Номер провадження 1-кс/754/2268/21
Справа № 754/11432/21
Іменем України
06 серпня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
представника заявниці - адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна частково,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 26.07.2021 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна частково.
Клопотання подане адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 та мотивоване наступним.
29.03.2021 слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві, наклав арешт на наступне майно: автомобіль, марки «SSANG YONG ACTYON», 2008 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , на ключі до нього, із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу до нього. Вказаний автомобіль належить ОСОБА_5 , яка не є учасником кримінального провадження.
Вважає, що обмежувальні заходи щодо користування майном (автомобіль, марки «SSANG YONG ACTYON», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) внаслідок накладеного арешту продовжуються тривалий час, та у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Зазначає, що враховуючи те, що власниця транспортного засобу не була повідомлена про розгляд клопотання в суді про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні не є підозрюваною, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про призначення експертиз стосовно вилученого автомобіля громадянки ОСОБА_5 , такий захід забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на автомобіль, не виправдовує ступінь втручання у права громадянки ОСОБА_5 , а отже, накладений арешт на вказаний вище автомобіль є необґрунтованим.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження №12021100030000819 від 26.03.2021 є повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, в якому міститься інформація про обставини вчинення кримінального правопорушення, однак не вказується про даний автомобіль.
Описані вище обставини встановлені слідчим суддею Деснянського районного суду м. Києва (ухвала від 27.03.2021, справа №754/4841/21), тобто діаметрально протилежні викладенні обставини вчинення кримінального правопорушення за ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва про накладення арешту.
Крім того, а ні клопотання слідчого, а ні текст ухвали слідчого судді не містять жодних доказів того, що майно на яке накладено арешт, одержане громадянкою ОСОБА_5 внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, або було придбане за кошти від вчинення таких злочинів, а також що кошти, за які таке майно придбане, мають будь-яке незаконне походження та будь-яким чином пов'язані із злочинними діями, що інкримінуються у вказаному кримінальному проваджені.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання слідчого, жодних аргументів, на основі яких можна встановити про наявність підстав для арешту майна не наведено. В клопотанні лише зазначено про необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні з посиланням на ст. 170 ч. 2 КПК України.
Вказує, що застосування даного заходу для забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням права ОСОБА_5 на користування та розпорядження вказаним майном. Також, станом на теперішній час майно знаходиться під арештом вже тривалий час, а тому в органу досудового розслідування було достатньо часу для встановлення всіх обставин, з ним пов'язаних, і, відповідно, втручання у вільне володіння власниці своїм майном є фактично необґрунтованим.
За наведених обстави на даний час відпала потреба в подальшому арешті автомобіля, тому захід забезпечення кримінального провадження повинен буди скасовано відповідно до ст. 174 КПК України для відновлення гарантованих ст. 41 Конституції України прав ОСОБА_5 .
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання 06.08.2021 не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, однак, 29.07.2021, в судовому засіданні, зазначив, що клопотання підтримує за обставин викладених в клопотанні та просить його задовольнити.
Слідчий Десянського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання.
Прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 заперечував з приводу задоволення клопотання.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього додатки, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, під час судового розгляду встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12021100030000819 від 26.03.2021, в якому ОСОБА_6 27.03.2021 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2021, в рамках кримінального провадження №12021100030000819 від 26.03.2021, накладено арешт на наступне майно: автомобіль, марки «SSANG YONG ACTYON», 2008 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , на ключі до нього, із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу до нього. Вказаний автомобіль належить ОСОБА_5 , яка не є учасником кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 131 ч. 2 п. 7 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно вимог ст. 170 ч. 2 п. 1 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів клопотання, підставою для накладення арешту на зазначене майно послугувала наявність розумних підозр вважати, що таке майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є речовими доказами у кримінальному провадженні №12021100030000819 від 26.03.2021.
Ухвалюючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що для збереження речових доказів, накладання арешту на зазначене майно є необхідним.
27.03.2021 в кримінальному провадженні №12021100030000819 від 26.03.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, однак в даному повідомленні про підозру не вказується про автомобіль, марки «SSANG YONG ACTYON», 2008 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , ключі до нього, із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу до нього, як про об'єкт кримінального правопорушення.
Разом із цим, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , було встановлено, що на даний час підстав для подальшого утримання майна не має.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, а відтак накладений раніше арешт слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 170-174, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна частково - задовольнити.
Скасувати арешт на автомобіль Ssang Yong Actyon д.н.з. НОМЕР_2 та ключі до нього з технічним паспортом до нього, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 29 березня 2021 року (ЄУНС 754/4857/21).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 10.08.2021 о 17:50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1