Справа № 560/7667/21
іменем України
11 серпня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якому просить:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову від 19.05.2021 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Яворською Ю.В. з виконання постанови № 65377850, виданої 12.05.2021 про стягнення коштів в сумі 12000 грн.
2. Стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2000грн. за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди в спілкуванні ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні доньки ОСОБА_4 у м. Хмельницькому в громадських місцях та дитячих закладах, за місцем проживання батька або матері, без порушення режиму дня дитини, щотижня кожного вівторка та четверга з 17.00- 19.00 години; кожної неділі з 10.00-17.00 години у присутності матері до п'ятирічного віку дитини, після досягнення дитиною п'яти років - за домовленістю між батьками. Графік не виконується на період, коли дитина хворіє або перебуває з матір'ю поза межами міста. У решті позову відмовлено. Вирішено питання судового збору. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27.02.2020р. рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року змінено в частині способу участі батька у вихованні дитини, визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні доньки ОСОБА_4 у м. Хмельницькому в громадських місцях та дитячих закладах, за місцем проживання батька або матері, без порушення режиму дня дитини, щотижня кожного вівторка та четверга з 17.00-19.00 години: кожної неділі з 10.00-17.00 години. В решті рішення залишено без змін. Також, позивачка зазначає, що дане рішення виконувала добровільно. Також, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 по справі №2540/3203/18, в якій зазначено, що обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору є вчинення державним виконавцем дій, направлених на примусове виконання рішення суду, та фактичне стягнення суми боргу. Також наголошено, що виконавчий збір за своїм змістом є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення суду за умови, що такі заходи привели до виконання рішення. Позивачка вважає, що державний виконавець не вчиняв будь-який дій щодо примусового виконання рішення та звертає увагу на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження не отримувала. У зв'язку із зазначеним, позивачка вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 13.07.2021.
13.07.2021 представник позивачки подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання відкладено на 11.08.2021.
11.08.2021, представник позивачки подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Просив позов задовольнити повністю.
На адресу суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву з доданими копіями виконавчого провадження №65377850. Як вбачається з поданого відзиву, заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві та зазначає наступне. Постанова про стягнення виконавчого збору №65377850 від 19.05.2021 винесена на підставі ч.3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з якою за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи. Крім цього, відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки подана з пропущенням строку на її оскарження, та не відповідає формі, що пред'являється до скарги, зокрема не містить норми матеріального права, які були порушені оскаржуваною постановою. Просить відмовити в задоволенні позову.
У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача поросить справу розглянути за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Частинами 2 та 3 статті 268 КАС України передбачено, що учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи скорочені строки розгляду справ даної категорії, суд приходить до висновку про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 третя особа, орган опіки та піклування служби у справах дітей Хмельницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди в спілкуванні ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні доньки ОСОБА_4 у м. Хмельницькому в громадських місцях та дитячих закладах, за місцем проживання батька або матері, без порушення режиму дня дитини, щотижня кожного вівторка та четверга з 17.00- 19.00 години; кожної неділі з 10.00-17.00 години у присутності матері до п'ятирічного віку дитини, після досягнення дитиною п'яти років - за домовленістю між батьками. Графік не виконується на період, коли дитина хворіє або перебуває з матір'ю поза межами міста. У решті позову відмовлено. Вирішено питання судового збору.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27.02.2020 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року змінено в частині способу участі батька у вихованні дитини, визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні доньки ОСОБА_4 у м. Хмельницькому в громадських місцях та дитячих закладах, за місцем проживання батька або матері, без порушення режиму дня дитини, щотижня кожного вівторка та четверга з 17.00-19.00 години: кожної неділі з 10.00-17.00 години. В решті рішення залишено без змін.
18.05.2021 в ході виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , о 17:00 годин в присутності державного виконавця встановлено, що ОСОБА_1 не чинилось перешкод у спілкуванні з дитиною, про що державним виконавцем складено відповідний акт.
Відповідно до постанови від 19.05.2021 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Хмельницький) Яворською Ю.В., відкрито виконавче провадження з виконання: постанови № 65377850, виданої 12.05.2021 про стягнення коштів в сумі 12000 грн. У вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження, зокрема зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відповідно до Постанови від 19.05.2021 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Яворською Ю.В. відкрито виконавче провадження з виконання: постанови № 65377850, виданої 12.05.2021 про стягнення коштів в сумі 158,18 грн.
Відповідно до Постанови від 19.05.2021 про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Яворською Ю.В., закінчено виконавче провадження з виконання: виконавчого листа від 05.05.2021 686/2543/2019.
31.05.2021 на адресу Другою відділу ДВС у місті Хмельницькому надійшла заява ОСОБА_2 , у якій стягував просить відновити виконавче провадження,у зв'язку із тим, що Стадні ОСОБА_5 не виконує судове рішення та перешкоджає у спілкуванні з дитиною.
07.07.2021 року на адресу Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому повторно надійшла заява стягузача про відновлення виконавчого провадження: оскільки графік побачень встановлений судом не виконується, у жодну з неділь рішення суду не виконано.
Матеріали справи містять акти складені державним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому від 18.04.2021, з яких вбачається, що позивачка не перешкоджала відвідування дитиною батька та їх спілкуванню.
Вважаючи постанову від 19.05.2021 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Яворською Ю.В. про стягнення виконавчого збору протиправною, позивачка звернулась з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі - Закон №1404-VIII).
Приписами ст.1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до п.1 ч.1ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Положеннями ч.6 цієї ж статті закону встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За приписами ч.1 ст.28 Закону №1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.
За змістом ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи.
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною зазначено уст.64-1 Закону №1404-VIII.
Так, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Приписами ст.63 Закону №1404-VIII, визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що під час виконання рішень про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення.
Отже, в силу приписів Закону №1404-VIII, державний виконавець має пересвідчитись, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження у встановлений законом строк.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про здійснення відповідачем примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року.
Натомість, суд зазначає, що позивач надала відповідачу письмові пояснення щодо добровільного виконання судового рішення, а актами державного виконавця від 18.05.2021, підтверджено, що позивач не здійснює будь-яких перешкод у спілкуванні дитини з її батьком.
Суд вважає за необхідне також наголосити на тому, що частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Здійснюючи правовий аналіз норм наведеного вище Закону №1404-VІІІ, що регулює питання виконавчого збору, суд зазначає, що таке питання вирішується на стадії прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, з одночасним винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого, та якщо виконавчий збір не стягнуто шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.1, 3, 4, 6 ч.1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч.9 ст.27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч.1 ст.39 цього Закону.
Частиною 9 статті 27 Закону № 1404-VIII, встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Тобто, Законом №1404-VІІІ, чітко визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, а саме: постанові про стягнення виконавчого збору, якщо така не винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами виконавчого провадження, що позивачкою добровільно виконується рішення суду у справі №560/7667/21.
За таких підстав, суд робить висновок, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови № 65377850, виданої 12.05.2021, належить до задоволення.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.
Одночасно, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача, який є адвокатом та представляє інтереси останнього на підставі ордеру №015999, не надав до позовної заяви жодних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на правову допомогу не підтверджені документально, а тому у задоволенні клопотання про їх стягнення необхідно відмовити.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 19.05.2021 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Яворською Ю.В. з виконання постанови № 65377850, виданої 12.05.2021 про стягнення коштів в сумі 12000 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Другий відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Тернопільська, 13/2,Хмельницький,Хмельницька область,29018 , код ЄДРПОУ - 37225071)
Головуючий суддя Г.В. Лабань