36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.08.2021 Справа № 917/661/21
за позовною заявою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720)
до Комунального підприємства "Обслуговуюча компанія житлово- комунальний комбінат Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області" (Україна, 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Розсошенці, вул. Шевченка, будинок 15; Код ЄДРПОУ: 31728909)
про стягнення 2 876 532,59 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
представник позивача: не з"явився
представник відповідача: не з"явився
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства "Обслуговуюча компанія житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області" про стягнення 2 876 532,59 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 5347/18-ТЕ-24 від 08.10.2018р.
Ухвалою від 05.05.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 01.06.21, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
19.05.21 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою від 01.06.2021р. суд відклав підготовче засідання на 17.06.21.
03.06.21 від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.
Ухвалою від 17.06.2021р. суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
У підготовчому засіданні, 17.06.2021р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 17.06.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/661/21, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 03.08.2021.
21.07.21 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
27.07.21 від відповідача надійшла заява про відкладення судового розгляду справи на іншу дату з метою можливого врегулювання спору між сторонами з посиланням на прийняття Закону "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Сторони в судове засідання не з'явились.
В судовому засіданні 03.08.21 суд розглянув клопотання відповідача та відмовив в його задоволенні, оскільки відповідач не вказав, яким чином розгляд законопроекту "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" може сприяти врегулюванню спору між сторонами. При цьому, судом враховано, що відповідач не надав доказів звернення до позивача для врегулювання спору. Інших підстав для відкладення розгляду справи по суті відповідачем не наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки зазначені представником відповідача у клопотанні підстави для відкладення судового засідання не узгоджується з наведеними вище підставами для відкладення, враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, при цьому у заявах по суті сторони висловили свою позицію щодо суті спору, заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 03.08.21 судом складено вступну та резолютивну частину рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач) та Комунальним підприємством «Житлово-Комунальний комбінат с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області» (далі - Відповідач) 08.10.2018 укладено договір № 5347/18-ТЕ-24 постачання природного газу (далі - Договір).
До Договору сторони уклали додаткові угоди, зокрема, щодо обсягів газу, що постачається, його вартості, порядку та умов передачі, обсягу відповідальності.
Рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 2 липня 2020 року змінено назву Комунального підприємства «Житлово-Комунальний комбінат с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області» на нову назву Комунальне підприємство "Обслуговуюча компанія житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області" (КП "ОК ЖКК ЩЕРБАНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ").
За умовами договору № 5347/18-ТЕ-24 з врахуванням внесенних змін і доповнень позивач (Постачальник) зобов'язався поставити відповідачу (Споживачу) природний газ, а Споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
За п. 1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно п. 3.8 Договору, приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100- відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Позивач вказує, що на виконання умов Договору передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 6 997 478,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за відповідні періоди.
За твердженням позивача, оплату за отриманий природний газ відповідач провів частково, що підтверджується виписками банку по рахунку позивача, сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 2 876 532,59 грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову вказав, що в позовній заяві не вказаний період, за який виникла заборгованість, звернення позивача до суду є передчасним, оскільки розрахунок за спожитий газ можливий лише після оплати його вартості населенням, заборгованість виникла з причин економічно необгрунтованих цін, встановлених органом самоврядування.
Приймаючи рішення суд виходив із наступного.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Обов'язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.
Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд встановив, що в період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року на виконання умов Договору передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 6 997 478,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за ці періоди.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відпрвідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця цоставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Матеріалами справи підтверджено, що оплату отриманого природного газу відповідач здійснив частково в сумі 4 120 945,41 грн, що відображено у наданих позивачем документах: сальдо по підприємству; довідка по операціях за договором; розрахунку основного боргу КП "Обслуговуюча компанія Житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради” за договором від 08.10.2018 № 5347/18-ТЕ-24 станом на 31.01.2021 та не заперечувалося відповідачем при розгляді справи.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 2 876 532,59 грн. З наданого позивачем розрахунку основного боргу КП "Обслуговуюча компанія Житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради” за договором від 08.10.2018 № 5347/18-ТЕ-24 станом на 31.01.2021 вбачається, що заборгованість існує за оплату природного газу, що переданий відповідачу в період з січня 2019 року по квітень 2019 року.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, не спростованого відповідачем та підтвердженого матеріалами справи.
При цьому, суд відхиляє наведені відповідачем у відзиві заперечення як безпідставні та необгрунтовані, виходячи з такого:
- заперечення відповідача проти позову щодо того, що в позовній заяві не вказаний період, за який виникла заборгованість, суд вважає безпідставними з огляду на наявність розрахунку основного боргу КП "Обслуговуюча компанія Житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради” за договором від 08.10.2018 № 5347/18-ТЕ-24 станом на 31.01.2021, з якого вбачається, що заборгованість існує за оплату природного газу, що переданий відповідачу в період з січня 2019 року по квітень 2019 року.
- заперечення відповідача проти позову щодо того, що звернення позивача до суду є передчасним, оскільки розрахунок за спожитий газ можливий лише після оплати його вартості населенням, суд вважає безпідставними з огляду на узгодження сторонами в договорі порядку розрахунку за спожитий газ - остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
- заперечення відповідача проти позову щодо того, що заборгованість виникла з причин економічно необгрунтованих цін, встановлених органом самоврядування, не спростовують факту виникнення боргу з огляду на узгодження сторонами в договорі ціни природного газу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.
За п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, судовий збір, за розгляд справи покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 46, 119, 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Обслуговуюча компанія житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області" (Україна, 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Розсошенці, вул. Шевченка, будинок 15; Код ЄДРПОУ: 31728909) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) основний борг у сумі 2 876 532,59 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 43 147.99 грн.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.08.21
Суддя Киричук О.А.