29 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 804/2821/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі представника позивача Булиги Майї Ісаківни про надання звіту про виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 року в адміністративній справі № 804/2821/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним рішення, його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративно суду від 07 червня 2018 року у справі № 804/2821/18 - скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним рішення Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 82 від 18.12.2017 року про відмову у поновленні виплати пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 року, як непрацюючому пенсіонеру, інваліду II групи, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року.
24 січня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про надання звіту про виконанням рішення суду.
24.02.2021 року на запит суду матеріали адміністративної справи №804/2821/18 надійшли до суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року призначено розгляд заяви в порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
При цьому, обов'язковість судового рішення забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Колегія суддів зазначає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №804/2821/18 набрала законної сили з моменту прийняття, а саме 25 жовтня 2018 року.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов'язком.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає про те, що, з урахуванням положень ч. 1 ст. 287 КАС України, Позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.
При цьому, матеріали даної справи не містять доказів оскарження Позивачем постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Куліковської А.О. від 05.08.2020 року про закінчення виконавчого провадження №59690962, так як і не містять доказів звернення останнього з відповідною заявою відносно Відповідача до правоохоронних органів.
У той час як, статтею 382 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у Позивача, в разі умисного невиконання Відповідачем постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, можливості звернутись з відповідною заявою відносно Відповідача до правоохоронних органів.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність об'єктивних підстав для задоволення заяви представника Позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду апеляційної інстанції від 25.10.2018 року в адміністративній справі № 804/2821/18.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 321, 325, 382 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача Булиги Майї Ісаківни про надання звіту про виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 року в адміністративній справі № 804/2821/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов