642/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00 год. 16 липня 2021 року.
Згідно з ухвалою суду від 16.07.2021 суд закрив підготовче провадження у справі №924/642/21 та призначив справу №924/642/21 до судового розгляду по суті на 11:40 год. 09 серпня 2021 року.
Представник позивача для участі в судовому засіданні 09.08.2021 не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Відповідач повноважного представника для участі в судовому засіданні 09.08.2021 не направив, у відзиві на позов просить здійснювати розгляд справи без участі його представника. Також просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що ВП ХАЕС своєчасно подано до облікової системи "Фінансові потоки" заявку на використання коштів для оплати товару за договором відповідно до діючого у ДП "НАЕК "Енергоатом" порядку здійснення платежів. Але ВП ХАЕС не був профінансований через вкрай низький рівень розрахунків за відпущену на ринок електричну енергію в умовах функціонування нового в Україні ринку електроенергії. Всі надходження грошових коштів перш за все використовуються для оплати невідкладних першочергових платежів до бюджету, а також для забезпечення безпеки в роботі АЕС. Оплата поставленого товару за договорами не була проведена у повному обсязі вчасно, в зв'язку із вкрай важким фінансовим становищем компанії, в якому вона опинилась в умовах законодавчих змін, що відбулись в енергетичному просторі країни. Зазначає, що відповідач не мав можливості здійснити оплату отриманого від позивача товару в строки, визначені умовами договору, внаслідок дії об'єктивних та незалежних від відповідача обставин, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань не пов'язано із ризиками господарської діяльності та не є наслідком його неефективної роботи. Вважає, що вказані обставини можна розцінювати як надзвичайні та невідворотні. Крім того, звертає увагу на запровадження карантину, у зв'язку із поширенням коронавірусної інфекції, яка на думку відповідача, є форс-мажорними обставинами.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" (далі - постачальник) 19.10.2020 укладено договір поставки №16834д/53-124-01-20-12635 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки по даному договору є товар: вимірювач вологості газів РМ 880 код 38930000-3 згідно ДК 021-2015 Пристрої для вимірювання вологості та вологи.
Кількість товару визначається специфікацією № 1 до договору (п. 2.4 договору).
Згідно з п. 3.1 договору строк поставки товару становить 90 календарних днів з дати укладення сторонами договору.
Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DРP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоотримувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" склад №8, вул. Енергетиків, 36, м.Нетішин, Хмельницької області, 30100 (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару по договору становить 2 190 000,00 грн (два мільйона сто дев'яносто тисяч грн. 00 коп.) крім того ПДВ 20 % 438 000,00грн. (чотириста тридцять вісім тисяч 00 коп.). Всього ціна договору: 2 628 000,00 (два мільйона шістсот двадцять вісім тисяч 00 коп.).
Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1 (додаток №1 до договору) (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 5.1 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.
За умовами п. 5.4 договору датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.
Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної та/або накладної (п. 6.3 договору).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п.2 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово - промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.
Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов'язків, за договором, зобов'язана письмово повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 5 днів з моменту їх настання або припинення (п. 7.2 договору).
Відповідно до п. 7.3 договору у разі настання форс-мажорних обставин строк виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором відстрочується пропорційно, на час їх дії.
За умовами п. 7.5 договору доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є Сертифікат (довідка) Торгово - промислової палати України відповідно до ЗУ "Про Торгово- промислові палати України" або інших компетентних органів відповідно до діючого законодавства.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 11.1 договору).
Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.
Додатком №1 до договору сторони оформили специфікацію №1, згідно з якою вартість товару (вимірювач вологості газів РМ 880) становить 2628000,00 грн з ПДВ.
На виконання умов договору поставки №16834д/53-124-01-20-12635 від 19.10.2020 позивач поставив відповідачу визначений у договорі товар, що підтверджується видатковою накладною №39 від 17.12.2020. Товар отриманий відповідачем, про що міститься підпис комірника відповідача, який скріплений відтиском печатки.
Матеріали справи містять податкову накладну від 17.12.2020 та квитанцію про реєстрацію податкової накладної.
Відповідач частково розрахувався із позивачем за поставлений товар на суму 1317000,00 грн, про що свідчать платіжні доручення: №1466 від 23.02.2021 на суму 396000,00 грн, №1539 від 26.02.2021 на суму 120000,00 грн, №2961 від 14.04.2021 на суму 801000,00 грн.
Враховуючи, що відповідач повністю не розрахувався із позивачем за отриманий товар, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення решти вартості товару в сумі 1 311 000,00 грн.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору поставки №16834д/53-124-01-20-12635 від 19.10.2020, специфікації № 1 (додаток №1 до договору) позивач передав, а відповідач прийняв вимірювач вологості газів РМ 880 вартістю 2628000,00 грн з ПДВ, що підтверджується підписаною між сторонами та скріпленою відтисками їх печаток видатковою накладною №39 від 17.12.2020.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
У п. 5.1 договору сторони передбачили, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.
Як вбачається із змісту видаткової накладної №39 від 17.12.2020, остання містить підпис комірника про отримання товару, який скріплений відтиском печатки відповідача.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач розрахувався за отриманий вимірювач вологості лише частково на суму 1317000,00 грн, про що свідчать платіжні доручення: №1466 від 23.02.2021 на суму 396000,00 грн, №1539 від 26.02.2021 на суму 120000,00 грн, №2961 від 14.04.2021 на суму 801000,00 грн. Решта суми вартості отриманого товару залишена не оплаченою. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За таких обставин позивач обґрунтовано заявив до стягнення 1 311 000,00 грн заборгованості.
Доводи відповідача з приводу наявності форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Положеннями 7.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.
Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов'язків за договором, зобов'язана письмово повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 3 днів з моменту їх настання або припинення (п. 7.2 договору).
Доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат Торгово-промислової палати України (п. 7.5 договору).
З аналізу наведених норм та положень договору слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Однак відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявності форс-мажорних обставин для відповідача, і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов'язання за договором.
З огляду на вказане не може вважатись також форс-мажорною обставиною і посилання відповідача на скрутне фінансове становище, спричинене наявністю заборгованості перед ДП "Енергоринок". При цьому суд також враховує положення ст. 617 ЦК України, згідно з якими не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача, доказів вжиття відповідачем заходів щодо його покращення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 311 000,00 грн заборгованості.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" м. Одеса до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м.Нетішин Хмельницької області про стягнення 1 311 000,00 грн задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (Хмельницька обл., м. Нетішин, вул.Енергетиків, буд.20, код 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" (м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд. 14, код 43015083) 1 311 000,00 грн (один мільйон триста одинадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 19665,00 грн (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 13.08.2021.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддруковано у 3 примірниках:
1- до справи,
2- позивачу (65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд. 14) - рек. з повідомленням,
3- відповідачу (30100, Хмельницька обл, м. Нетішин, вул.Енергетиків, буд. 20) - рек. з повідомленням.