Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 серпня 2021 р. № 520/9285/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (вул. Конєва, буд. 4, оф. 505, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 34469408) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000173/2 від 20.12.2020р.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500130/2021/000008/2 від 24.01.2021р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Позивач вказує, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірного рішення. Позивач вважає, корегування відповідачем митної вартості товарів є необґрунтованою.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана сторонам та отримана ними, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач, Одеська митниця Держмитслужби, правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 20.12.2020 Одеською митницею Державної митної служби України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000173/2 та на його підставі видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00464 від 20.12.2020.
24.01.2021 Одеською митницею Державної митної служби України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2021/000008/2 та на його підставі видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2021/00031 від 24.01.2021.
Із Рішеннями митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів позивач не погодився та скористалися правом, наданим ст. 55 Митного кодексу України, на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
02.03.2021, в межах строку 80 днів, встановленого п. 8 ст. 55 Митного кодексу України з моменту випуску Товару-1 у вільний обіг та 01.04.2021 в межах строку 80 днів з моменту випуску Товару-2 у вільний обіг позивачем були надані додаткові документи на підтвердження заявленої ним митної вартості.
Проте, від відповідача отримані відповіді, що на даний час не вбачається підстав для скасування рішень про коригування митної вартості товару та вивільнення фінансової гарантії.
З огляду на зазначене, позивач задля захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом про скасування рішень, оскільки вважає їх зазначені необґрунтованими та такими, що суперечить законодавчим нормам.
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2020 між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та СEKSAN DEMIR СЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина) (Продавець) укладено контракт №ECV02.
Відповідно до умов вказаного контракту, Продавець поставляє по даному Контракту товари. Перелік товарів, що поставляються, вказується у інвойсах та/або Додатках до цього Контракту.
На виконання вимог Контракту, Сторони уклали Додаток №13 від 03.11.2020 та Додаток №15 від 16.12.2020, якими визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за Товар, вантажовідправника.
Додатком №13 від 03.11.2020 до Контракту Сторони узгодили поставку Товару-1: оцинкованого штифту розміром 7,00X7.00X62,5ММ, БЕЗ ВУШОК, зі сталі марки SAE1008 в кількості 14 тонн за ціною 900,00 доларів США за тонну, вартістю 12600,00 доларів США; холоднокатаного прутку квадратного перетину, розміром 7,00X7,00X4000,0ММ зі сталі марки SAE1008 в кількості 4 тонни за ціною 700,00 доларів США за тонну, вартістю 2800,00 доларів США. Всього на загальну суму 15400,00 доларів США.
Цей Товар-1 було відвантажено за комерційним інвойсом №CKS2020000001421 від 15.12.2020.
Додатком № 15 від 16.12.2020 до Контракту Сторони узгодили поставку Товару-2: оцинкованого штифту розміром 7,00X7.00X62,5ММ, БЕЗ ВУШОК, зі сталі марки SAE1008 в кількості 19 тонн за ціною 1160,00 доларів США за тонну, вартістю 22040,00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7,00X7,00X68,0ММ, БЕЗ ВУШОК, зі сталі марки SAE1008 в кількості 1 тонна за ціною 1160,00 доларів США за тонну, вартістю 1160,00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7,90X7.90X130,0ММ, БЕЗ ВУШОК, зі сталі марки SAE1008 в кількості 7 тонн за ціною 1130,00 доларів США за тонну, вартістю 7910,00 доларів США. Всього на загальну суму 31 110,00 доларів США.
Цей Товар-2 було відвантажено за комерційним інвойсом №CKS2020000000086 від 18.01.2021.
Пунктом 1.2. Додатку №13 та Додатку №15 встановлено, що Умови поставки товарів за цими Додатками FOB Istambul/Kumport/Marport, Туреччина згідно з «Інкотермс-2010».
На виконання умов Додатку №13 позивачем платіжними дорученнями в іноземній валюті було перераховано на рахунок Продавця оплату за товар, поставлений за цим додатком, а саме: платіжним дорученням № 477 від 09.11.2020 на суму 10780,00 доларів США (70% попередня оплата згідно п. 1.3. Додатку №13); платіжним дорученням № 559 від 13.01.2021 на суму 4620,00 доларів США. (остаточний розрахунок за Додатком № 13 згідно п. 1.4. Додатку №13). Всього на суму 15400,00 доларів США.
На виконання умов Додатку №15 в редакції Додаткової угоди №10 від 06.01.2021 позивачем платіжними дорученнями в іноземній валюті було перераховано на рахунок Продавця оплату за товар, поставлений за цим додатком, а саме: платіжним дорученням №540 від 21.12.2200 на суму 21777,00 доларів; платіжним дорученням № 567 від 11.01.2021 на суму 9333,00 доларів США (100% попередня оплата за Додатком № 15 згідно п. 1.3. Додатку № 15 в редакції Додаткової угоди № 10 від 06.01.2021). Всього на суму 31110,00 доларів США.
20.12.2020 представником позивача ФО-П Тихонов О.О. була подана митна декларація №UA500130/2020/245942 в електронному вигляді.
Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, подання яких передбачено чинним законодавством України для оформлення товару у режимі імпорту, в тому числі, але не виключно, документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- довідка про транспортні витрати №27/18.12.2020 від 18.12.2020;
- рахунок-фактура про оплату транспортно-експедиційних послуг №8050 від 18.12.2020;
- зовнішньоекономічний контракт: копії Контракту №ECV02 від 09.01.2020 між TOB «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та СEKSAN DEMIR СЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина); Додатку №13 до нього від 13.11.2020 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати;
- копія рахунку-фактури (інвойсу) №CKS2020000001421 від 15.12.2020 на суму 15400,00 доларів США.
Також, разом з митною декларацією було подано: пакувальний лист № CKS2020000001421 від 15.12.2020, коносамент №20041004177 від 18.12.2020, навантажувальний документ наряд №YUZ/3582/IM від 19.12.2020, сертифікат походження D0323003 від 15.12.2020, договір про надання послуг митного брокера №272 від 02.12.2019, договір ТЕО №ТЕО/2020__06_23 від 23.06.2020, експортну декларація №20343100ЕХЗ11369 від 16.12.2020.
Під час оформлення митної декларації №UA500130/2020/245942 від 20.12.2020 декларанту були надані електронні повідомлення Одеської митниці Державної митної служби України від 20.12.2021, в яких зазначено, що митну вартість товару буде відкореговано та зазначені підстави такого коригування.
Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації №UA500130/2020/245942 від 20.12.2020 та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем листом вих. №0203 від 02.03.2021 надано письмові пояснення та додаткові документи: копія калькуляції ціни Товару вихідний номер б/н від 03.12.2020 із перекладом українською мовою; копія виписки з бухгалтерської документації № 2901-4 від 29.01.2021; копія платіжного доручення №4128 від 28.12.2020; копія виписки по рахунку №UA653209840000026007210403250 від 28.12.2020; копія акта наданих послуг №7866 від 18 грудня 2020; копія експортної декларації країни відправлення №20343100ЕХ311369 від 16.12.2020 з перекладом українською мовою; копія TPS-E-Fatura Var 15.12.2020/20243160110886014446337/1; копія TPS-E-Fatura Var 15.12.2020/20243160110886014446337/2; витяг з «єдиного вікна» митної бази Туреччини; виписка з бухгалтерської документації № 2901-3 від 29.01.20210, що підтверджує оплату постачальнику за поставлений товар в повному обсязі; платіжні доручення в іноземній валюті №477 від 09.11.2020, №559 від 13.01.2021, що підтверджують оплату за поставлений товар в повному обсязі, завірені банком; виписки по рахунку №UA653209840000026007210403250 за 09.11.2020 та за 13.01.2021, що підтверджують переведення коштів по зазначених вище платіжних дорученнях, завірені банком; свіфтовки від 09.11.2020 та від 13.01.2021; копія комерційної пропозиції від 02.11.2020 до 31.12.2020; копія висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» №243 від 05.02.2021.
24.01.2021 представником позивача ФО-П Тихонов О.О. була подана митна декларація №UA500130/2021/002306 в електронному вигляді.
Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, подання яких передбачено чинним законодавством України для оформлення товару у режимі імпорту, в тому числі, але не виключно, документи що підтверджують митну вартість товару згідно з 4.2 ст. 53 МКУ:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- довідка про транспортні витрати №31/22.01.2021 від 22.01.2021;
- зовнішньоекономічний контракт: копії Контракту №ECV02 від 09.01.2020 між TOB «АСТЕКС ТРЕЙДИНЕ» та СЕKSAN DEMIR СEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина); Додатку №15 до нього від 16.12.2020 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати, додаткова угода № 10 від 06.01.2021 до контракту;
- копія рахунку-фактури (інвойсу) № CKS2021000000086 від 18.01.2021 на суму 31 110,00 доларів США;
- банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару: копію платіжного доручення в іноземній валюті №540 від 21.12.2020 про перерахування суми в розмірі 21777,00 доларів США та платіжного доручення в іноземній валюті №567 від 15.01.2021 про перерахування суми в розмірі 9333,00 доларів США в адресу Продавця СEKSAN DEMІR СEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турція) у якості попередньої оплати за Додатком №15 від до Контракту №ECV02 від 09.01.2020.
Також, разом з митною декларацією було подано: пакувальний лист № CKS2021000000086 від 18.01.2021, коносамент №20041004270 від 18.01.2021, навантажувальний документ наряд №20210143 від 22.01.2021, сертифікат походження №D0323009 від 18.01.2021, договір про надання послуг митного брокера №272 від 02.12.2019, Договір ТЕО №ТЕО/2020_06_23 від 23.06.2020, експортну декларація №21343100ЕХ013198 від 18.01.2021.
Під час оформлення митної декларації №UA500130/2021/002306 від 24.01.2021, декларанту були надані електронні повідомлення Одеської митниці Державної митної служби України від 24.01.2021, в яких зазначено, що митну вартість товару буде відкоригована, та зазначені підстави такого коригування.
Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації №UA500130/2021/002306 від 24.01.2021, та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем листом вих. №0104 від 01.04.2020 надано свої пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та наступні додаткові документи: копія калькуляції ціни Товару вихідний номер б/н від 23.03.2021 із перекладом українською мовою; копія виписки з бухгалтерської документації № 2303-1 від 23.03.2021; копія договору з експедитором №ТЕО/2020-06-23 від 23.06.2020; копія рахунку на оплату №481 від 22 січня 2021; копія платіжного доручення №4319 від 27.01.2021; копія виписки по рахунку №UA653209840000026007210403250 від 27.01.2021; копія акта наданих послуг №485 від 22 січня 2021; копія експортної декларації країни відправлення 21343100ЕХ013198 від 18.01.2021 з перекладом українською мовою; копія TPS-E-Fatura Var 18.01.2021/21243160110886014907632/1-2-3; витяг з «єдиного вікна» митної бази Туреччини; копія комерційної пропозиції від 15 листопада 2020 р. строком дії до 31 січня 2021 року; копія висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» №594 від 25.03.2021; виписка з бухгалтерської документації №2303 від 23.03.2021, що підтверджує оплату постачальнику за поставлений товар в повному обсязі; платіжні доручення в іноземній валюті №540 від 21.12.2020, №567 від 15.01.202, що підтверджують оплату за поставлений товар в повному обсязі, завірені банком; виписки по рахунку №UА653209840000026007210403250 за 21.12.2020 та за 15.01.2021, що підтверджують переведення коштів по зазначених вище платіжних дорученнях, завірені банком; свіфтовки від 21.12.2020 та від 15.01.2021, завірені банком.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті Митного кодексу України встановлено - органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України). Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Також, згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 (справа № 804/5445/17).
Частинами 7-10 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000173/2 від 20.12.2020 вказано про те, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) №ЕСV02 від 09.01.2020 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) надана до митного оформлення Довідка №27/18.12.2020 від 18.12.2020 витрати за організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та навантаження не відокремлені, зазначені витрати до митної вартості додані як транспортні; 3) у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №20343100ЕХ311369 від 16.12.2020 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) №ЕСV02 від 09.01.2020; до митного оформлення надано інвойс №CKS2020000001421 від 15.12.2020, а в експортній декларації зазначено TPS-E-Fatura Var 15.12.2020/20243160110886014446337/1 та TPS-E-Fatura Var 15.12.2020/2024316011088601444633 7/2; 4) згідно Додатку №13 від 03.11.2020 пункт 1.3 до зовнішньоекономічного договору (контракту) №ЕСV02 від 09.01.2020 , передбачено передплату в розмірі 70% від вартості поставленої партії товару згідно цього Додатка. Проте платіжні доручення банку не надані.
З цього приводу суд зазначає, що Митним кодексом не передбачено обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною Контракту). Процес формування ціни товару належить виключно продавцю товару. Зазначення в Контракті (п. 6 Контракту) того факту, що Товар поставляється в експортній упаковці, відповідно до кожного типу товару і стандартам країни Продавця та відсутність в контракті будь-яких додаткових домовленостей про окрему оплату пакування, маркування та послуг з пакування цілком достатньо для розуміння того факту, що зазначена у Додатку ціна Контракту включає в себе всі ці складові. Формування ціни є внутрішньою комерційною умовою Постачальника та він не зобов'язаний надавати таку інформацію, для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки. Однак, на виконання даної вимоги митниці та на підтвердження заявленої декларантом ціні товару, позивачем надано калькуляцію ціни товару, що поставлявся, вихідний номер б/н від 03.12.2020, із перекладом українською мовою, яка включає в тому числі інформацію про включення вартості маркування та пакування товару до ціни Товару за Контрактом.
З наданої перевізником Довідки про транспортні витрати №27/18.12.2020 від 18.12.2020 вбачається, що у вартість, зазначену у вказаній довідці, включені всі витрати з перевезення товару з Туреччини до України та транспортно-експедиційні послуги як і будь-які інші послуги за межами митної території України не надавалися. Вантаж не страхувався. Також, додатково позивачем надано виписку з бухгалтерської документації № 2901-4 від 29.01.2021, що підтверджує оплату експедитору вказаних послуг в повному обсязі, копію договору з експедитором №ТЕ0/2020-06-23 від 23.06.2020, платіжне доручення №4128 від 28.12.2020 і виписку по рахунку MUA653209840000026007210403250 від 28.12.2020 акт наданих послуг №7866 від 18 грудня 2020 р., що підтверджують факт надання послуг та оплату транспортних послуг до митної території України в повному обсязі.
Подана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №20343100ЕХЗ11369 від 16.12.2020 містить інформацію про Постачальника та покупця, назву, кількість та ціну товару, умови поставки та посилання на номер контейнера, проте, взагалі не містить номера комерційного інвойсу, а містить номер, який надано цьому документу в електронній митній базі Туреччини. Правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та заявник жодним чином на це впливати не може. Документи TPS-E-Fatura Var 15.12.2020/20243160110886014446337/1 та TPS-E-FaturaVar15.12.2020/20243160110886014446337/2 - це номери електронних документів, що в електронній базі Туреччини формується експортером при митному оформленні (електронна фактура з системи єдиного вікна) і, при чому, постачальником надіслана самі ці е-Faturu, в яких зазначено такий саме номер інвойсу. Отже, дане зауваження представника митного органу також необґрунтоване та безпідставне.
Крім того, платіжне доручення про оплату Товару не входить до пакету документів, які в обов'язковому порядку подаються для митного оформлення товару, а є в переліку документів, які надаються для підтвердження митної вартості товарів вже на запит митного органу. В запиті додаткових документів, що було надіслано декларанту електронним повідомленням не було вказано в переліку платіжних документів, що підтверджують оплату товару, проте, позивачем надано їх в повному обсязі, а саме: платіжні доручення в іноземній валюті№477 від 09.11.2020, №559 від 13.01.2021, що підтверджують оплату за поставлений товар в повному обсязі. Як додаток, позивачем також надано копію висновку ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" №243 від 05.02.2021, яким підтверджено, що ціна товару по Контракту відповідає поточній кон'юктурі ринку.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000008/2 від 24.01.2021 вказано про те, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від ) №ЕСV02 від 09.01.2020 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) надана до митного оформлення Довідка №27/18.12.2020 від 18.12.2020 витрати за організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та навантаження не відокремлені, зазначені витрати до митної вартості додані як транспортні; 3) 3) у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №21343100ЕХ013198 від 18.01.2021 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) №ЕСV02 від 09.01.2020 ; до митного оформлення надано інвойс № CKS2020000000086 від 18.01.2021, а в експортній декларації зазначено TPS-E-Fatura Var 18.01.2021/21243160110886014907632/1-2-3; 4) у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 21343100ЕХ013198 від 18.01.2021 та в коносаменті №20041004270 від 18.01.2021 зазначений інший порт навантаження FOB AMBARLI PORT, TURKEY, проте як в ЕМД UA500130/2021/002298 зазначено порт FOB ISTAMBUL, TURKEY, що унеможливлює розрахунок вартості перевезення.
