11.08.2021 Справа № 756/10592/21
Унікальний номер 756/10592/21
Номер провадження 2-о/756/714/21
04 серпня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Михнюк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, Київська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
У липні 2021 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Яроцька Ю.О. звернулась до суду зі заявою, в якій просила суд встановити факт належності правовстановлюючого документу, договору купівлі-продажу нерухомості, який зареєстрований Київською універсальною біржею 13 червня 1996 року за реєстраційним номером № В4723/6244 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що за життя 07 червня 2005 року ОСОБА_2 склала заповіт на ім'я ОСОБА_1 заявниці, яким заповідала все належне їй майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавець ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте, державним нотаріусом прийнято постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність документів, які підтверджують належність спадкового майна, виданого та зареєстрованого на ім'я спадкодавці - ОСОБА_2 . Оскільки в договорі купівлі-продажу покупцем зазначена ОСОБА_2 .
Посилаючись на ту обставину, що спадкодавець прізвище ОСОБА_2 мала після укладання шлюбу у 1968 році, але після розірвання шлюбу в 1997 році змінила прізвище на дошлюбне ОСОБА_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2021 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 16 липня 2021 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду на 04 серпня 2021 року.
Представники заінтересованих осіб Одинадцятої київської державної нотаріальної контори та Київської міської ради в судове засідання не з'явилися, повідомлявся судом належним чином, що доводиться зворотними поштовими повідомленнями. Заяв та клопотань про відкладення суду не надано. Від державної нотаріальної контори надійшов відзив про те що вони не заперечують проти заявлених вимог та просять розглянути справу без участі представника заінтересованої особи.
На вимогу суду з Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану 28 липня 2021 року надійшов витяг про реєстрацію розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Від представника заявника - адвоката Яроцької Ю.О. надійшла заява 04 серпня 2021 року про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні поданої заяви.
Суд вважає можливим провести розгляд справи без участі осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило, інші процесуальні дії судом не вчинялись.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм правову оцінку в сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно заповіту складеного 07 червня 2005 року ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, все те, що буде належати на день смерті (а.с. 9).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 10).
Як видно з тексту договору купівлі-продажу нерухомості від 13 червня 1996 року мовою оригіналу російською - ОСОБА_2 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Постановою державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Жуковій А.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 . Також в постанові зазначено, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 (а.с. 15-16).
Згідно інформаційної довідки КП «КМР «Київське міське БТІ» від 23 квітня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 (рос. мова) (а.с. 14).
Судом також досліджено свідоцтво про народження ОСОБА_2 (а.с. 17).
Свідоцтво про одруження від 06 вересня 1968 року згідно якого, ОСОБА_2 уклала шлюб зі ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». (а.с. 18).
В свідоцтві про розірвання шлюбу, яке видане 17 липня 1997 року зазначено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано 23 квітня 1995 року (а.с. 19).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспрюваних прав.
Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом пунктів 1 та 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи: про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 12 зазначеної Постанови роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт належності правоустановчого документа договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 спадкодавцю ОСОБА_2 про встановлення якого просить заявниця ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за заповітом, знайшов своє документальне підтвердження.
Як встановлено з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу сформованого 28 липня 2021 року, після розірвання шлюбу на підставі рішення суду Московського району м .Києва від 15 лютого 1996 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу 17 липня 1997 року, в якому зазначено, що після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 змінила на ОСОБА_2 . Отже під час укладання договору купівлі-продажу спадкової квартири 13 червня 1996 року спадкодавець ОСОБА_2 хоча й не перебувала у шлюбі, через його розірвання, проте змінила прізвище та паспорт лише 30 липня 1996 року, що доводиться повним витягом з реєстру. Тому правоустановчі документи на спадкову квартиру оформлені на прізвище спадкодавця в шлюбі - ОСОБА_2 ( рос.мовою - ОСОБА_2 ).
Встановлення факту належності право установчого документа має для заявниці юридичне значення і потрібне для прийняття спадщини за заповітом, які іншим шляхом встановити неможливо, тому суд вважає що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 79-81, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, Київська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документу, договору купівлі-продажу нерухомості, який зареєстрований Київською універсальною біржею 13 червня 1996 року за реєстраційним номером № В4723/6244 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11 серпня 2021 року.
Суддя Шролик І.С.