12 серпня 2021 р. Справа № 480/1505/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2021, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, по справі № 480/1505/21
за позовом ОСОБА_1
до Сумської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Сумської міської ради, яка полягає у невирішенні питання про надання або відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, із земель житлової та громадської забудови на території АДРЕСА_1 , навпроти річки Псел, неподалік від веслувальної бази;
- зобов'язати Сумську міську на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, із земель житлової та громадської забудови на території АДРЕСА_1 , навпроти річки Псел, неподалік від веслувальної бази ,відповідно до вимог чинного законодавства України та з урахуванням висновків суду ;
- стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що нерозглядаючи клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, із земель житлової та громадської забудови на території АДРЕСА_1 , навпроти річки Псел, неподалік від веслувальної бази від 06.10.2020 Сумська міська рада допустила порушення вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідно до яких розгляд таких клопотань має бути здійснено в місячний строк, що в свою чергу свідчить про те, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність з боку відповідача.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправною та зобов'язання вчинити дії - закрито.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року по справі № 480/1505/21, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач, посилаючись на положення ст.ст. 12, 81, 118, 122 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26, ст. 46, ч.ч 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 09.01.2020 у справі № 820/4433/17, від 25.09.2019 у справі № 815/6094/17, стверджує, що відповідач в порушення вказаних норм не розглянув у місячний строк клопотання ОСОБА_1 на пленарному засіданні міської ради та, відповідно, не прийняв жодного рішення щодо вимог, заявлених в останньому. Надані ж відповідачем листи не можуть вважатися належною відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки дане питання вирішено не у встановленому законом порядку.
Також позивач незгоден з висновком суду першої інстанції про те, що наведені порушення вимог законодавства були усунуті відповідачем шляхом прийняття рішення від 24.03.2021, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що на думку суду свідчить про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки необхідною умовою для прийняття рішення про закриття провадження за вказаною нормою є відновлення законних права та інтересів позивача, чого, на думку ОСОБА_1 не відбулося. Зауважує, що вказане рішення було прийнято відповідачем вже після подання ним позовної заяви до суду та з порушенням місячного строку розгляду його клопотання, датованого 06.10.2020.
Відповідач правом відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Сумської міської ради із клопотанням від 06.10.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 , навпроти річки Псел, неподалік від веслувальної бази для будівництва і обслуговування жилого будинку, орієнтовною площею 0,1000 га (а.с. 7).
Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради листом від 23.11.2020 № З-2646/06.01-21 повідомив ОСОБА_1 про те, що розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, із земель житлової та громадської забудови на території АДРЕСА_1 , буде винесено на розгляд постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради, з подальшим винесенням на розгляд Сумської міської ради (а.с. 5).
В подальшому, Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради листом від 11.01.2021 № 06.01-18/47 повідомив представника позивача - адвоката Сумцова Є.С. про те, що заява про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, із земель житлової та громадської забудови на території АДРЕСА_1 , не розглянута і рішення не прийняте, оскільки у зв'язку з оголошенням карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Повідомлено, що рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою не приймалось (а.с. 6).
Рішенням Сумської міської ради від 24.03.2021 № 766-МР відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, із земель житлової та громадської забудови на території АДРЕСА_1 , у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єктів вимогам містобудівної документації та чинних нормативно-правових актів (а.с. 49).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в місячний строк, встановлений законом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, суд першої інстанції, керуючись п.8 ч.1 ст.238 КАС України, виходив з відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача, неможливе без визнання протиправної бездіяльності Сумської міської ради, оскільки, порушення, допущені відповідачем при розгляді клопотання ОСОБА_1 , були усунуті рішенням Сумської міської ради від 24.03.2021 № 766-МР, що свідчить про повне відновлення його законних прав та інтересів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Отже, підставою для застосування вказаної норми процесуального права є повне відновлення суб'єктом владних повноважень законних прав та інтересів позивача до прийняття судом рішення по суті справи шляхом виправлення допущених порушень, яке можливо і без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі по тексту - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Тобто підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Відповідно до приписів ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280) питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Тобто способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Нормами статті 46 Закону № 280 визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою та другою статті 59 Закону № 280 передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.10.2020 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.
Отже, враховуючи наведені вище норми ч. 7 ст. 118 ЗК України вказане клопотання мало бути розглянуто відповідачем у строк до 06.11.2020.
Разом з цим, з матеріалів справи слідує, що розгляд клопотання позивача від 06.10.2020 відбувся лише 24.03.2021 - рішенням VIII скликання V сесії Сумської міської ради №766/МР відмовлено громадянам, зокрема ОСОБА_1 , в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Тобто, майже через п'ять місяців після закінчення вказаного вище місячного строку для розгляду такого клопотання.
При цьому слід зауважити, що прийняття вказаного рішення відповідачем відбулося після звернення позивача до суду з цим позовом та фактично за своїм змістом рішення мало негативний для ОСОБА_1 характер, а тому висновок суду першої інстанції про самостійне усунення відповідачем допущених при розгляді клопотання позивача про надання дозволу порушень шляхом прийняття рішення від 24.02.2021 № 766-МР, яким відновлено законні права та інтереси, є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Судом першої інстанції залишено поза увагою, що обов'язковою умовою для закриття провадження у справі за п.8 ч.1 ст.238 КАС України є саме виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень та відсутність підстав вважати, що без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення неможливе повне відновлення законних прав та інтересів позивача.
Разом з цим, як зазначено вище позивач мав право отримати рішення за результатами розгляду свого клопотання протягом одного місяця з дати звернення до відповідача, однак відповідач прийняв відповідне рішення за результатами його розгляду про відмову у наданні дозволу майже через п'ять місяців після звернення позивача та лише після подання останнім позовної заяви до суду, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування у спірних відносинах п.8 ч.1 ст.238 КАС України та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача, неможливе без визнання протиправної бездіяльності Сумської міської ради, оскільки, порушення, які були допущені відповідачем при розгляді клопотання ОСОБА_1 , не можна вважати такими, що були усунуті рішенням Сумської міської ради від 24.02.2021 № 766-МР.
За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За приписами ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищевикладене з урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі № 480/1505/21 прийнята при неповному з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.312 КАС України підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі № 480/1505/21 - скасувати.
Справу № 480/1505/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій