ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15991/21
провадження № 1-кс/753/3200/21
"06" серпня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні №12021100020002318 від 04.08.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, неодружений, раніше судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
06.08.2021 до Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному 04.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100020002318, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо підозрюваного ОСОБА_4 з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Орган досудового розслідування повідомив про підозру ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, скоєного за таких обставин.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив злочин проти власності за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.08.2021 приблизно о 20 годині 14 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, перебуваючи у магазині «Зарядочка», який розташований за адресою м. Київ, вул. Пасхаліна, 2, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , майно якого визнав об'єктом свого злочинного посягання. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном і корисливий мотив, усвідомлюючи, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності, у присутності працівника магазину ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Пасхаліна, 2, приблизно о 20 год 16 хв. відкрито вихопив з прилавку мобільний телефон «Meizu M3S» вартістю 5990 гривень, на який він не мав ніякого права, та який належить ОСОБА_8 тим самим відкрито викрав вказаний телефон. У подальшому, ОСОБА_4 з викраденим мобільним телефоном «Meizu M3S» вибіг через двері магазину тим самим з місця вчинення злочину втік, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном, як своїм власним, однак незабаром ОСОБА_4 , був затриманий свідками даної події. Відкрито викрадаючи мобільний телефон марки «Meizu M3S» вартістю 5990 гривень, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, а саме посягання на чужу власність, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання матеріальних збитків для потерпілого і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, слідчий підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у протоколах: прийняття заяви про кримінальне правопорушення; допиту потерпілого; допитів свідків; затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , у висновку експерта; вироках суду та інших матеріалах провадження.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Зокрема, на думку сторони обвинувачення про наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість злочину.
Крім того, про наявність ризиків, передбачених п. 3 та 5 ч. 1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інший злочин), свідчить те, що підозрюваний також може здійснювати вплив та тиск на потерпілого, свідків, адже останні судом безпосередньо не допитані, а підозрюваному відомо їх місце роботи та проживання, підозрюваний не має постійного місця роботи, та вже неодноразово вчиняв корисливі злочини, однак на шлях виправлення не став.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і наявність зазначених у ньому ризиків, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний у засіданні не заперечував свою причетність до скоєння злочину, визнав вину, просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Захисник вважав клопотання необґрунтованим з огляду на недоведеність заявлених ризиків та необґрунтованість підозри в частині суми збитків, а також у зв'язку з тим, що вона обґрунтована лише показаннями свідків та потерілого, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши сторін та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у ст. 9 КПК України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30.08.1990 зазначено, що обґрунтована підозра - це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
04.08.2021 о 20.30 год. ОСОБА_4 затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
05.08.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України.
З досліджених у судовому засіданні копій матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтоване клопотання, слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а доводи захисника її на даному етапі досудового розслідування не спростовують.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_4 є громадянином України; має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий за корисливі злочини, не працює, неодружений, дітей не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років; наявні у кримінальному провадженні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими.
На підтвердження відомостей про стан здоров'я підозрюваний будь-яких доказів суду не надав, тому суд не враховує цих відомостей при обранні запобіжного заходу.
На думку суду, з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, його ставлення до вчиненого протиправного діяння, тяжкість покарання та дані щодо особи підозрюваного, прокурор у судовому засіданні довів існування ризиків, зазначених у клопотанні, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.
В якості альтернативи тримання під вартою суд встановлює підозрюваному заставу у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього, а прокурором в засіданні не доведено необхідності визначити заставу в максимальному розмірі.
Керуючись нормами ст. 182 - 184, 186, 193, 194, 196-197, 208, 309 КПК України, суд
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20 год. 30 хв. 04.08.2021.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800,00 грн.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_4 зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дія ухвали закінчується 02.10.2021.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 11.08.2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1