проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"09" серпня 2021 р. Справа № 913/301/21
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп”, землі Кочетокської сільради, Чугуївський район Харківської області, (вх.№2158 Х/2) на ухвалу господарського суду Луганської області від 01.07.2021р. у справі №913/301/21 (суддя Смола С.В., ухвалене в м.Харків, час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту - 01.07.2021р.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп”, землі Кочетокської сільради, Чугуївський район Харківської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Протек Агро Груп”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
про визнання договору про надання послуг недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Протек Агро Груп” про визнання недійсним договору про надання послуг від 03.01.2018р. №8.
В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на приписи статей 91, 92, 203, 207, 215, 216, 237, 238, 626, 638 Цивільного кодексу України зазначав, що під час аналізу змісту договору про надання послуг від 03.01.2018р. №8 виявлено, що підпис від імені директора ТОВ “Протек Агро Груп” Чугунової Г.С. у вказаному договорі істотно відрізняється від підписів даної особи, які наявні в акті від 03.01.2018 №15 здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2021р. у справі №913/301/21 залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Протек Агро Груп” на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 01.07.2021р. у справі №913/301/21 та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Луганської області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
На думку апелянта, одна неявка в судове засідання не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, отже у суду були законні підстави для відкладення підготовчого судового засідання на декілька днів, оскільки до спливу тридцятиденного строку, встановленого статтею 181 Господарського процесуального кодексу України залишалось ще сім днів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” на ухвалу господарського суду Луганської області від 01.07.2021р. у справі №913/301/21; встановлено відповідачу у справі строк до 04.08.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 09.08.2021р.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2021р. у зв'язку із відпусткою судді Гези Т.Д., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2021р. у зв'язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І.
У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 09.08.2021р. представники сторін не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (т.1 а.с.82-91).
Відповідно до частин 12 та 13 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Судова колегія зазначає, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, матеріалами справи підтверджується факт належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційні скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
20.05.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Протек Агро Груп” про визнання недійсним договору про надання послуг від 03.01.2018р. №8 (т.1 а.с.1-28).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.05.2021р. у справі №913/301/21 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” (т.1 а.с.30-31).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.06.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.06.2021р.; явку представників визнано не обов'язковою (т.1 а.с.44-45)
У підготовче засідання призначене на 30.06.2021р. представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
01.07.2021р. місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу, якою залишено позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (т.1 а.с.56-58).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Водночас частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019р. у справі № 916/3616/15 та від 16.10.2020р. у справі №916/8816/19.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку, якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і, визнавши такі причини поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Разом з тим, частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020р. у справі №910/16978/19.
Положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.01.2021р. у справі №910/4372/20.
Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 30.06.2021р., про причини неявки не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з штрихкодовими ідентифікаторами №6102255485546 та №6102255485538 (т.1 а.с.47-48).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, колегія суддів зауважує, що норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, пункт 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2019р. у справі № 904/2423/18, від 02.12.2020р. у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020р. у справі № 925/337/19.
Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання, у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, оскільки відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Луганської області від 01.07.2021р. у справі №913/301/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК Рисайклинг Групп” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 01.07.2021р. у справі №913/301/21залишити без змін.
Повний текст постанови складено 11 серпня 2021р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко