12 серпня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1430/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Шеремов Владислав Дмитрович до Чернівецького обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
29.03.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Шеремов Владислав Дмитрович (позивач) до Чернівецького обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 01.04.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року провадження у справі №600/1430/21-а закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
10.08.2021 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору на суму 908,00 грн, сплаченого ним згідно квитанції №52239 від 29.03.2021 року та стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2550,00 грн.
Розглянувши вказане клопотання, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Щодо повернення судового збору в сумі 908,00 грн, суд зазначає настпуне.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (Закон України №3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 2 статті 7 Закону України №3674-VI встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Оскільки за подання позову позивачем у даній справі було сплачено судовий збір на загальну суму 908,00 грн, а провадження у якій було закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, то наявні підстави для повернення сплаченої суми судового збору.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2550,00 грн суд зазначає наступне.
На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 1550,00 грн, заявником надано суду:
1) Договір №2 від 23.03.2021 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 (а.с. 22-23);
2) Акт №1 від 25.03.2021 приймання-передачі частково виконаних робіт (а.с. 24);
3) квитанція до прибуткового касового ордеру №250320211 від 25.03.2021 (а.с. 14).
Відповідно до Акту №1 від 25.03.2021 приймання-передачі частково виконаних робіт, адвокатом Шеромовим В.Д. було надано ОСОБА_1 , а останнім прийнято, наступну правничу допомогу:
1. Адвокат ознайомився з наступними документами та іншими матеріалами: листом Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відмову у видачі довідки; пенсійним посвідченням Клієнта, копією листа Верховного Суду б/н без дати "Про правовий висновок Верховного Суду у справі №160/8324/19" - 125,00 грн (0,5 год.);
2. Адвокат ознайомився з нормами законодавства України, що стосуються предмету позову, а саме: зі ст. ст. 19,22,46 Конституції України, зі ст. ст. 12, 43, 51, 63, ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зі ст. 9 ЗУ від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - 125,00 грн (0,5 год.);
3. Адвокат ознайомився з нормами законодавства України, що стосуються предмету позову, а саме: із положеннями Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою КМУ від 13.02.2008 №45, із положеннями Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із положеннями Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з пунктом 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937, з пунктами 23,24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 №3-1 - 187,50 грн (0,75 год);
4. Адвокат ознайомився з правовими позиціями Верховного Суду та Верховного Суду України, а саме: у постанові ВС від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, у постанові ВС від 12.11.2019 у справі №826/3858/18, у постанові ВС від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а - 187,50 грн (0,75 год);
5. Адвокат ознайомився з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 постановою ВСУ від 22.04.2014 у справі №21-484а13 - 125,00 грн (0,5 год.);
6. Адвокат підготував проект позовної заяви до суду - 1800,00 грн (3,0 год.).
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому згідно частини сьомої названої статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є явно не співмірним, або їх витрати не були необхідними у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 6 та п. 10 ч. 6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №824/1430/20-а є протиправність дій Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.
Суд зазначає, що зазначений у Акті №1 від 25.03.2021 року приймання-передачі частково виконаних робіт перелік виконаних робіт є складовими підготовки проект позовної заяви, а тому ознайомлення з нормативно правовими актами, не може бути виділене в окремий вид наданих послуг правничої допомоги.
З огляду на предмет розглядуваного спору, обсягу наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2550,00 грн, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, не відповідає ознакам співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 1000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи те, що в ухвалі від 06.08.2021 року №600/1430/20-а судом не вирішено питання про стягнення на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення та наявність підстав для її задоволення в частині на суму 1000,00 грн.
Таким чином, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України вірним способом відновлення порушеного права позивача в межах спірних правовідносин є стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника позивача про повернення судового, - задовольнити повністю.
2. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір на загальну суму 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп., сплачений згідно квитанції №52239 від 29.03.2021 року.
3. Клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2550,00 грн, задовольнити частково.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08118534).
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш