"02" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1104/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Нечепуренко А.П.,
розглянувши справу №916/1104/21,
за позовом виконувача обов'язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська обл., місто Роздільна, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 8)
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (65058, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ 38017120)
до відповідача: Комунального підприємства "Злагода" (67100, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, селище міського типу Велика Михайлівка, вулиця Шкільна, будинок 55; код ЄДРПОУ 32506348)
про стягнення 274 707,30 грн;
представники сторін:
від прокуратури - Лянна О.А.;
від позивача - Польщіна Т.Л.;
від відповідача - не з'явився.
Виконувач обов'язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Злагода", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на користь держави 274 707,30 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.
Ухвалою від 27.04.2021р. прийнято позовну заяву (вх.№1142/21 від 22.04.2021р.) до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1104/21, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.05.2021р.; запропоновано відповідачу реалізувати процесуальне право на подання відзиву.
26.05.2021р. суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.07.2021р.
01.07.2021р. до суду надійшло клопотання позивача (вх. №17695/21) про залучення до справи третьої особи - Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації.
Клопотанням за вх. №17763/21 від 02.07.2021р. позивач відкликав попереднє клопотання про залучення третьої особи.
02.07.2021р. судом отримано клопотання позивача (вх. №17765/21) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації.
Ухвалою господарського суду від 14.07.2021р., проголошеною без виходу суду до нарадчої кімнати, клопотання позивача про залучення третьої особи залишено без задоволення.
14.07.2021р. розгляд справи відкладено на 02.08.2021р.
02.08.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив наступне.
За результатами вивчення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді та звернення з позовом про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища Комунальним підприємством «Злагода» встановлено наступні обставини.
Державною екологічною інспекцією в Одеській області, 13.12.2019, на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», абз. З ч. 1 ст. 6 Закону України» Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 26.09.2017 № 652 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища КП «Злагода».
За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання КП «Злагода» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в період з 02.12.2019 по 13.12.2019 складено Акт № 102/10 та зафіксовано виявлені порушення.
Перевіркою встановлено, що в період з 26.01.2016 по 01.06.2017 КП «Злагода» здійснено спеціальне водокористування при відсутності Дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 48 Водного кодексу України (далі - ВК України), відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 ВК України. Обсяг самовільно використаної води становить 179 900,00 м3.
Внаслідок порушення заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 274 707 грн 30 коп., яка розрахована згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 657 від 13.10.2015 після його офіційного опублікування 27.11.2015.
У зв'язку з вищезазначеними обставинами, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу та просить стягнути з відповідача 274 707 грн 30 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, отримував поштову кореспонденцію суду, яка надсилалась на адресу Комунального підприємства "Злагода".
Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вищевказані приписи господарського процесуального законодавства кореспондують ч. 2 ст. 178 ГПК України, відповідно до якої у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах справи відзиву Комунального підприємства "Злагода", суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, суд встановив наступне.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 1311 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Частиною 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Держава, як суб'єкт публічного права, в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), у тому числі відносин відшкодування шкоди.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснені загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності, та господарювання тощо.
Так, згідно п. 1 резолютивної частини вищезазначеного Рішення Конституційного Суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Як вбачається з п. 2 резолютивної частини вищезазначеного Рішення Конституційного Суду України, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до статей 13, 16 Конституції України водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи держаної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
За ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Водним кодексом України передбачено, що усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб існує необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд до якого належать підземні води та джерела (ст. 3 ВК України). Крім того, підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення (ст. 5 ВК України).
Згідно із вимогами ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України.
Крім іншого, стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природнього середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 47 цього Закону визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської ті іншої діяльності. Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективними планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20%.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Ненадходження цих коштів до державного та місцевого бюджетів, перешкоджає державі у здійсненні нею зобов'язань щодо відновлення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки держави.
Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (ст. 18 ВК України).
Статтею 19 ВК України встановлено, що Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України
Пунктом «а» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст.35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища).
Державна екологічна інспекція в Одеській області утворена як юридична особа публічного права територіальний орган Держекоінспекції, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції».
