ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 серпня 2021 року м. Київ № 640/33840/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із заявою про відвід судді у справі
за позовомОСОБА_1
доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
третя особаМіністерство юстиції України
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство юстиції України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо неналежного розгляду звернення від 25.11.2020 року та неприйняті відповідного рішення;
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути звернення від 25.11.2020 року та прийняти відповідне рішення, яким роз'яснити порядок самостійного отримання неповнолітньою дитиною аліментів при примусовому виконанні судового рішення, державною виконавчою службою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Через канцелярію суду 02.08.2021 року позивачем подано заяву про відвід судді Маруліної Л.О. від розгляду справи №640/33840/20 з підстав, що в Єдиному реєстрі судових рішень відсутні інформація про ухвалене рішення за результатами розгляду справи №640/33840/20. Зазначене, на переконання ОСОБА_1 , свідчить про наявність в поведінці судді Маруліної Л.О. ознак дисциплінарного проступку, пов'язаним з безпідставним затягуванням розгляду справи, що призводить до порушення строку розгляду цієї справи і, як зазначено позивачем: «формулює процесуальну підставу для подачі дисциплінарної скарги, проте остаточне рішення буде прийнято після розгляду заяви про відвід».
Ознайомившись із заявою про відвід, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами третьою - четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ознайомившись із даною заявою, суд вважає її необґрунтованою, оскільки заявником не надано жодного доказу існування хоча б однієї з обставин, передбачених частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді Маруліної Л.О. від розгляду цієї справи.
В свою чергу, вбачається, що позивачем вчиняються дії, направлені як вплив та тиск на здійснення суддею Маруліною Л.О. правосуддя та намір отримати бажане судове рішення шляхом подання цієї заяви про відвід з огляду на її обґрунтування.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність і недоторканність суддів гарантують статтями 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Зокрема, статтею 6 цього Закону встановлено, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» положення частини другої статті 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку, зокрема, державних органів.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України у справах №1-8/2011 і №1- 1/2004, тиск на суд можна визнати як будь - які дії щодо суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відтак, у відповідності до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне передати заяву для вирішення питання про відвід судді до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Керуючись положеннями статей 36, 40, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
Визнати заяву ОСОБА_1 від 02.08.2021 року про відвід судді Маруліної Л.О. необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 від 02.08.2021 року про відвід судді Маруліної Л.О. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановляння та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна