ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 серпня 2021 року м. Київ № 640/16432/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., розглянувши матеріали, що надійшли через підсистему "Електронний суд" від
ОСОБА_1
до Вищої ради правосуддя
про визнання факту, стягнення моральної шкоди,-
Перевіркою системи КП «ДСС» встановлено, що через підсистему «Електронний суд» 14.06.2021 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Вищої ради правосуддя (04050, м. Київ, вул. Студенська, 12-а, код ЄДР: 00013698) надійшли матеріали із назвою:
«Позовна заява про порушення права на звернення до правосуддя та стягнення моральної шкоди».
Разом з тим, за вказаними матеріалами заявник просить (предмет позову):
1) відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», визнати факт, що - Вища рада правосуддя - неповноважна.
2) стягнути з Вищої ради правосуддя на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2021, матеріали із назвою: «Позовна заява про порушення права на звернення до правосуддя та стягнення моральної шкоди», подані засобами телекомунікаційного зв'язку через підсистему «Електронний суд», залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали.
Зокрема, ухвалою судді від 15.06.2021, в порядку виконання обов'язку, визначеного ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивача було зобов'язано подати суду:
1) позовну заяву у паперовій формі (вигляді) разом з додатками до неї відповідно до кількості учасників справи із приведенням її у відповідність до вимог ст. 160 КАС України у їх взаємозв'язку з вимоги, передбаченими ч. 1 ст. 5 КАС України із зазначенням чітких та зрозумілих позовних вимог та викладу обставин щодо правового обґрунтування кожної із заявленої позивачем вимоги, у тому числі обґрунтованим розрахунком суми, яку позивач просить суд стягнути з відповідача та із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача та відомих номерів засобів зв'язку відповідача;
2) оригінал документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 908,00 грн.;
3) докази що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зокрема, залишаючи позовну заяву без руху, суддею була звернута увага заявника на недотримання ним вимог КАС України щодо звернення до суду з матеріалами із назвою «Позовна заява про порушення права на звернення до правосуддя та стягнення моральної шкоди», оскільки суду таку позовну заяву не надано на паперових носіях.
Також була звернута увага на те, що позивачем не зазначено офіційної електронної адреси відповідача та відомих номерів засобів зв'язку відповідача.
Більш того, суддею була звернута увага позивача на те, що в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Також, суддею була звернута увага позивача на те, що позовні вимоги позивача слід привести у відповідність до ч. 1 ст. 5 КАС України.
Крім того, була звернута увага позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Однак, в порушення вимог вказаної норми позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Крім вище зазначеного, суддею також було акцентовано увагу позивача на тому, що в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Вказана ухвала була надіслана на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отримана ним 22.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105106620500.
16.06.2021 через електрону пошту суду надійшов лист, до якої додано документ із назвою «Позовна заява про порушення права на звернення до правосуддя та стягнення моральної шкоди», який роздрукований з підсистеми «Електронний суд» та в якій недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Крім того, перевіркою системи КП «ДСС» встановлено, що через підсистему «Електронний суд» 16.06.2021 надійшли матеріали із назвою «Заява про усунення недоліків».
У вказаних матеріалах зазначено, що недоліки викладені в ухвалі від 15.06.2021 - цілком надумані, у тому числі щодо судового збору, з огляду на що позивачем надано текст Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у даній справі, то суд наголошує на тому, що позивачем так і не було усунуті позовні вимоги.
Щодо допущення позивачем при зверненні до суду недоліків позовної заяви, а саме: подання позовної заяви засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд», суддя вважає звернути увагу на наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КАС Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В контексті наведеного, при залишенні позову без руху, судом враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" від 27 квітня 2021 № 1416-IX, внесені зміни, зокрема, до КАС України.
Так, пункт 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України викладений у наступній редакції: «до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:».
В умовах внесення вказаних змін до КАС України загаданим Законом від 27 квітня 2021 № 1416-IX, залишені без змін положення пунктів п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, відповідно до яких до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка не розпочала своє функціонування:
подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Однак, станом на дату постановлення даної ухвали, позивачем не подано суду позовної заяви у письмовій формі на паперових носіях, а відтак, враховуючи те, що функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання таким чином матеріалів із назвою «Позовна заява» не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище.
Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі № 9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача або його представника.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.
Суддя акцентує увагу позивача на те, що на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.
Наказом ДСА України від 1096 від 07.11.2019 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання пункту 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.
Крім того, визнано такими, що втратили чинність:
наказ ДСА України від 02.03.2018 № 99 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (зі змінами);
наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 "Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи".
Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, передбачено наступні етапи створення ЄСІТС, зокрема: Етап 2 (I - II квартали 2020 року), Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року, у т.ч. "Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя"); Етап 4 (2021 - 2023 роки, зокрема "Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС…).
Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.
Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі. Наказ втратив чинність з 1 червня 2020 року згідно з наказом ДСА України від 1 червня 2020 року № 247.
Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).
Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
При цьому, відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а не наказами ДСА України, які не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.
Проведення тестування підсистеми «Електронний суд», як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону - п. 15.1., 15.3. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, які підлягають обов'язковому виконанню судом в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Накази ДСА України не є замінниками процесуального закону.
Таким чином, враховуючи також набрання з 27.05.2021 чинності Законом України від 27 квітня 2021 року № 1416-IX, відповідно до яких положення п. 15.1., 15.3. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України залишились без змін, неподання позовної заяви та доданих до неї матеріалів у паперовій формі свідчить про недотримання вимог вказаних норм КАС України та невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.
Також слід зазначити, що позивачем в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в так і не було зазначено офіційної електронної адреси відповідача та відомих номерів засобів зв'язку відповідача.
Крім того в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем так і не було зазначено обґрунтованого розрахунку суми, яку позивач просить суд стягнути з відповідача у розмірі 1 000 000 грн.
Більш того, позивачем також не надано доказів сплати позивачу судового збору у розмірі 908,00 грн., а також не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що позивач є особою, яка звільнена від сплати судового збору. Надання позивачем тексту Закону України «Про судовий збір», не є підставою для несплати позивачем судового збору за звернення до суду з даним позовом, а також не свідчить про звільнення позивача від такої сплати.
Також позивачем не виконані вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху щодо надання доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, чим також недотримано вимоги ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України.
Отже, зважаючи на те, що вимоги ухвали суду від 15.06.2021 про залишення позовної заяви без руху, позивачем виконані не були, зазначене свідчить про не усунення позивачем недоліків позовної заяви.
При цьому, суд враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норми національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у разі недотримання яких та не усунення недоліків такої позовної заяви, суд вправі повернути таку позовну заяву заявнику.
Допущення заявником суттєвих помилок в оформленні позовної заяви, а також їх не усунення після залишення позовної заяви без руху, є створенням для адміністративного суду перепон, які унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі та відправлення належного правосуддя.
Тобто, при формуванні позовної заяви та доданих до неї матеріалів до суду, на позивача не покладено жодних додаткових обов'язків та тягаря відносно приведення позовної заяви у відповідність до вимог положень КАС України.
Відтак, зважаючи на викладене, суддя дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, оскільки не виконано вимоги ухвали суду від 15.06.2021.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.
Керуючись ст. 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Матеріали із назвою: «Позовна заява про порушення права на звернення до правосуддя та стягнення моральної шкоди», що надійшли через підсистему «Електронний суд» та засобами електронного зв'язку від ОСОБА_1 повернути позивачу (вважати такими, що мають статус повернутих).
2. Копію ухвали про повернення матеріалів надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
3. Роз'яснити заявнику, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін