Справа № 240/20430/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
11 серпня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксідом" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В листопаді 2020 року ТОВ "Оксідом" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №1859479/39094721 від 21.08.2020 про відмову в реєстрації податкової № 766 від 02.07.2020, №1859480/39094721 від 21.08.2020 про відмову в реєстрації податкової № 767 від 02.07.2020, №1859482/39094721 від 21.08.2020 про відмову в реєстрації податкової № 769 від 02.07.2020; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 766 від 02.07.2020; № 767 від 02.07.2020; №769 від 02.07.2020., подані ТОВ "Оксідом" днем їх фактичного подання на реєстрацію.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 позовні вимоги задоволено повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач правом подання відзиву на апеляційної скарги не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Оксідом" є юридичною особою, що було створено 13.02.2014. Профільними видами діяльності підприємства є "Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням" (код КВЕД 46.73), "Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення" (код КВЕД 46.49), "Неспеціалізована оптова торгівля" (код КВЕД 46.90), "Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет" (код КВЕД 47.91).
03.04.2017 між ТОВ "Оксідом" (Постачальник) та ТОВ "Леруа Мерлен Україна" (Покупець) було укладено договір поставки № 112620, з додатками (Додатковий договір №1 до Договору поставки №112620 від 03.01.2020; Додаток №2 до Договору поставки №112620 від 03.01.2020; Додаток №3 до Договору поставки №112620 від 03.01.2020) , за умовами якого Покупець замовляє, а Постачальник поставляє Покупцеві в зазначену ним торгову точку та/або на склад Покупця продукцію з метою її наступної реалізації від свого імені кінцевим споживачам, визначену у Специфікації, яка є Додатком до цього Договору, яку Покупець зобов'язується прийняти та сплатити у строк та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до умов договору, за замовленням №370915 від 29.06.2020, замовленням №370951 від 26.06.2020, замовленням №438193 від 29.06.2020 покупцю був поставлений товар, що підтверджується, видатковою накладною №746 від 02.07.2020, видатковою накладною №747 від 02.07.2020, видатковою накладною №749 від 02.07.2020.
По вказаних господарських операціях, ТОВ "ОКСІДОМ" складено податкові накладні від 02.07.2020 №766 на суму 8404,46грн., в тому числі ПДВ 1400,74грн., від 02.07.2020 №767 на суму 26150,16 грн., в тому числі ПДВ 4358,36 грн., від 02.07.2020 №769 на суму 5937,90 грн., в тому числі ПДВ 989,65 грн., та подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.
За наслідками подання до реєстрації в ЄРПН вказаних податкових накладних, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України ТОВ "ОКСІДОМ" відповідачем направлено квитанції від 31.07.2020 №9185203766, від 31.07.2020 № 9185189918, від 31.07.2020 №9185207287, у яких зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3401, 3808, 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вказаних вимог ТОВ "Оксідом" повідомленням №29 від 19.08.2020 №30, 32 від 20.08.2020, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/PK, надано письмові пояснення та первинні документи.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції повідомленням №32 від 20.08.2020 було надано наступні документи: витяг №1406254500066 з реєстру платників податку на додану вартість, договір поставки з ТОВ "Леруа Мерлен Україна" №112620 від 03.01.2020 з додатками, рахунок на оплату №798 від 30.06.2020, видаткова накладна №746 від 02.07.2020, договір поставки з ТОВ "Оксіхім" №01/02/2017 від 01.02.2017, прибуткова накладна №83 від 01.07.2020 (1 арк.), прибуткова накладна №84 від 01.07.2020, прибуткова накладна №85 від 01.07.2020, договір найму (оренди) транспортного засобу б/н від 15.12.2015 з ФОП ОСОБА_1 , договір оренди нежитлового приміщення бн від 29.05.2015 з ТОВ "Житомирський завод продовольчих товарів".
На підтвердження реальності здійснення господарської операції повідомленням №29 від 19.08.2020 було надано наступні документи: витяг №1406254500066 з реєстру платників податку на додану вартість, договір поставки з ТОВ "Леруа Мерлен Україна" №112620 від 03.01.2020, рахунок на оплату №799 від 30.06.2020, видаткова накладна №747 від 02.07.2020, договір поставки з ТОВ "Оксіхім" №01/02/2017 від 01.02.2017, прибуткова накладна №83 від 01.07.2020, договір найму (оренди) транспортного засобу б/н від 15.12.2015 з ФОП ОСОБА_1 , договір оренди нежитлового приміщення бн від 29.05.2015 з ТОВ "Житомирський завод продовольчих товарів", комплектація №44 від 01.07.2020, комплектація №40 від 01.07.2020, комплектація №41 від 01.07.2020, комплектація №42 від 01.07.2020, комплектація №45 від 01.07.2020.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції повідомленням №30 від 20.08.2020 було надано наступні документи: витяг №1406254500066 з реєстру платників податку на додану вартість, договір поставки з ТОВ "Леруа Мерлен Україна” №112620 від 03.01.2020, рахунок на оплату №801 від 30.06.2020, видаткова накладна №749 від 02.07.2020, договір поставки з ТОВ "Оксіхім" №01/02/2017 від 01.02.2017, прибуткова накладна №83 від 01.07.2020, договір найму (оренди) транспортного засобу б/н від 15.12.2015 з ФОП ОСОБА_1 , договір оренди нежитлового приміщення бн від 29.05.2015 з ТОВ "Житомирський завод продовольчих товарів".
Проте, відповідачем прийнято рішення №1859479/39094721 від 21.08.2020 про відмову в реєстрації податкової №766 від 02.07.2020; №1859480/39094721 від 21.08.2020 про відмову в реєстрації податкової №767 від 02.07.2020; №1859482/39094721 від 21.08.2020 про відмову в реєстрації податкової №769 від 02.07.2020.
Спірними рішеннями відповідачем було відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (Інвентаризаційні описи), в тому числі рахунків/фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідної комісії, позивач подав скарги до вищестоящого органу та письмові пояснення з доданням документів, які підтверджують факт складання ПН.
08.09.2020 прийняті квитанції №9223689227, №9223740353, №9223772430, в яких було зазначено, що дані скарги не прийнято на підставі п.3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Мотивувальна частина.
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Водночас, пунктом 201.16. ст.201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01.02.2020р. діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок №1165).
Відповідно до п.3 Порядку зупинення №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) визначених у вказаному пункті цього Порядку.
Згідно з п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилом п.6 Порядку №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.
Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з аналізу наведених приписів Порядку №1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
Наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520).
Відповідно до п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 11 Порядку №520).
Отже, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що контролюючим органом реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено, про що свідчать відповідні квитанції.
Згідно вказаних квитанції підставою для зупинення спірної податкової накладної став висновок контролюючого органу про відповідність податкової накладної п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" через те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3401, 3808, 3824 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, конкретного переліку документів, які позивач мав надати квитанція немістить.
Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних№1165 визначено перелік Критеріїв ризиковості здійснення операцій згідно з пунктом 1 якого до вказаного переліку віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної вподатковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, у разі відсутності товару, зазначеного у податковій накладній, поданій для реєстрації, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару, що на постійній основі постачається та якщо обсяг постачання товару, зазначеного у податковій накладній дорівнює або перевищує величину його залишку, що визначається згідно з п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, то такі операції можуть відповідати наведеному пункту.
Проте, надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної згідно з наведеним вище критерієм ризиковості, якому, на думку відповідача, відповідають операції позивача, не містить жодного розрахованого показника щодо обсягу постачання товару, зазначеного у податковій накладній та його залишку.
Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення її реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, суд вказує, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить обґрунтованих причин зупинення її реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.
Отже, зупинення реєстрації спірної податкової накладної відбулося незаконно.
Проте, підприємством позивача після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення та документи в підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації податковій накладній.
Натомість комісією контролюючого органу було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, робіт, послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, зокрема, первинних документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспорти якості, сертифікати відповідності), а також на підтвердження транспортування хімічних засобів.
Колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено найменування первинних документів, які необхідно було надати позивачу.
Проте, з наявних у матеріалах справи документів слідує, що контролюючому органу позивачем було сформовано та подано відповідний пакет документів, а також детальні пояснення, за замістом яких податкова накладна складена згідно фактичної поставки товару.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що оскільки позивачем не було подано документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспорти якості, сертифікати відповідності), а також на підтвердження транспортування хімічних засобів, то оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено найменування первинних документів, які необхідно було надати позивачу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 25.10.2019 року про справі №0340/1834/18.
Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації спірної податкової накладної колегія суддів зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у її реєстрації, а отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації спірної податкової накладної є незаконним.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до приписів ч.5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010(зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту права позивача буде зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, подані позивачем.
Враховуючи те, що апеляційна скарга відповідача не містить доводів про те, в чому полягає неправильність рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.