Справа №:755/8387/21
Провадження №: 2-во/755/131/21
"12" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Хромової О.О., при секретарі Кошель К.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки, подану у цивільній справі за поданням Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про призначення опікуна,
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року задоволено подання Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про призначення опікуна. Призначено
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою:
АДРЕСА_1 опікунами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця
м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнаного недієздатним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 березня 2014 року.
06 серпня 2021 року заінтересована особа ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив виправити описки в рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року, а саме: вказати, що недієздатний ОСОБА_2 проживає разом з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою:
АДРЕСА_2 , замість помилково вказаної адреси проживання: АДРЕСА_1 . Крім того, в описовій частині рішення зазначено, що ОСОБА_2 визнаний недієздатним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва, замість правильного - «Деснянський районний суд міста Києва».
Заявник зазначив, що виправлення вказаних помилок є дуже важливим для подальшого документообігу.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про виправлення описки з таких підстав.
За змістом статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва
від 24 березня 2014 року ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недієздатним.
Таким чином, в описовій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 20 липня 2021 року допущено описку в частині найменування суду, який ухвалював рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним, а саме: помилково зазначено про ухвалення рішення Дніпровським районним судом міста Києва, замість правильного - «Деснянський районний суд міста Києва».
Вказана описка є суто технічною, підлягає виправленню, а тому подана заява в цій частині підлягає задоволенню.
З приводу адреси проживання, яку заявник просить виправити в рішенні, суд зазначає таке.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків та ін.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
В той же час, відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від
18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, викладеної в ухвалі від 22 лютого
2017 року у справі № 6-788цс16, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, однак стороною не було уточнено зміст позовних вимог, такі помилки судом не виправляються.
Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із поданням, у якому просить призначити
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 опікунами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаного недієздатним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року.
Відповідно до паспортних даних, рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 11 червня 2010 року та свідоцтва про народження ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про що зазначено в описовій частині рішення.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 березня 2014 року ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недієздатним.
Таким чином, в рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року судом зазначено відомості про зареєстроване місце проживання недієздатного за адресою:
АДРЕСА_2 , та адресу його проживання: АДРЕСА_1 , яка вказана у рішенні Деснянського районного суду міста Києва від 24 березня 2014 року про визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Дані відомості вказано судом правильно, відповідно до долучених документів.
Натомість заявник ОСОБА_1 просить прописати в резолютивній частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року адресу фактичного проживання недієздатного ОСОБА_2 разом із батьками за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому такої вимоги у прохальній частині подання про призначення опікунів заявлено не було та судом не вирішувалось. Крім того, в матеріалах справи міститься характеристика Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва»
від 22 березня 2021 року № 18, з якої вбачається, що ОСОБА_3 мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 , що також спростовує доводи ОСОБА_1 про проживання за адресою:
АДРЕСА_2 (арк. справи 11).
Враховуючи, що в даному провадженні не вирішувалось питання про визначення місця проживання конкретних осіб, заявником не наведено фактів про те, що ухвалене Дніпровським районним судом міста Києва рішення від 20 липня 2021 року про призначення опікуна не може бути виконано, або вказані у ньому відомості унеможливлюють його повне або часткове виконання, суд не вбачає підстав для виправлення в резолютивній частині рішення відомостей про місце проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , оскільки зазначене не було предметом розгляду справи про призначення опікуна і тому не породжує юридичних наслідків. Загальне посилання заявника на важливість подальшого документообігу належним чином не обґрунтовано.
Керуючись статтями 260, 269 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки - задовольнити частково.
Виправити описку в першому абзаці описової частини рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року, замість помилково зазначеного «Дніпровський районний суд міста Києва» вважати правильним - «Деснянський районний суд міста Києва».
Викласти перший абзац описової частини рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року у такому змісті:
«Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва (далі - Орган опіки та піклування) із поданням, у якому просить призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 опікунами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаного недієздатним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року».
У задоволенні заяви про виправлення описки в частині внесення змін в резолютивну частину рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року щодо місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова