11 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2111/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Першої Херсонської державної нотаріальної контори в якому просить визнати дії по внесенню до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису за реєстраційним номером 8303343 від 17.12.2008 про заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 протиправними, скасувати запис зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 8303343 від 17.12.2008 про заборону відчуження майна ОСОБА_1 та припинити обтяження речових прав.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що є власником житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2006 року. 17.12.2008 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою було накладено заборону на дане нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 8303343, на підставі договору довічного утримання від 21.07.1980 року, який припинено 13.01.1981 року рішенням Народного суду Дніпровського району м. Херсона. Це судове рішення було внесено до Реєстру для реєстрації заборон Першої Херсонської державної нотаріальної контори за № 10726 від 30.01.1981 року і є підставою для припинення обтяження. Незважаючи на рішення суду та внесення його до Реєстру реєстрації заборон, відповідач відмовив у знятті заборони на нерухомо майно, що є протиправно та порушує права позивачки. Просить задовольнити повністю позовні вимоги.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали і посилаючись на приписи ст. 2, 3,18, 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV (далі Закон №1952-ІV), Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 зазначили, що проведення державної реєстрації припинення обтяження можливо лише у разі надання заявником необхідних документів, передбачених чинним законодавством, які на час звернення до Херсонського ОАС позивачем надані не були.
Судом встановлені такі обставини по справі.
31.07.1980 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання по якому ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 у власність домоволодіння, що знаходиться АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 зобов'язалась довічно утримувати ОСОБА_2 . Договір нотаріально посвідчено державним нотаріусом Першої нотаріальної контори. Відповідно до діючого законодавства укладення такого договору стало підставою для одночасного накладення обтяження на нерухоме майно.
Рішенням Народного суду Дніпровського району м. Херсона від 13.01.1981 року по справі № 2-182, яке набрало законної сили, у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , договір довічного утримання було розірвано та передано/повернуто у власність попередньому власнику ОСОБА_2 належні їй на праві власності 9/50 частин житлового будинку.
Зазначене рішення суду було внесено відповідачем у справі до Реєстру для реєстрації заборон Першої Херсонської державної нотаріальної контори за № 10726 від 30.01.1981 року.
Відповідно до матеріалів інвентарної справи це домоволодіння в подальшому неодноразово переходило у власність до інших осіб.
24.04.2001 року цю домобудівлю на підставі договору купівлі-продажу придбав ОСОБА_4 , який в подальшому її зніс, побудував інший будинок, що підтверджується рішенням Дніпровської районної ради н/д м. Херсона від 13.07.2001 року № 262, рішенням цієї ж ради від 10.12.2004 року про прийняття в експлуатацію одноповерхового житлового будинку та свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 15.12.2004 року, що знаходиться АДРЕСА_1 .
28.12.2006 року право власності ОСОБА_4 зареєстровано в Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з цього реєстру.
30.12.2006 року на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння придбала ОСОБА_1 позивачка по справі.
У відповідності до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на зазначений житловий будинок 17.12.2008 року Першою Херсонською нотаріальною конторою було накладено заборону (реєстраційний номер обтяження 8303343) на підставі договору довічного утримання від 21.07.1980 року, внесений до реєстру № 3- 1916, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.08.2021.
Таким чином, судом встановлено, що після внесення до Реєстру для реєстрації заборон Першої Херсонської державної нотаріальної контори за № 10726 від 30.01.1981 року рішення Народного суду Дніпровського району м. Херсона від 13.01.1981 року по справі № 2-182, яким було розірвано договір довічного утримання та передано у власність попередньому власнику ОСОБА_2 в подальшому безперешкодно здійснювався перехід прав власності на вказану будівлю за іншими особами без застосування заборон накладених у зв'язку договором довічного утримання, відбулося знесення старого будинку, побудовано інший на який зареєстровано право власності.
Вищенаведені обставини та надані письмові докази по справі, дають підстави суду зробити висновок про те, що заборона відчуження була припинена Першою Херсонською державною нотаріальною конторою на підставі рішення Народного суду Дніпровського району м. Херсона від 13.01.1981 року яке було внесено до Реєстру для реєстрації заборон Першої Херсонської державної нотаріальної контори за № 10726 від 30.01.1981 року.
В той же час, 17.12.2008 року Першою Херсонською нотаріальною конторою без врахування рішення суду внесеного до Реєстру для реєстрації заборон як підстави для припинення заборони було накладено заборону на дане нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 8303343) та зазначено підставу договір довічного утримання від 21.07.1980 року.
06.04.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Першої Херсонської державної нотаріальної контори із заявою про зняття заборони на нерухоме майно, додала всі правовстановлюючі документи, рішення Народного суду, договір довічного утримання та витяги з реєстрів.
08.04.2021 року відповідачем надано відповідь на заяву відповідно до якої, посилаючись на ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV зазначено, що подані документи не встановлюють факту припинення речового права на нерухоме майно, а саме припинення або скасування заборони реєстраційний номер 8303343 на нерухоме майно, зареєстровану Першою Херсонською нотаріальною конторою 17.12.2008 року (дата виникнення 21.07.1980 року) на підставі договору довічного утримання від 21.07.1980 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Предметом спору у цій справі є дії відповідача по внесенню до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису за реєстраційним номером 8303343 від 17.12.2008 про заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 протиправними та скасування заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження № 8303343 від 17 грудня 2008 року.
Дослідивши позиції сторін, надані ними письмові докази по справі та враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Статтею 1 Закону України "Про нотаріат" №3425-ХІI від 02 вересня 1993 року встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Із наведеної норми випливає, що на нотаріуса покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок внесення (вилучення) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регулюється Положенням про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №31/5 від 09 червня 1999 року (у редакції на момент внесення запису) (далі - Положення).
Так, пунктом 1.1 Положення встановлено, що Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про: обтяження нерухомого майна: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна.
Держателем Реєстру заборон є Міністерство юстиції України (пункту 1.3 Положення).
Відповідно до пункту 1.5 Положення, Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу.
Згідно з пунктом 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною контрою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
2.1.1. Накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
У відповідності до п. 2.6. Положення, до Реєстру заборон уносяться такі відомості про обтяження:
2.6.1. Дані про підстави виникнення обтяження: назва документа, його номер та дата, повне найменування органу, що накладає обтяження.
2.6.2. Дані про особу, щодо майна якої встановлено обтяження:
- для власників (співвласників) - фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та, за наявності, дата та місце народження, адреса постійного місця проживання, дані документа, що посвідчує особу;
2.6.3. Дані про об'єкт обтяження: ідентифікаційні номери об'єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження.
Таким чином, відповідно до вказаного Положення державні нотаріальні контори виступають як Реєстратори Реєстру заборон, Держателем якого є Міністерство юстиції України, та при внесенні реєстраційного запису до Реєстру заборон не вчиняють нотаріальної дії, а виконують управлінські функції.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV, визначено, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно статті 3 Закону №1952-IV, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Процедура перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно визначена Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказом Мінюста №1844/5 від 14 грудня 2012 року.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку, перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.
Відповідно до пункту 7 Порядку, державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.
У разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.
У відповідності до статті 74 Закону України «Про нотаріат» /в редакції станом на 01.12.2008/, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції станом на 29.01.2006), на час внесення даних до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі: договору застави (іпотеки) нерухомого майна; ухвали суду про забезпечення позову; рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно; рішення суду про визнання власника нерухомого майна банкрутом; постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; накладення заборони на відчуження нерухомого майна посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради в населених пунктах, де немає нотаріусів; інших актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація обмежень речових прав скасовується на підставі актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом, або у разі припинення відповідного договору, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.08.2021, підставою для обтяження зазначено договір довічного утримання (догляду), 3-1916 від 21.07.1980, власник - ОСОБА_3 .
Зазначені відомості також внесені до Реєстру для реєстрації заборон Першої херсонської державної нотаріальної контори за № 10712 від 29.07.1980 року.
Під час перенесення відомостей з Реєстру до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 17.12.2008, Першою херсонською держаною нотаріальною конторою не було враховано, що дане обтяження скасовано на підставі того, що рішенням Народного суду Дніпровського району м. Херсона від 13.01.1981 року по справі № 2-182, яке набрало законної сили, даний договір довічного утримання було розірвано про що в тих же реєстрах Першої Херсонської державної нотаріальній конторі було внесено запис, а саме реєстрація вказаного рішення суду за № 10726 від 30.01.1981 року.
Крім того, суд зазначає, що домовлодіння за адресою АДРЕСА_1 на яке було накладено заборону у 1980 році та з якого знято заборону на підставі рішення суду було знесене у 2001 році та побудовано інше з подальшою реєстрацію права власності в Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно та відчудженням іншій особі - позивачкі по справі.
Суд зазначає, що 17.12.2008 року відповідачем здійснено перенесення відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна відносно неіснуючого об'єкта нерухомості та після неодноразової реєстрації переходу власності на знесений попередній об'єкт без застосування заборони на яку тепер посилається відповідач у цій справі.
Такі дії відповідача є не послідовними, не логічними та протиправними, такими що порушують майнові права та інтереси позивачки.
Суд зазначає, що з урахуванням викладених вище обставин та хронології подій, права позивачки були порушені Першою херсонською держаною нотаріальною конторою ще 17.12.2008 року шляхом перенесення відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, яке продовжується і на день розгляду цієї справи та вчинено протиправно за відсутності підстав для реєстрації обтяжень.
Відповідач відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 відповідач посилається на відсутність рішення суду про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, а у відзиві посилається на Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127.
Такі обґрунтування суд відхиляє, оскільки у всіх редакціях ст. 27 Закону №1952-IV рішення суду щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили було і є підставою для державної реєстрації обтяжень.
На час внесення відомостей з Реєстру до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 17.12.2008 року не вимагалось окремого судового рішення про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, підставою було лише повідомлення про припинення договору, що було наявним у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 26 Закону № 1952-ІУ визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Таким чином, враховуючи відсутність підстав, які б підтверджували обґрунтованість внесення 17.12.2008 року до нового Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису за реєстраційним номером 8303343 у вигляді заборони відчужувати нерухоме майно позивача, суд вважає за необхідне з метою належного повного захисту прав позивачки, виключення в подальшому звернення до суду з подібними вимогами скасувати обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони ОСОБА_1 відчужувати нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження 8303343
Судовий збір підлягає стягненню на користь позивачки.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії Першої Херсонської державної нотаріальної контори по внесенню до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису за реєстраційним номером 8303343 від 17.12.2008 про заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 протиправними.
Скасувати запис зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 8303343 від 17.12.2008 про заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та припинити обтяження речових прав на це нерухоме майно.
Стягнути з Першої Херсонської державної нотаріальної контори (ЄДРПОУ 35330317, 73008, м. Херсон, вул. Миру, 37) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 109040000