Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 серпня 2021 р. Справа№200/7020/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у справі за адміністративний позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - відповідач, Департамент), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за період 2021 року;
- зобов'язати Департамент здійснити перерахунок одноразової виплати до 5 травня з врахуванням норм Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV;
- стягнути з Департаменту недоплачену ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року відмовлення у залученні співвідповідача Міністерства соціальної політики України.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, що встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, до яких відноситься виплата разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але всупереч висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно виплатив таку допомогу у неповному розмірі.
Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що виплата щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 у розмірі 1491,00 грн. була здійснена відповідно до списків наданих Маріупольським ОМВК, наданих до департаменту за №121дск від 30.04.2021.
Виплата разової грошової допомоги у 2021 році здійснювалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.
Вказаною постановою передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 Травня у 2021 році учасникам бойових дій в розмірі 1491,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) окремих положень п. 26 розділу VI “Прикінцеві і перехідні положення” Бюджетного кодексу України.
Рішенням департаменту № 02.3.18-3106 від 08.07.2021 здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми, в розмірі 7354,00 грн. та направлено на адресу департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації заявку на здійснення фінансування за програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертв нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною».
Після надходження бюджетних асигнувань на рахунок департаменту буде здійснено виплату.
Враховуючи зазначене на думку відповідача департаментом в межах повноважень вжито всі заходи щодо нарахування та здійснення виплати допомоги позивачці в розмірах, визначених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367 - XIV (1491,00 грн. за 2021 рік виплачено в квітні 2021 року + 7354,00 грн. за 2020 рік донараховано відповідно до рішення департаменту №02.3.18-3106 від 08.07.2021 з урахуванням висновків Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі 3-р/2020 = 8845.00 грн., що відповідає розміру 5 мінімальних пенсій за віком за відповідний рік).
Відповідачем подано відповідь на відзив де висловлено незгоду із доводами відповідача, також позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_1 .
Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , видане 17.10.2019 року.
Листом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 14.05.2021 № К-3215-11-1.1.1 позивача повідомлено про те, що департаментом виплачена щорічна разова допомога в розмірі, установленому постановою Міністрів України від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги» передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 1491,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачці виплачена разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1 491,00 грн.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України).
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року№3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV,щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону №107-VI.
Отже на час виникнення спірних правовідносин діяла стаття 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Одночасно правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року було врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення […] статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» […] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статті 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяли та мали застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27 лютого 2020 року разова грошова допомога до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV, яка передбачала допомогу до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку, передбаченому редакцією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV.
Отже, відмова позивачу в виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі №440/2722/20-а від 29 вересня 2020 року.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Крім того, згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також Верховний Суд зазначив, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Щодо визначення розміру щорічної виплати, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1 934 гривні.
Отже, загальний розмір допомоги до 5 травня за 2021 рік, яку позивач має право отримати як учасник бойових дій, становить 8 845 грн. (1 769 грн. х 5). Сума недоплаченої допомоги становить 7 354,00 грн.
Виплата позивачу допомоги до 5 травня у 2021 році у сумі 1 491,00 грн. не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Судом встановлено, що відповідач допустив бездіяльність, коли не вчинив у встановлений законом строк дію, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити: нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції Закону від 25 грудня 1998 року №367-ХVI.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Як установлено частинами першою, другою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями частини третьої статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі №21-1465а15 від 16.09.2015.
У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги із обранням належного способу захисту порушеного права, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020, у розмірі 7 354,00 грн.
Разом із тим суд зазначає, що вимоги адміністративного позову в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошової допомоги у відповідному розмірі задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи підтверджено, що нарахування сум разової грошової допомоги відповідачем проведено, а вимога щодо зобов'язання їх виплатити охоплюється задоволенням позову шляхом стягнення з відповідача відповідної суми.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, адреса: пр-т Миру, буд. 70, м. Маріуполь Центральний район, Донецька область, 87500) про:
- визнання протиправними дії Департаменту щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за період 2021 року;
- зобов'язання Департамент здійснити перерахунок одноразової виплати до 5 травня з врахуванням норм Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV;
- стягнення з Департаменту недоплачену ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, адреса: пр-т Миру, буд. 70, м. Маріуполь Центральний район, Донецька область, 87500) щодо не невиплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, згідно статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, адреса: пр-т Миру, буд. 70, м. Маріуполь Центральний район, Донецька область, 87500) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 7 354,00 грн.
В задоволені іншої частини позову відмовити.
Повний текст рішення суду складено 10 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шинкарьова