Справа № 758/2743/21
Категорія 69
11 серпня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Рибалки Ю. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Кужелєвій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-
В березні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування вимог зазначила, що відповідач є батьком їх спільного сина, який проживає разом з позивачем, в добровільному порядку батьківського обов'язку з матеріального забезпечення та утримання сина не здійснює. Разом з тим, відповідач має задовільний матеріальний стан, на його утриманні інших дітей та непрацездатних батьків не перебуває, має відмінний стан здоров'я, працездатний, тому вважає, що він має можливість сплачувати аліменти у визначеному розмірі на утримання їх спільного сина.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 22.03.2021 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
До початку судового засідання позивачка подала письмову заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, позов задовольнити та ухвалити відповідне рішення.
До початку судового засідання відповідач подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутністю, позов визнав з підстав зазначених в ньому, просив задовольнити та ухвалити відповідне рішення.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, за таких підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 533 від 26.03.2011 року.
На момент розгляду справи дитина проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Приписами ч. 2 ст.182 СК України (в редакції, яка діє з 08.07.2017 р.) встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , є людиною працездатного віку, мешкає окремо від позивача та сина, документів про те, що відповідач має постійний дохід (заробітну плату), суду не надано.
Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей відповідного віку.
Так, прожитковий мінімум на дитину у 2021 pоку в Україні складає: на дитину вікoм від 6 дo 18 рокiв, до вікової категорії якої належить дитина сторін у справі, починаючи з січня 2021 року - 2395 грн..
Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні обов'язки до дитини, в т.ч. і обов'язку її утримання.
Право на отримання на одну дитину аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку передбачена при цьому і в порядку наказного провадження (п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України).
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання спільної малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 04.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дитини, не суперечить чинному законодавству.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що у позивача є право звернутися з позовом про стягнення безпосередньо додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), що передбачено ст.185 СК України.
Постановляючи рішення суд враховує, що позивачем суду не надавались докази на підтвердження придбання відповідачем рухомого та нерухомого майна і не заявлялось про це суду.
На підставі ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. А відтак, у кожної зі сторін по справі є право на звернення до суду з відповідним позовом при настанні зазначених обставин.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину підлягають присудженню з дня подачі позову, тобто з 25.02.2020 року, і до повноліття дитини.
Також з відповідача, згідно ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 908,00 грн. (по ставці, яка діяла на час звернення позивача до суду), оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 141, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 206, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273,354, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 04.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. ( дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю. В. Рибалка