Рішення від 13.08.2021 по справі 756/9550/21

13.08.2021 Справа № 756/9550/21

Справа № 756/9550/21

Провадження № 2/756/5082/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Кренджеляк А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

АТ КБ «Акцент-банк» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Акціонерне товариство «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року.

20.09.2017 року відповідач ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00001222515 та отримання кредитної картки. На підставі зазначеної заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит(встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач порушила зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 03.04.2021 року складає 32239,35 грн., а саме: 23494,63 грн. - заборгованість за кредитом; 8744,72 грн. - заборгованість по відсоткам.

01.07.2021 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва відкрито провадження по цивільній справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, пре день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

У зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомлену про дату, час та місце судового засідання відповідачку, яка не повідомила про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 20.09.2017 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» укладено кредитний договір №SAMABWFC00001222515 шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно з яким було встановлено кредитний ліміт на платіжну картку зі сплатою 46,80% річних. Відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у заяві.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має загальну заборгованість, яка утворилася за кредитним договором станом на 03.04.2021 року складає 32239,35 грн., а саме: 23494,63 грн. - заборгованість за кредитом; 8744,72 грн. - заборгованість по відсоткам.

Згідно статуту Акціонерного товариства «Акцент -Банк» рішенням загальних зборів учасників від 25.04.2018 року змінено найменування з Публічного акціонерного товариства «Акцент -Банк» на Акціонерне товариство «Акцент - Банк».

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1, ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Обґрунтовуючи право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , позивач посилався на Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи, викладені на банківському сайті.

Разом зі тим, матеріали справи не містять жодних підтверджень, що саме ці Умови та Тарифи розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася із ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів), певної комісії тощо, та саме у зазначених в цих документах розмірах і порядках нарахування.

Наданий позивачем витяг із Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанком належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені, штрафів та комісій за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. З урахуванням, наведеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по відсоткам у сумі 8744,72 грн.

Наведене вище цілком узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в Постанові від 03 липня 2019 року, які є обов'язковими для виконання, оскільки відповідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Проте, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за тілом кредиту у сумі 23494,63 грн., оскільки позивач зазначає, що саме в такому розмірі відповідач отримала та не повернула йому грошові кошти.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнення ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитом в сумі 23494,63 грн., тим самим частково задовольнивши пред'явлений позов.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн., то у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 23494,63 грн. х 100% : 32239,35грн. ціни позову = 72,88%, тобто 72,88% від суми сплаченого судового збору (72,88% х 2270,00 грн. : 100 %) складає 1654,38 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 141, 223, 229, 258, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00001222515 від 20.09.2017року у розмірі сумі 23 494 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто чотири) гривні 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати з оплати судового збору у сумі 1654 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) гривні 38 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденн ий строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ - 14360080, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Тиха

Попередній документ
98965606
Наступний документ
98965608
Інформація про рішення:
№ рішення: 98965607
№ справи: 756/9550/21
Дата рішення: 13.08.2021
Дата публікації: 16.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (03.02.2023)
Дата надходження: 22.06.2021
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
13.08.2021 08:00 Оболонський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТИХА ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ТИХА ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
відповідач:
Авраменко Христина Юріївна
позивач:
АТ "Акцент-банк"