Справа № 991/7706/20
Номер провадження 1-кп/991/73/20
06 серпня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
його захисників адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника потерпілого ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про призначення експертизи у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100010009784 від 30 жовтня 2014 року, за обвинуваченням
ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Севастополі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України,
І. Історія провадження
1.1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває вищевказане кримінальне провадження.
06 серпня 2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експерта поставити наступні питання:
1) Чи виконаний підпис на постанові про продовження строків досудового розслідування від 23 березня 2020 року рукописно чи він виконаний за допомогою штампа (факсиміле)?
2) Чи виконаний підпис на постанові про продовження строків досудового розслідування від 23 березня 2020 року від імені заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП) ОСОБА_16 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
В обґрунтування свого клопотання захисник ОСОБА_7 зазначив, що у нього існують сумніви у тому, що постанова про продовження строків досудового розслідування підписана заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_16 власноручно, оскільки на момент винесення зазначеної постанови (в редакції Кримінального процесуального кодексу України від 13 лютого 2020 року) статті 296-297 Кримінального процесуального кодексу України були виключені, а отже прокурор не мав повноважень для продовження строку досудового розслідування. А тому, на думку захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , будучи обізнаним з нормами Кримінального процесуального кодексу України, не міг її підписати.
Крім того, захисник ОСОБА_7 зазначив, що підпис, який міститься на зазначеній постанові, візуально відрізняється від підписів заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_16 , які він бачив на інших процесуальних документах.
Таким чином, на думку захисника ОСОБА_7 , існують обґрунтовані підстави вважати, що зазначена постанова не була підписана уповноваженою особою - заступником Генерального прокурора України, керівником САП - ОСОБА_16 .
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Обвинувачений ОСОБА_6 та його інші захисники - адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисники - адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_12 покладались на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_5 просив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 відмовити повністю у зв'язку з його необґрунтованістю та зазначив, що захисник у разі наявності сумнів під час досудового розслідування міг самостійно призначити експертизу або ж звернутися до ОСОБА_16 у порядку статті 95 Кримінального процесуального кодексу України. Також прокурор наголосив на тому, що захисник не повідомив? з яким саме підписом порівнювався підпис ОСОБА_16 у зазначеній постанові, та не обґрунтував, з яких підстав виникли сумніви щодо його виконання саме ОСОБА_16 .
Представник потерпілого ОСОБА_13 підтримала думку прокурора.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
У статті 22 Кримінального процесуального кодексу України розкрито зміст такої засади кримінального провадження як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 93 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок збирання доказів стороною захисту, зокрема, передбачено можливість отримання висновків експертів стороною захисту.
Відповідно до статті 332 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною першою статті 242 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до статті 244 Кримінального процесуального кодексу України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Також колегія суддів наголошує, що будь-яке клопотання, в тому числі про призначення судової почеркознавчої експертизи, повинне бути обґрунтованим та мотивованим.
Водночас, пояснення, якими захисник ОСОБА_7 обґрунтовує своє клопотання, на думку колегії суддів, не є достатніми для призначення почеркознавчої експертизи підпису у постанові про продовження строків досудового розслідування від 23 березня 2020 року з наступних підстав.
3.2. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_16 від 23 березня 2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100010009784 від 30 жовтня 2014 року, до 30 травня 2020 року (том № 3 а.с. 88-98).
На час підписання вищевказаної постанови діяла редакція Кримінального процесуального кодексу України від 13 лютого 2020 року, в якій статті 296 та 297 Кримінального процесуального кодексу України, що надавали прокурору право задовольнити або відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування, були відсутні у зв'язку з виключенням їх на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (надалі - Закон № 2147-VIII).
Саме ця обставина, на думку захисника ОСОБА_7 , свідчить про підписання постанови від 23 березня 2020 року про продовження строків досудового розслідування іншою особою, оскільки заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_16 , будучи обізнаним з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, не міг її підписати.
Втім, колегія суддів звертає увагу, що згідно із пунктом 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 розділу 4, якими внесено зміни до кримінального процесуального закону, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Враховуючи, що Закон № 2147-VIII набув чинності 15 грудня 2017 року, вказані зміни підлягають застосуванню лише до кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише з 16 березня 2018 року.
Тобто відсутність у тексті Кримінального процесуального кодексу України статей 296 та 297, якими визначалися повноваження прокурора щодо розгляду клопотання слідчого та прокурора про продовження строку досудового розслідування, не свідчить про фактичну втрату чинності вказаними статтями, оскільки норми Закону № 2147-VIII про їх виключення (пункт 21 розділу 4 цього Закону) не застосовуються до окремої категорії кримінальних проваджень, у тому числі до цього кримінального провадження, і після набрання чинності Законом № 2147-VIII.
За таких обставин, підстави стверджувати про те, що постанова про продовження строку досудового розслідування 23 березня 2020 року підписана заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_16 усупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, відсутні.
Також колегія суддів наголошує, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці (Ustimenko v. Ukraine, заява № 32053/13, пункт 46) вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване у статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною високих договірних сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (Ryabykh v. Russia, заява № 52854/99, пункти 51 і 52).
Разом із тим, захисник ОСОБА_7 в порушення принципу «res judicata» в черговий раз посилається на доводи, яким судом вже надано оцінку в ухвалі від 19 травня 2021 року та прийнято відповідне рішення.
За таких обставин, сумніви щодо виконання на зазначеній постанові підпису безпосередньо заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_16 у зв'язку з неможливістю вчинення останнім такого підпису усупереч вимогам чинного на той час законодавства в даному випадку відсутні, а отже захисником ОСОБА_7 не доведено, що призначення вказаної експертизи є необхідним для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження.
3.3. Захисником ОСОБА_7 також не обґрунтовано, з яких підстав він дійшов висновку про те, що підпис заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_16 у зазначеній постанові не є схожим на інші підписи цієї ж особи, які він бачив раніше у інших процесуальних документах, та не надано відповідні докази.
3.4. Таким чином, оскільки наведені у клопотанні підстави для призначення почеркознавчої експертизи є необґрунтованими, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 244, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про призначення почеркознавчої експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3