Як вже зазначалось судом вище, Митним кодексом не передбачено обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною Контракту). Процес формування ціни товару належить виключно продавцю товару. Зазначення в Контракті (п. 6 Контракту) того факту, що Товар поставляється в експортній упаковці, відповідно до кожного типу товару і стандартам країни Продавця та відсутність в контракті будь-яких додаткових домовленостей про окрему оплату пакування, маркування та послуг з пакування цілком достатньо для розуміння того факту, що зазначена у Додатку ціна Контракту включає в себе всі ці складові. Разом з тим, на виконання даної вимоги митниці та на підтвердження заявленої декларантом ціни товару, позивачем надано калькуляцію ціни товару, що поставлявся, вихідний номер б/н від 23.03.2021, із перекладом українською мовою, яка включає в тому числі інформацію про включення вартості маркування та пакування товару до ціни Товару за Контрактом.
З наданої перевізником Довідки про транспортні витрати №31/22.01.2021 від 22.01.2021, що була подана в пакеті документів для митного оформлення товару, вбачається, що у вартість, зазначену у вказаній довідці, включені всі витрати з перевезення товару з Туреччини до України та транспортно-експедиційні послуги як і будь-які інші послуги за межами митної території України не надавалися. Вантаж не страхувався. Також, додатково позивачем надано виписку з бухгалтерської документації №2303-1 від 23.03.2021, що підтверджує оплату експедитору вказаних послуг в повному обсязі, копію договору з експедитором №ТЕО/2020-06-23 від 23.06.2020, рахунок на оплату №481 від 22 січня 2021 р., платіжне доручення №4319 від 27.01.2021 і виписку по рахунку №UA653209840000026007210403250 від 27.01.2021, акт наданих послуг №485 від 22 січня 2021 р., що підтверджують факт надання послуг та оплату транспортних послуг до митної території України в повному обсязі.
Подана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №21343100ЕХ013198 від 18.01.2021 містить інформацію про Постачальника та покупця, назву, кількість та ціну товару, умови поставки та посилання на номер контейнера, проте, взагалі не містить номера комерційного інвойсу, а містить номер, який надано цьому документу в електронній митній базі Туреччини. Правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та заявник жодним чином на це впливати не може. Документ TPS-E-Fatura Var 18.01.2021/ 21243160110886014907632/1-2-3 - це номер електронного документа, що в електронній базі Туреччини формується експортером при митному оформленні (електронна фактура з системи єдиного вікна), постачальником надіслані самі ці е-Faturu, в яких зазначено такий саме номер інвойсу. Також, позивачем було надано копію експортної декларації разом із перекладом.
Твердження представника митного органу про неможливість розрахунку вартості перевезення також не відповідає дійсності. Сторонами узгоджена поставка товару на умовах FOB ISTAMBUL, TURKEY, де Стамбул - назва міста, на території якого розміщені декілька портів, зокрема й порт Амбарлі. Отже, документи не містять розбіжностей, оскільки завантаження товару на борт судна здійснювалося на території міста Стамбул (ISTAMBUL англійською) в порту Амбарлі. Також, в експортній декларації умови поставки зазначені відповідно до умов, узгоджених в Контракті, вони відрізняються (уточнюються) лише в коносаменті.
Таким чином, позивачем надані усі можливі документи на запит митниці, водночас Одеською митницею Держмитслужби не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Таким чином, при комплексному аналізі всіх поданих документів не виникає сумнівів щодо того факту, що подані митні декларації стосуються партій товару, які проходили митне оформлення.
Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а.
Суд зауважує, що за змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті, тоді як Митниця не довела, що подані ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).
В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Суд також, враховує позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15, а саме те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, оскаржуване рішення таких даних не містить.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішень Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000173/2 від 20.12.2020 та №UA500130/2021/000008/2 від 24.01.2021.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ".
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 252, 255, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (вул. Конєва, буд. 4, оф. 505, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 34469408) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000173/2 від 20.12.2020 та №UА500130/2021/000008/2 від 24.01.2021.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (вул. Конєва, буд. 4, оф. 505, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 34469408) суму сплаченого судового збору у розмірі 7066 (сім тисяч шістдесят шість) грн. 06 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Шляхова