09 липня 2021 року Справа № 915/2092/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Сорочкіної Тетяни Вікторівни
(
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ткаченко Тетяни Вікторівни
( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
про: відшкодування збитків та стягнення орендної плати в сумі 568498,0 грн,-
07.10.2019 Фізична особа-підприємець Сорочкіна Тетяна Вікторівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченко Тетяни Вікторівни на її користь 126000,0 грн орендної плати за укладеним між ними Договором оренди б/н від 01.08.2017 за користування в період з червня 2018 року по липень 2019 року нежитловою будівлею магазину площею 69,8 кв.м за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, бульв.Курчатова, буд.5А; та збитки, завдані позивачці, як власниці спірного магазину, пожежею, що сталася в орендованому відповідачем магазині 22.05.2018, в сумі 442498,0 грн.
В обґрунтування вимог позивачка вказує, що в порушення умов договору та положень чинного законодавства відповідачка не сплачувала орендну плату по 9000,0 грн щомісячно в період дії договору з червня 2018 року по липень 2019 року. Крім того, відповідно до п.3.4 Договору оренди б/н від 01.08.2017, відповідачка брала на себе зобов'язання щодо забезпечення збереження орендованого приміщення в первісному стані та дотримання правил пожежної безпеки при його експлуатації, що нею не було дотримано та внаслідок чого в орендованому приміщенні магазину виникла пожежа, якою позивачці, як власниці магазину, було завдано збитків, розмір яких підтверджений висновком будівельно-технічної експертизи Миколаївського НДЕКЦ МВС України №62 від 23.01.2019.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер №915/2092/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Разом з позовною заявою 07.10.2019 Фізична особа-підприємець Сорочкіна Тетяна Вікторівна подала до суду заяву б/н від 03.10.2019 про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.
Ухвалою суду від 08.10.2019 Фізичній особі-підприємцю Сорочкіній Тетяні Вікторівні відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 11.10.2019 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 18.11.2019.
15.11.2019 від відповідачки до суду надійшло клопотання, в якому остання просила суд застосувати до вимог позивачки строк позовної давності в 1 рік на підставі ч.1 ст.786 ЦК України та відмовити у задоволені позову.
У зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді Ржепецького В.О. у відрядженні призначене на 18.11.2019 судове засідання у даній справі не відбулося.
Ухвалою суду від 15.11.2019 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання у даній справі на 04.12.2019.
Відповідачка у відзиві на позов, який надійшов до суду 03.12.2019, заперечує проти задоволення вимог та вказує, що позивачкою не доведена наявність всіх умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до положень ст.623 ЦК України, зокрема, на думку відповідачки, докази, які містяться в матеріалах справи не свідчать про вчинення відповідачкою неправомірних дій (бездіяльності), в порушення умов договору оренди, виникнення пожежі, саме з вини відповідачки і, відповідно, вини останньої у заподіянні позивачці збитків через зменшення майнових прав останньої.
Відповідачка також вказує, що з висновком експерта вона не погоджується, так як останній зводиться до повного відновлення металевого каркасу будівлі (фактичного повного нового будівництва), тоді як, за твердженням відповідачки, позивачкою проведено лише косметичний ремонт із заміною пошкоджених елементів та приміщення на даний час відновлено та повністю придатне до комерційного використання.
Також, 03.12.2020 від відповідачки до суду надійшло клопотання, в якому остання просила суд призначити пожежно-технічну експертизу для встановлення причини виникнення пожежі в орендованому нею магазині.
04.12.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 15.01.2020 за відповідними клопотаннями сторін заявленими в усному порядку їх представниками у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 15.01.2020 розпочато процедуру врегулювання спору у даній справі за участю судді Ржепецького В.О. та зупинено провадження у справі до припинення врегулювання спору за участю судді.
Ухвалою суду від 17.02.2020 припинено врегулювання спору за участю судді Ржепецького В.О. та поновлено провадження у справі. Передано справу для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст.32 ГПК України.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №14 від 17.02.2020, на виконання ухвали суду від 17.02.2020, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/2092/19.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі №915/2092/19 - Мавродієву М.В.
Ухвалою суду від 24.02.2020 справу №915/2092/19 прийнято до свого провадження суддею Мавродієвою М.В. Розгляд справи почато спочатку. Підготовче засідання у справі призначено на 17.03.2020.
Позивачка у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 17.03.2020, стверджує, що викладені у відзиві відповідачки обставини не підлягають врахуванню тому, що вони направленні на ухилення нею від відшкодування завданих позивачці збитків.
Також, у відповіді на відзив позивачка просила долучити до матеріалів справи документи (чеки, прибутково-касові ордери), які підтверджують понесені нею витрати на придбання матеріалів для проведення ремонту магазину після пожежі на загальну суму 193863,38 грн.
17.03.2020 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. у відпустці.
24.03.2020 від позивачки до суду надійшла заява про відкладення судового засідання у зв'язку з її хворобою.
Ухвалою суду від 30.03.2020 призначено розгляд справи №915/2092/19 без визначення дати судового засідання поза межами встановлених ГПК України строків у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У зв'язку з пом'якшенням обмежувальних заходів по запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, ухвалою суду від 02.07.2020 призначено справу №915/2092/19 до розгляду на 29.07.2020.
29.07.2020 судом відкладено розгляд справи на 28.08.2020 за відповідним клопотанням відповідача.
У судових засіданнях 28.08.2020 та 12.09.2020 судом оголошувались перерви відповідно на 12.09.2020 та 15.10.2020.
Позивачка у заяві б/н від 08.09.2020, яка надійшла до суду 10.09.2020, заперечує проти призначення у справі пожежно-технічної експертизи та вказує, що нею вже додано до позовної заяви копію висновку пожежно-технічної експертизи Миколаївського НДЕКЦ МВС України №27 від 31.05.2019, а відповідачкою не зазначено жодних підстав для проведення повторної пожежно-технічної експертизи.
До того ж, позивачка вказує, що в описових частинах наданих нею експертних висновків Миколаївського НДЕКЦ МВС України розписані пошкодження в результаті пожежі, а провести повторні експертизи неможливо у зв'язку із тим, що нею було здійснено будівельні (ремонтні) роботи із відновлення приміщення магазину, в якому мала місце пожежа.
Також, позивачка зазначає, що надані нею чеки, корінці до прибутково-касових ордерів на суму 193863,38 грн та чек на придбання кондиціонера підтверджують здійснення нею витрат на ремонт приміщення, а саме на закупку матеріалів, але не в повному обсязі у зв'язку із тим, що багато робіт здійснювалися особисто членами її сім'ї та угоди на виконання відновлювальних робіт нею не укладались. Також ряд робіт виконувалась будівельними бригадами, які не надавали ніяких документів про отримання грошових коштів за виконані роботи, а тому вартість виконаних робіт не входить до наданих нею платіжних документів.
Стосовно клопотання про застосування строків позовної давності, поданого представником відповідача, позивачка поясняє, що це питання нею викладено в позовній заяві, а саме, що відкрите за її заявою кримінальне провадження №12018150120000585 за ознаками ч.1 ст.270 КК України, 31.07.2019 старшим слідчим Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області закрито у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування та неповідомлення жодній особі про підозру, що є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду, а тому цей строк підлягає поновленню.
15.10.2020 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.
Ухвалою суду від 30.10.2020 розгляд справи призначено на 23.11.2020.
23.11.2020, 18.12.2020 та 22.01.2021 судом відкладався розгляд справи відповідно на 18.12.2020, 22.01.2021 та 17.02.2021 за відповідними клопотаннями відповідача та у зв'язку з неявкою сторін.
Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021.
17.03.2021 судом відкладено розгляд справи на 14.04.2021 за відповідним клопотанням відповідача та в зв'язку з неявкою сторін.
У судовому засіданні 14.04.2021 судом оголошено перерву на 19.05.2021.
19.05.2021 та 14.06.2021 судом відкладався розгляд справи відповідно на 14.06.2021 та 08.07.2021 за відповідними клопотаннями відповідача та його представника та у зв'язку з неявкою сторін.
В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання 08.07.2021 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Судом також враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 08.07.2021 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
У судовому засіданні 09.07.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Сорочкіна Тетяна Вікторівна (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником нежитлової будівлі магазину загальною площею 63,6 кв.м, який знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, бульв.Курчатова, буд.5А (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.04.2018 (т.1 а.с.16).
01.08.2017 між Фізичною особою-підприємцем Сорочкіною Тетяною Вікторівною, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Ткаченко Тетяною Вікторівною, як орендарем, було укладено договір оренди приміщення (далі - Договір) (т.1 а.с.17), відповідно до умов якого орендодавець 01.08.2017 передав, а орендар прийняв в оренду приміщення загальною площею 63,6 кв.м, які знаходяться за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, бульв.Курчатова, буд.5А; для використання його під магазин побутової хімії (п.п.1.1, 1.3, 1.4 Договору).
Згідно умов Договору орендодавець зобов'язався, зокрема, передати приміщення в належному стані, придатному для його використання під магазин, у відповідності до будівельних і санітарних норм, у вказаний в договорі строк; не перешкоджати орендарю у користуванні приміщеннями протягом дії цього договору; входити до приміщення тільки в присутності орендаря (п.п.2.1-2.3 Договору).
В свою чергу, відповідно до умов Договору, орендар зобов'язався, зокрема, використовувати приміщення за його цільовим призначенням, у відповідності до п.1 договору; сплачувати орендну плату у розмірі та строки, передбачені п.4 договору; утримувати приміщення та територію перед ним, забезпечувати збереження приміщення, дбайливо ставиться до санітарно-технічному та іншому обладнанню, до об'єктів благоустрою, дотримуватись правил пожежної безпеки; не зберігати та не використовувати в приміщенні вибухонебезпечні та екологічно шкідливі речовини; відшкодовувати всі збитки орендодавця, які виникли по винні орендаря (п.3.1, 3.3, 3.4, 3.7, 3.8 Договору).
Розмір орендної плати сторони визначили у сумі 9000,0 грн, які мають сплачуватись до 20-го числа поточного місяця. Перша оплата здійснюється до 20-го числа за серпень місяць оренди. Всі розрахунки здійснюються в національній валюті України (п.п.4.1, 4.2, 4.4 Договору).
Строк дії цього договору з 01.08.2017 по 01.08.2019 (п.5.1 Договору).
У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даним договором винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені нею збитки в повному обсязі (п.6.1 Договору).
Цей договір підлягає негайному розірванню за вимогою орендаря у випадку, якщо приміщення по обставинам, за які орендодавець несе відповідальність, виявиться в непридатному для користування стані (п.7.2 Договору).
Цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою однієї із сторін та за згодою іншої сторони не пізніше строку - 1 місяць (п.7.4 Договору).
Сторони підтверджують, що орендодавцем було передано магазин в оренду, а орендарем прийнято у день укладання Договору - 01.08.2017.
22.05.2018 у приміщенні магазину «Марафет», який знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, бульв.Курчатова, буд.5А, сталася пожежа.
05.06.2018 громадянка ОСОБА_1 звернулась до Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області з заявою про те, що 22.05.2018 о 05:30 у зв'язку з порушенням правил пожежної безпеки невідомою особою від пожежі постраждало належне їй на праві приватної власності приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
Вказані матеріали були зареєстровані до ЄРДР за №№ 12018150120000585 від 06.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.270 КК України.
Відповідачка звернулась до позивачки з листом №02/06 від 06.06.2018 (т.1 а.с.84), в якому пропонувала їй укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди приміщення б/н від 01.08.2017 та до якого додала проект такої додаткової угоди №1 від 26.06.2018 (т.1 а.с.85).
У відповідь на таку пропозицію позивачка листом б/н від 26.07.2018 (т.1 а.с.87) повідомила відповідачці, що підстав для розірвання договору оренди приміщення, як передбачених договором оренди, так і законодавчими актами, - не має. При цьому, повідомила, відповідачку про наявність заборгованості з її боку з орендної плати в сумі 18000,0 грн, а також про необхідність відшкодування збитків заподіяних нею внаслідок неналежного утримання (використання) орендованого приміщення, а також про те, що питання дострокового розірвання договору може бути предметом обговорення між ними в разі підтвердження намірів відшкодування нанесених збитків та оплати заборгованості з орендної плати.
Згідно висновку експерта пожежно-технічної експертизи №27 від 31.05.2019 Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (т.1 а.с.59-70) осередок пожежі знаходився у внутрішньому просторі побутового приміщення №2 магазину побутової хімії «Марафет» за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, бульвар Курчатова, 5/А. Експерт зазначив, що на запитання: «Яка безпосередня причина виникнення пожежі в приміщенні магазину «Марафет», що розташований за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, бульвар Курчатова, 5А?» не можливо надати відповідь у зв'язку з тим, що клопотання судового експерта виконано не в повному обсязі.
Згідно висновку експерта будівельно-технічної експертизи №62 від 23.01.2019 Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (т.1 а.с.28-37) вартість матеріальних збитків, спричинених внаслідок пожежі в приміщенні магазину «Марафет», розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, бульвар Курчатова, 5А, що мала місце 22.05.2018, складає 442498,0 грн.
Постановою старшого слідчого СВ Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області майора поліції Островської О.К. від 31.07.2019 (т.1 а.с.24-27) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150120000585 від 06.06.2018 за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.270 КК України - закрито у зв'язку з закінченням строків досудового розслідування та не повідомлення про підозру жодній особі.
У вказаній постанові слідчим поліції встановлено, що в процесі досудового розслідування даного кримінального провадження встановити причини пожежі не виявилось можливим та повідомлення про підозру в скоєні кримінального правопорушення жодній особі не вручалось. Питання про відшкодування збитків підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Позивачкою було направлено відповідачці претензію б/н від 02.09.2019 (т.1 а.с.23), в якій вона вимагала від відповідачки відшкодувати завдані їй пожежею збитки у розмірі 442498,0 грн та сплатити орендну плату за Договором за період з червня 2018 року по липень 2019 року в сумі 126000,0 грн.
Позивачка стверджує, що відповідачка не сплатила 126000,0 грн заборгованості з орендної плати за період з червня 2018 року по липень 2019 року та не відшкодувала збитки, завдані позивачці, як власниці спірного магазину, пожежею, що сталася в орендованому відповідачем магазині 22.05.2018, в сумі 442498,0 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
В обґрунтування своїх вимог в частині стягнення збитків позивачка посилається на те, що відповідно до п.3.4 Договору оренди б/н від 01.08.2017, відповідачка брала на себе зобов'язання щодо забезпечення збереження орендованого приміщення в первісному стані та дотримання правил пожежної безпеки при його експлуатації, що нею не було дотримано та внаслідок чого в орендованому приміщенні магазину виникла пожежа, якою позивачці, як власниці магазину, було завдано збитків, розмір яких підтверджений висновком будівельно-технічної експертизи Миколаївського НДЕКЦ МВС України №62 від 23.01.2019.
15.11.2019 від відповідачки до суду надійшло клопотання, в якому остання просила суд застосувати до вимог позивачки строк позовної давності в 1 рік на підставі ч.1 ст.786 ЦК України та відмовити у задоволені позову.
Згідно ч.4. ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.
В той же час, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно ст.ст.224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Крім того, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобов'язання було виконано боржником.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
При цьому, обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Не доведення хоч би одного з елементів складу правопорушення виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Згідно умов Договору орендодавець зобов'язався, передати приміщення в належному стані, придатному для його використання під магазин, у відповідності до будівельних і санітарних норм, у вказаний в договорі строк (п.п.2.1 Договору).
Судом встановлено факт передання відповідачу, на виконання умов Договору оренди від 01.08.2017, приміщення загальною площею 63,6 кв.м, за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, бульв.Курчатова, буд.5А для використання його під магазин побутової хімії.
Відповідно до пояснень учасників справи, жодних зауважень у відповідача щодо технічного стану приміщення, на момент передання його в оренду, не було.
Вказане підтверджується також показами свідка ОСОБА_2 , яка була найманим працівником ФОП Ткаченко Т.В. та працювала продавцем у магазині «Марафет» з літа 2017 року та звільнилась за декілька місяців до пожежі, до пожежі магазин був у відмінному стані; ніяких претензій щодо його технічного стану та з інших причин ніколи не виникало; за наслідками перевірки пожежників та електриків не виявлялось ніяких зауважень. Після пожежі приміщення було практично знищено (т.2 а.с.13).
Відповідно до 3.1, 3.3, 3.4, 3.7, 3.8 Договору орендар зобов'язався, зокрема, використовувати приміщення за його цільовим призначенням, у відповідності до п.1 договору; утримувати приміщення та територію перед ним, забезпечувати збереження приміщення, дбайливо ставиться до санітарно-технічному та іншому обладнанню, до об'єктів благоустрою, дотримуватись правил пожежної безпеки; не зберігати та не використовувати в приміщенні вибухонебезпечні та екологічно шкідливі речовини; відшкодовувати всі збитки орендодавця, які виникли по винні орендаря.
22.05.2018 у приміщенні магазину «Марафет», який знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, бульв.Курчатова, буд.5А, сталася пожежа.
Відповідно до Акту про пожежу від 22.05.2018 (т.2 а.с.50), місцем виникнення пожежі було побутове приміщення магазину, а ймовірною причиною пожежі визначено коротке замикання електромережі.
Згідно висновку експерта пожежно-технічної експертизи №27 від 31.05.2019 Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (т.1 а.с.59-70) осередок пожежі дійсно знаходився у внутрішньому просторі побутового приміщення №2 магазину побутової хімії «Марафет» за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, бульвар Курчатова, 5/А. Експерт зазначив, що на запитання: «Яка безпосередня причина виникнення пожежі в приміщенні магазину «Марафет», що розташований за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, бульвар Курчатова, 5А?» не можливо надати відповідь у зв'язку з тим, що клопотання судового експерта щодо надання додаткових матеріалів виконано не в повному обсязі.
05.06.2018 громадянка ОСОБА_1 звернулась до Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області з заявою про те, що 22.05.2018 о 05:30 у зв'язку з порушенням правил пожежної безпеки невідомою особою від пожежі постраждало належне їй на праві приватної власності приміщення магазину «Марафет» розташоване за адресою: м.Южноукраїнськ, бульвар Курчатова, 5А.
Вказані матеріали були зареєстровані до ЄРДР за №12018150120000585 від 06.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.270 КК України.
31.07.2019 кримінальне провадження було закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування та неповідомленням жодній особі про підозру.
За приписами ст.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторони умовами п.3.4 Договору оренди б/н від 01.08.2017 погодили, що орендар (ФОП Ткаченко Т.В. як титулярний власник) бере на себе зобов'язання щодо забезпечення збереження орендованого приміщення в первісному стані та дотримання правил пожежної безпеки при його експлуатації.
Враховуючи, що сторони у п.3.4 Договору оренди погодили, що з дня передачі майна у користування орендар приймає на себе відповідальність за збереження майна, вживає всі необхідні заходи щодо відвернення його пошкодження, втрати в результаті, зокрема пожежі, суд погоджується з доводами позивача, що знищення майна є наслідком невжиття користувачем заходів для збереження майна, що передбачено умовами договору.
Беручи до уваги положення ч.2 ст.1166 ЦК України, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
Втім, відповідач під час розгляду справи не надав суду жодного доказу, який би свідчив про відсутність його вини чи протиправної бездіяльності, внаслідок якої було завдано майнову шкоду позивачу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що знищення майна, належного позивачу, сталося внаслідок незабезпечення відповідачем пожежної безпеки у приміщенні орендованого ним магазину.
Посилання відповідача на відсутність його вини у спричиненні пожежі та недоведеність позивачем факту порушення відповідачем правил пожежної безпеки, судом визнаються неспроможними в силу того, що відповідальність за збереження об'єкта оренди та дотримання правил пожежної безпеки є договірним обов'язком відповідача, який не залежить ані від наявності порушення відповідних правил третьою особою, ані від встановлення факту порушення окремо визначених норм правил пожежної безпеки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність протиправних дій відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та наявність вини відповідача, внаслідок дій якого спричинено збитки.
Так, протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту оренди (майна). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання вимог Договору та незабезпечення пожежної безпеки на об'єкті відбулася пожежа, якою було завдано майнову (матеріальну) шкоду майну позивача.
Відповідно до ч.1 ст.779 ТІК України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
В силу п.3.8 Договору орендар прийняв на себе обов'язок відшкодувати всі збитки орендодавця, які виникли з його вини.
Актом про пожежу від 22.05.2018, визначено орієнтовний розмір збитків позивача через пожежу в розмірі 2700000,0 грн.
За висновком будівельно-технічної експертизи №62 від 23.01.2019 Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (т.1 а.с.28-37) вартість матеріальних збитків, спричинених внаслідок пожежі в приміщенні магазину «Марафет», розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, бульвар Курчатова, 5А, що мала місце 22.05.2018, складає 442498,0 грн.
Відповідачка з висновком експерта не погоджується та вказує, що позивачкою проведено лише косметичний ремонт із заміною пошкоджених елементів та приміщення на даний час відновлено та повністю придатне до комерційного використання. А висновок експерта зводиться до повного відновлення металевого каркасу будівлі (фактичного повного нового будівництва).
З приводу заперечень відповідача суд вважає за необхідне зазначити, що у висновку будівельно-технічної експертизи визначено безпосередню вартість матеріальних збитків, спричинених пожежею. Даний експертний висновок виконано на виконання ухвали суду від 13.06.2018 у кримінальному провадженні №12018150120000585, якою було призначено судову експертизу. Експерт був повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання на нього обов'язків за ст.ст.384, 385 КПК України. Під час розгляду справи у господарському суді відповідачем не ставилось питання про проведення повторної чи додаткової експертизи по визначенню заподіяних позивачу збитків спричинених пожежею.
В той же час, позивачем зазначено та підтверджено матеріалами справи, що розмір фактичних витрат понесених ним на відновлення спірного об'єкту нерухомості становив 203286,38 грн (т.1 а.с.214-236, 238, 241, 243, 247, 248, 261, 262).
Відповідачем вказаний розмір витрат не заперечений та не спростований. При цьому, у своїх поясненнях відповідач не заперечує факт проведення позивачем ремонту та відновлення у спірному об'єкті нерухомості становища, яке існувало до пожежі.
За вказаних обставин, суд вважає, що обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи є розмір понесених позивачем реальних витрат на відновлення належного йому майна у сумі 203286,38 грн.
Згідно з приписами ст.786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до п.7.2 Договору, останній підлягає негайному розірванню на вимогу орендатора у випадку, якщо орендоване приміщення виявиться непридатним для використання через обставини, за які несе відповідальність орендодавець.
Матеріали справи не містять доказів непридатності орендованого приміщення до використання саме через обставини, за які несе відповідальність орендодавець, тому приписи п.7.2 Договору у даному випадку не підлягають застосуванню.
Пункт 7.4 Договору передбачає, що договір може бути розірваний достроково, за ініціативою однієї із сторін та за згодою іншої сторони, не пізніше як через один місяць.
Таким чином, укладений між сторонами договір не передбачає автоматичного розірвання за ініціативи однієї із сторін без згоди іншої.
На пропозицію відповідача, викладену у листі від 26.06.2018, позивач у листі від 26.07.2018 відповів відмовою (т.1 а.с.87); запропонована відповідачем додаткова угода про розірвання договору оренди сторонами підписана не була.
В подальшому, відповідачем не вчинялось дій з приводу розірвання договору у судовому порядку.
Навіть, якщо прийняти до уваги позицію відповідача щодо припинення договору у зв'язку з пожежею та неможливістю користуватись приміщенням, то відповідно ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено договором.
Доказів повернення орендованого майна орендодавцю, у будь-якому стані, за актом приймання передачі сторонами суду не надано.
Оскільки в силу приписів ст.ст.253, 786 ЦК України, перебіг строку позовної давності щодо вимог наймодавця про відшкодування збитків завданих у зв'язку з пошкодженням речі починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язується його початок, а саме з моменту повернення речі наймачем, суд дійшов висновку про те, що перебіг строку позовної даності у спірних правовідносинах не розпочався, оскільки момент, з яким пов'язаний його початок не настав, позаяк доказів повернення орендованого приміщення орендодавцю суду не надано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої у зв'язку з пошкодженням орендованого відповідачем приміщення у даній справі, станом на день звернення позивача до суду, не пропущений, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення матеріальних збитків спричинених внаслідок пожежі в сумі 203286,38 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, за договором (найму) оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2017 між ФОП Сорочкіною Тетяною Вікторівною (орендодавець) та ФОП Ткаченко Тетяною Вікторівною (орендар) було укладено Договір оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець 01.08.2017 передав, а орендар прийняв в оренду приміщення загальною площею 63,6 кв.м, які знаходяться за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, бульв.Курчатова, буд.5А; для використання його під магазин побутової хімії (п.п.1.1, 1.3, 1.4 Договору).
Факт передання майна в оренду 01.08.2017 представниками сторін не заперечено та не спростовано.
Пунктом 5 Договору визначений строк його дії - з 01.08.2017 по 01.08.2019.
Пунктом 4 Договору сторони погодили, що орендна плата становить 9000,0 грн та має сплачуватись не пізніше 20 числа поточного місяця.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачка стверджує, що всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору, відповідачка не сплатила 126000,0 грн заборгованості з орендної плати за період з червня 2018 року по липень 2019 року.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Отже, за приписами цих норм, обов'язок внесення орендної плати безумовно пов'язаний з фактичним отриманням послуги з користування визначеним договором майном але лише у разі, якщо орендар не відповідає за обставини, через які користування майном було неможливе.
У даній справі судом встановлена наявність вини відповідача у заподіянні позивачу збитків та його обов'язок їх відшкодувати.
Оскільки саме з вини відповідача орендоване приміщення не могло бути використане за призначенням (внаслідок пожежі), наймач не звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він відповідає. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період дії вищенаведеного договору оренди (з червня 2018 року по липень 2019 року) в загальному розмірі 126000,0 грн є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Повне судове рішення складено та підписано 02.08.2021 в зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченко Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Сорочкіної Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 203286,38 грн збитків, 126000,0 грн орендної плати та 4939,3 грн судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 02.08.2021.
Суддя М.В.Мавродієва