Справа № 761/26637/21
Провадження № 1-кс/761/15490/2021
27 липня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого у Творчій спілці «Асоціація діячів естрадного мистецтва України» на посаді водія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 12.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020100100006293, -
23 липня 2021 року слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві майор поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020100100006293, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні в судовому засіданні, слідчим суддею перевірені.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020100100006293, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України щодо заволодіння шляхом обману земельною ділянкою в АДРЕСА_3 та правом на будинок, що не введений в експлуатацію, що був збудований на вказаній ділянці з використанням завідомо підробних офіційних документів .
22 липня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
При цьому, слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких віднесено до категорії особливо тяжких, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, що свідчить про недостатність застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також на відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
У судовому засіданні було встановлено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020100100006293, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК.
22 липня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У свою чергу, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, частиною 5 статті 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якими є і запобіжні заходи, сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Аналогічні вимоги викладені й у частині 1 статті 194 КПК України, якою встановлено обов'язок слідчого судді, суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Обґрунтовуючи необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, прокурор посилається на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких віднесено до категорії особливо тяжких, що, на його думку, дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Водночас, Європейський суд з прав людини, обов'язковість врахування практики якого встановлена частиною 5 статті 9 КПК України, визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу. Таким чином, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість.
Крім того, слідчий суддя приходить до стійкого переконання, що сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечить презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є практика Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Натомість, небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватись не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявність такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув'язнення виявиться невиправданим (рішення ЄСПЛ від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» (заява № 14379/88).
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що лише тяжкість покарання, яке може бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, не може бути вирішальною підставою для висновку про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду не доведено існування ризику впливати на свідків у кримінальному провадженні та можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, ані у клопотанні слідчий, ані в судовому засіданні прокурор не зазначав та не надав у розпорядження слідчого судді жодних доказів, які б свідчили про невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, тим самим вказуючи на його неналежну процесуальну поведінку. Крім того, ініціюючи питання про застосування до ОСОБА_5 такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання, прокурор не врахував дані про особу підозрюваного, зокрема міцність соціальних та сімейних зв'язків, перебування на репутацію та майновий стан, наявність офіційного місця працевлаштування, а також відсутність судимостей.
Окрему увагу слідчий суддя також вважає за необхідне звернути на те, що прокурор у судовому засіданні не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому статтею 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, що в сукупності з вищевказаними обставинами не дає слідчому судді достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
У зв'язку з викладеним слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголошено 02 серпня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1