Номер провадження 2/754/2268/21
Справа №754/16705/20
Іменем України
03 серпня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Мельничук М.К.
за відсутності сторін
розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа - Гаражний кооператив «Троєщина-2», П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання прав власності в порядку спадкування,
Позивач - ОСОБА_1 , через представника - адвоката Старенького С.Є. звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради, 3-тя особа - Гаражний кооператив «Троєщина-2», П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання прав власності на гаражний бокс в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина на металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 з підвалом, загальною площею 32,9кв.м. в ГАК «Троєщина 2», членом якого він був. Сума пайового внеску за гаражний бокс сплачена в повному обсязі, заборгованості по членським внескам немає, що підтверджується довідкою ГАК «Троєщина 2», однак згідно інформаційної довідки №3110 від 09.08.2017, яка була надана БТІ, гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГАК « АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований. Спадкоємцем за законом являється Позивач, заповіт померлий не складав, інших спадкоємців немає.У встановлений законом строк Позивач звернулася до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на майно, що залишилось після смерті її чоловіка, яке вона приймає, проте постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті чоловіка, через те, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на гаражний бокс, тому ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з позовом.
Посилаючись на викладені обставини просить суд:
-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 з підвалом, загальною площею 32,9 кв.м. в Гаражному автокооперативі «Троєщина 2» по АДРЕСА_2 ;
-стягнути на користь ОСОБА_1 , витрати на правову допомогу та судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року було відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
11 лютого 2021 року 3-тьою особою - Гаражного кооперативу «Троєщина-2» до суду були надіслані письмові пояснення, в яких щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - не заперечили проти їх задоволення та підтримали їх в повному обсязі.
22 лютого 2021 року від 3-тьої особи - П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори до суду надійшла заява про участь без їх представника та просили прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
Протягом розгляду справи сторона позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представники 3-х осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з'явились.
Суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутності представників Відповідача - Київської міської ради, 3-тя особа - Гаражний кооператив «Троєщина-2», П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контори.
Всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
На виконання ухвали суду від 02.04.2021 року П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора надіслала до суду належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що на підставі ордеру № 956 від 26.07.1996 рокуОСОБА_2 має право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Троєщина 2»Ватутінського району м. Києва.
Відповідно до Довідки № 249 від 02.12.2020 року, яка видана Гаражним авто кооперативом «Троєщина-2» сума пайового внеску за гаражний бокс сплачена в повному обсязі, заборгованості по членським внескам немає.
З копії Свідоцтва про укладення шлюбу встановлено, що 12 травня 1979 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а/з 450).
З копії Свідоцтва про смерть від 14 квітня 2017 року, яке видане Свалявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Закарпатській області встановлено, що ОСОБА_2 помер. (а/з 73).
Згідно копії інформаційної довідки №3110 від 09.08.2017, яка була надана КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про те,що гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Троєщина 2» по АДРЕСА_3 на праві власності не зареєстрований.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Заяви від 24 липня 2017 року, яка надійшла від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що вона на день смерті її чоловіка - ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке вона приймає.
З копії Постанови від 19 березня 2018 року встановлено, що державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної Щербенко О.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж (гаражний бокс) бокс № НОМЕР_1 по АДРЕСА_4 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», член житлового - будівельного, дачно - будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово - будівельного, дачно - будівельного, гаражно - будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про кооперацію» право власності членів кооперативу - фізичних осіб на загальну частку успадковується.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 15 Закону України "Про власність" (який був чинним на момент набуття права власності на спірне нерухоме майно) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Як роз'яснено в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів», у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває права власності на це майно і в праві розпоряджатися ним на свій розсуд.
Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав.
Так, згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Аналогічні положення викладені в п.5-1 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 18.09.1987 року, де зазначено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з вимогами ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом).
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст.ст.1268,1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1ст. 1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.
Як встановлено судом з матеріалів справи, згідно копії Заяви від 07 липня 2017 року, громадянина Канади - ОСОБА_3 про те, що він як син померлого - ОСОБА_2 відмовляється від спадщини на користь своєї матері - ОСОБА_1 .
Таким чином, єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина - ОСОБА_1 .
Стаття 1298 ЦК України передбачає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 23 постанови ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Оскільки спадкодавець за життя повністю сплатив пайовий внесок за спірну квартиру, що підтверджується довідкою виданою ГАК «Троєщина 2»то він набув право власності на нього, а відтак таке право увійшло до складу спадщини, що залишилась після його смерті.
Враховуючи той факт, що правовстановлюючий документ на квартиру відсутній, але дана квартира входить до складу спадщини, а позивач єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину, суд приходить до висновку про визнання за ним права власності на металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 з підвалом, загальною площею 32,9кв.м. в ГАК «Троєщина 2»по АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 77-81, 89, 259, 263 - 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 331, 384, 392, 1217, 1223, 1261, 1267-1269, 1298 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа - Гаражний кооператив «Троєщина-2», П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання прав власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Григорівка Ніжинського району Чернігівської області, громадянкою України, АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 12 серпня 2021 року.
Суддя: І.А. Галась