Номер провадження1-кс/754/2394/21
Справа №754/12154/21
Іменем України
05 серпня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання слідчого слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021100030002030 від 31.07.2021 про накладення арешту на майно,
05.08.2021 до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Клопотання подане слідчим в рамках кримінального провадження №12021100030002030 від 31.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Так, СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030002030 від 31.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.07.2021, приблизно о 21:40 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на умисне пошкодження чужого майна загальнонебезпечним способом, а саме шляхом підпалу, ОСОБА_5 знаходився біля будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій знаходився кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що перебуває у фактичному володінні потерпілої ОСОБА_6 , як користувача даного приміщення.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 розбив вікно, через яке розлив невідому легкозаймисту речовину в середину приміщення кафе-бару «Штаб» та підпалив її, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
В подальшому відбулась пожежа, внаслідок якої було пошкоджено приміщення кафе-бару «Штаб» та майно, яке зберігалося в ньому, а саме: кондиціонер, холодильник, морозильна камера, 7 стільців, музичний апарат, кавоварка, два столи, барна стійка, що належало потерпілій ОСОБА_6 , пошкоджено підлогу, стіни та стелю приміщення.
30.07.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , в якій знаходиться кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », проводився огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі:
- предмет горіння;
- пластикова пляшка;
- пластикова кришка жовтого кольору.
01.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , в якій знаходиться кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », проводився огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі:
- внутрішній блок кондиціонера зі слідами горіння;
- музичний апарат зі слідами горіння;
- шість стільців зі слідами горіння;
- стіл зі слідами горіння;
- кавова машина зі слідами горіння;
- банківський термінал зі слідами горіння;
- годинник зі слідами горіння;
- акустична колонка зі слідами горіння;
- холодильна камера зі слідами горіння.
31.01.2021 в ході затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. 208 КПК України, слідчий здійснив особистий обшук затриманої особи, під час якого вилучив наступні речі:
- джинси синього кольору;
- футболка червоного кольору с написом «Just chiling».
Постановою слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві вище перелічені вилучені речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021100030002030 від 31.07.2021.
В обґрунтування клопотання про необхідність накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події та особистого обшуку затриманої особи, слідчий зазначає, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, є речовими доказами у кримінальному провадженні. В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України. Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події та особистого обшуку затриманої особи, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021100030002030 від 31.07.2021 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на наступне майно:
- предмет горіння;
- пластикова пляшка;
- пластикова кришка жовтого кольору;
- внутрішній блок кондиціонера зі слідами горіння;
- музичний апарат зі слідами горіння;
- шість стільців зі слідами горіння;
- стіл зі слідами горіння;
- кавова машина зі слідами горіння;
- банківський термінал зі слідами горіння;
- годинник зі слідами горіння;
- акустична колонка зі слідами горіння;
- холодильна камера зі слідами горіння;
- джинси синього кольору;
- футболка червоного кольору с написом «Just chiling».
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1