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з п. 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань (пп. 2 п. 4 Положення): здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України вимог законодавства, у тому числі про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема (п. «в» пп. 2 п. 4 Положення); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пп. 8 п. 4 Положення).
Державна екологічна інспекція в Одеській області, як територіальний орган Держекоінспекції, уповноважена, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затверджена Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652, здійснювати нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, вживати заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція в Одеській області є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 19.10.2020 № 379 затверджено положення про Державну екологічну інспекцію Південно- Західного округу (далі Положення № 379).
Відповідно до п. 1 Положення № 379 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Миколаївської та Одеської областей, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Пунктом 3 Положення № 379 встановлено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Миколаївської та Одеської територій.
Згідно підпунктів 2), 16) пункту 2 розділу II «Функції Інспекції» Положення № 379 Інспекція здійснює нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:
про охорону земель, надр, зокрема щодо:
- здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;
- додержанням екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;
з питань поводження з відходами, зокрема щодо:
- збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);
- дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;
- своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.
Пунктом 9 Положення № 379 передбачено, що Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
З огляду на викладене, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу є органами державної влади до компетенції якого віднесено звернення із позовною заявою до КП «Злагода» про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 802 створено як юридичну особу публічного права Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та ліквідовано як юридичну особу публічного права Державну екологічну інспекцію в Одеській області.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 802 визначено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міжрегіональним територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 502 «Питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)» погоджено пропозицію Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) функцій і повноважень, визначених Положенням № 379. Припинено здійснення функцій і повноважень Державних екологічних інспекцій в Одеській та Миколаївській областях, визначених Положенням про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 124 та Положенням про Державну екологічну інспекцію в Миколаївській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 132. Встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є 23 грудня 2020 року.
Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з 23.12.2020 є органом, який реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України, а до цієї дати таким органом була Державна екологічна інспекція в Одеській області.
Отже, відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід в установленому законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому, зокрема контрольних повноважень держави у сфері охорони навколишнього природного середовища від Державних екологічних інспекції в Одеській та Миколаївській областях до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття «Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.
Отже, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля Державною екологічною інспекцією в Одеській області, до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів не здійснено достатніх заходів, що спрямовані на захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення з КП «Злагода» у судовому порядку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, окрім скеруванням листа за № 2474/05 від 07.07.2020 до Роздільнянської місцевої прокуратури.
Таким чином, з грудня 2019 року Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу заходи щодо відшкодування збитків, завданих КП «Злагода» внаслідок водокористування без дозволу у розмірі 274 707, 30 грн, не вживались.
Прокурор при зверненні до суду повинен, на ряду з іншими обставинами, обґрунтувати в чому саме полягає «Нездійснення захисту» або «Здійснення захисту неналежним чином», як підставу для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Зазначене відповідно до ст. 1311 Конституції України , ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного водокористування.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у Постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
На підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 30.03.2021р. №62-224ВИХ21 проінформовано Державну екологічну інспекцію Південно-західного округу та зазначено, що позовна заява уде скерована до суду для розгляду по суті.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 визначено, що прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає обґрунтованими підстави звернення прокурора з даним позовом до суду.
Щодо суті позовних вимог.
Наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області №681 від 28.11.2019р. встановлено провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Злагода».
За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання КП «Злагода» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в період з 02.12.2019 по 13.12.2019 складено Акт № 102/10 та зафіксовано виявлені порушення. Примірник вказаного акту отримано директором КП «Злагода» Кушнірем М.Г.
Перевіркою встановлено, що в період з 26.01.2016 по 01.06.2017 КП «Злагода» здійснено спеціальне водокористування при відсутності Дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 48 ВК України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 ВК України. Обсяг самовільно використаної води становить 179 900,00 м3.
Внаслідок порушення заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 274 707 грн 30 коп., яка розрахована згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 657 від 13.10.2015 після його офіційного опублікування 27.11.2015 (далі - Методика).
Пунктом 1.2. Методики встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Вказана Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства (п.1.4 Методики).
Відповідно до п. 1.7. Методики водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів). Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Відповідно до ст. 48, 49 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002 затверджено Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (далі -Порядок).
Пунктом 4 цього Порядку (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дозволи на спеціальне водокористування водних об'єктів загальнодержавного значення видаються уповноваженим органом в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання.
Відповідно до Постанови КМУ від 13.03.2002 № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування» із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ від 19.07.2012 № 1203 та від 13.12.2017 № 1091, до 3 червня 2017 року (включно) у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозволи видавалися обласними держадміністраціями та після вказаної дати дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами Держводагенства.
Відповідальність за порушення водного законодавства, в тому числі за порушення правил спеціального водокористування, передбачено п. 6 ч. 3 ст. 110 ВК України
06.12.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Кожухар С.А. складено протокол № 000996 про адміністративне правопорушення на директора КП «Злагода» Кушніра М.Г. щодо самовільного водокористування за період з 26.01.2016 по 01.06.2017, тобто без дозволу на спеціальне водокористування, але винесено постанову № 000996 від 10.12.2019 про закриття справи у зв'язку з тим, що на час розгляду закінчився строк накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до наданих КП «Злагода» дозволів на спеціальне водокористування № УКР 3540-А/Оде, виданого відповідачу 28.01.2013 на термін до 25.01.2016 та № УКР 3540-А/Оде, виданого відповідачу 02.06.2017 на термін до 31.05.2022, звітів про використання води форми 2 ТП-водгосп за 2016 та 2017 роки, обсяг забору та використання водних ресурсів КП «Злагода» у період з 26.01.2016 по 01.06.2017 склали 179 900,00 м3.
На цій підставі Державною екологічною інспекцією в Одеській області здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП «Злагода» внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, розмір збитків за водокористування у кількості 179 900,00 м3 складає 274 707,30 грн.
Держекоінспекцією в Одеській області до КП «Злагода» направлено претензію від 28.04.2020 № 02/18 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод на суму 274 707, 30 грн.
Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
Водночас у матеріалах справи наявний лист відповідача №92 від 13.08.2020р., з якого вбачається, що згідно Акту №102/10 від 13.12.2019р. кошти у сумі 274 707,30 грн не відшкодовані.
Згідно з вимогами ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до положень ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, у тому числі за самовільне спеціальне використання природних ресурсів (пункт з), ч. 2 ст. 68 вказаного Закону).
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої встановлена презумпція вини правопорушника. Тобто майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 109 ВК України спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються, у тому числі, судом в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 3 ВК України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі статтями 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр.
Отже, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44 ВК України).
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу України про надра - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно зі статтею 21 Кодексу України про надра - надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання (правова позиція, викладена у Постанові КГС ВС від 17 вересня 2020 року у справі № 922/1699/15).
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що відповідач зобов'язаний був вживати вичерпних заходів для отримання дозволу на спеціальне водокористування задля можливості здійснення підприємством господарської діяльності, пов'язаної з забором води для питного водопостачання.
Таким чином, збитки у сумі 274 707,30 грн, заподіяні внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що полягало у використанні водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, підлягають стягненню з КП «Злагода».
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 241 ГПК України, суд
1. Позов виконувача обов'язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська обл., місто Роздільна, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 8) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (65058, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ 38017120) до Комунального підприємства "Злагода" (67100, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, селище міського типу Велика Михайлівка, вулиця Шкільна, будинок 55; код ЄДРПОУ 32506348) про стягнення 274 707,30 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Злагода" (67100, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, селище міського типу Велика Михайлівка, вулиця Шкільна, будинок 55; код ЄДРПОУ 32506348) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (реквізити: розрахунковий рахунок UA888999980333169331000015710 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» Роздільнянська міська ТГ, отримувач ГУК в Од.обл./м. Роздільна, код бюджетної класифікації 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); (юридична адреса: 65058, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ 38017120) 274 707,30 грн збитків, завданих внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Злагода" (67100, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, селище міського типу Велика Михайлівка, вулиця Шкільна, будинок 55; код ЄДРПОУ 32506348) на користь Одеської обласної прокуратури (реквізити: розрахунковий рахунок UA808201720343100002000000564, юридична адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) 4120,61 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 02 серпня 2021р. Повний текст рішення складений та підписаний 12 серпня 2021 р.
Суддя Р.В. Волков