Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" серпня 2021 р.Справа № 922/1370/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Привалова Олега Володимировича, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкорд", м. Харків
про усунення перешкод у користуванні майном
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач, фізична особа-підприємець Привалов Олег Володимирович, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Амкорд", в якому просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Амкорд" (код ЄДРПОУ 14090828, адреса: 61018, м. Харків, вул. Дерв'янка, 7-А) усунути перешкоди у користуванні фізичною особою-підприємцем Приваловим Олегом Володимировичем (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) орендованим за договором оренди від 13.09.2020 нежитловим приміщенням загальною площею 1597,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка, 7-А, шляхом звільнення нежитлового приміщення від працівників ТОВ фірма "Амкорд" та будь-яких інших фізичних та юридичних осіб та надання вільного доступу фізичній особі-підприємцю Привалову Олегу Миколайовичу до нежитлового приміщення до закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення - 12 вересня 2021 року включно.
Ухвалою суду від 21.04.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи; до частини 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Згідно з вимогами статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За наведеного, обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13.
При цьому, суд звертає увагу, що представник позивача не з'являвся у судові засідання, позивач був повідомлений належним чином про дату та місце його проведення, а заява про розгляд справи за відсутності його представника позивачем не подавалась.
Положення статей 202, 226 ГПК України у чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене стосується лише випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами лише в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 в справі № 916/3616/15.
Суд встановив, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак позивач в особі його повноважного представника у судові засідання, призначені на 15.07.2021 та 12.08.2021 не з'явився. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 в справі № 910/16978/19.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Зважаючи на те, що позовну заяву позивача у цій справі залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання, сплачений останнім за розгляд даного спору судовий збір не повертається.
Керуючись ст.ст. 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця Привалова Олега Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Амкорд" про усунення перешкод у користуванні майном - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала підписана 13 серпня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова