про повернення позовної заяви
12 серпня 2021 року справа № 480/6899/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення у формі повідомлення від 20.07.2021 №02.1-13/66148494/4, винесене старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Діхтяренком В.О.;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області прийняти до виконання виконавчий лист від 16.07.2021 у справі № 480/9369/20 та відкрити виконавче провадження.
Ухвалою суду від 30.07.2021 позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем не було надано суду оригіналу квитанції про сплату судового збору або належних доказів скрутного майнового стану; не надано належним чином завірених копій доданих документів.
Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків. При цьому у даній ухвалі роз'яснено позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 06.08.2021.
11.08.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить звільнити її від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
Майновий стан визначається за сукупністю доказів, зокрема: довідки про доходи за попередній календарний рік, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.
На підтвердження вказаних доводів позивачем надано копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про пенсію позивача за 2020 рік.
Проте надана позивачем копія довідки про отримання пенсії за 2020 рік не відображує інформацію про розмір отриманого позивачем доходу за повний 2020 рік, оскільки позивачем також не надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік, витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, та інших доказів, якими об'єктивно підтверджується неможливість сплати судового збору.
У зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Тому на даний час у суду відсутні підстави для задоволення клопотання та звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, із поданої позивачем копії довідки вбачається, що річний дохід позивача за попередній календарний рік становить 28183,90 грн.
Відтак, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 1409,20 грн.
Виходячи з наданої позивачем довідки про розмір пенсії вбачається, що розмір судового збору (908 грн) не перевищує 5% розміру пенсії позивача за попередній календарний рік.
Тобто вимога суду надати квитанцію про сплату судового збору або підтвердити майновий стан для звільнення від сплати судового збору, позивачем не усунута.
Той факт, що позивач є пенсіонером, не є безумовною обставиною щодо звільнення від сплати судового збору в розумінні Закону України "Про судовий збір" та норм статті 133 КАС України.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).
При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Отже саме відомості про майновий стан є вирішальним фактором для прийняття судом рішення про відстрочення сплати судових витрат, у даному випадку судового збору. При цьому для визначення майнового стану позивача, ним повинні бути надані відповідні докази на підставі яких суд матиме змогу прийняти відповідне рішення, але інформацію про розмір отриманого позивачем доходу за повний 2020 рік позивачем не надано.
Також позивачем не надано суду належним чином завірені копії документів до позовної заяви.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи невиконання позивачем у встановлений строк вимог ухвали від 30.07.2021, суд вважає необхідним повернути позовну заяву.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя С.О. Бондар