про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/4067/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач, Херсонська міськрада), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонської міськради, яка полягає у не розгляді клопотання ОСОБА_1 від 30.12.2020р. за вх. №114-36060-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0048 га, для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Херсонську міськраду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.12.2020р. за вх. №114-36060-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0048 га, для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та затвердити цей проект на черговій сесії;
- стягнути з Херсонської міськради на користь ОСОБА_1 5000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої наведеною протиправною бездіяльністю міської ради.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що 30.12.2020р. звернувся до відповідача із заявою про затвердження розробленого за його ініціативою проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки. Заяву зареєстровано 31.12.2020р. за вх. №114-36060-15. Листом від 26.01.2021р. позивачу повідомлено про те, що клопотання внесено на розгляд постійної депутатської комісії міської ради з питань землекористування, остаточне рішення буде прийнято на пленарному засіданні міськради. Позивач стверджує, що станом на момент звернення до суду із даним позовом, рішення відповідачем за результатами розгляду його заяви не прийнято, що вказує на допущену міською радою протиправну бездіяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, виходячи з наступних підстав.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997р., набула чинності для України 11.09.1997р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас згідно приписів ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відтак, з огляду на те, що відповідачем зареєстровано заяву позивача 31.12.2020р., кінцевим строком для прийняття рішення за результатами її розгляду є 13.01.2021р. (14-ий календарний день).
Таким чином, з 14.01.2021р. позивач мав дізнатися про порушення міською радою строку розгляду його заяви, у зв'язку із чим саме з цієї дати має обчислюватись шестимісячний строк на звернення до суду із даним позовом, який за наведених обставин сплинув 14.07.2021р.
Відтак, враховуючи факт звернення позивача до суду із позовом до міської ради лише 09.08.2021р., суддя доходить висновку про те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
У матеріалах справи відповідна заява відсутня.
Відтак, позивач повинен надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із вказанням підстав такого пропуску, які мають підтверджуватися відповідними доказами.
Таким чином, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, тому керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи №540/4067/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя С.В. Гомельчук