Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 серпня 2021 р. Справа№200/9624/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправною і скасування постанови -
У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач, ВДВС), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - третя особа-1, УПФУ), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - третя особа-2, ГУПФУ), в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Вахнової Тетяни Валентинівни від 09.07.2021 ВП № 62204763 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на невиконання боржником у виконавчому провадженні № 62204763 рішення суду.
Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані докази. Позивача звільнено від сплати судового збору.
Відповідач відзив на позовну заяву не надала.
Третя особа письмових пояснень не надала.
Позивач, представник відповідача і представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.
Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду 25 червня 2019 року у справі № 200/5740/19-а задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року включно. Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити виплату заборгованості з пенсії ОСОБА_1 за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року включно.
28 жовтня 2019 року у вказаній справі позивачу видано виконавчий лист щодо зобов'язання здійснити виплату заборгованості з пенсії.
Постановою державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Вахнової Тетяни Валентинівни від 09.07.2021 ВП № 62204763 виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 повернуто стягувачу.
В оскаржуваному рішенні, яке прийнято на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виплату пенсії позивачу відновлено, а сума нарахованих коштів за період з травня 2018 року по 30.09.2018 становить 30156,60 грн. При цьому, державним виконавцем не наведено жодних відомостей щодо виплати позивачу вказаної заборгованості.
Статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII).
Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд ураховує, що, Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Крім того, за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця рішення суду не лише залишилось невиконаними, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» («Жовнер проти України», № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).
Отже, приймаючи оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», з посиланням на те, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення - є такими, що не ґрунтується на вимогах закону.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 1140/3479/18.
Крім того, в оскаржуваному рішенні державним виконавцем не зазначено яким законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287 підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код: 34908779; Україна, 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Грецька, будинок 19), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171861, 87548, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Зелинського, будинок 27А), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3), про визнання протиправною і скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Вахнової Тетяни Валентинівни від 9 липня 2021 ВП № 62204763 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Повне рішення суду складене 12 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження, якщо його не скасовано, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков