ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14119/21
провадження № 3/753/6428/21
"06" серпня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 185 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали передано судді Шаповаловій К.В.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 551913 від 2 липня 2021 року, 2 липня 2021 року о 22:45 год., ОСОБА_2 , знаходячись поблизу будинку № 9/1 по вул. Ревуцького в місті Києві не виконав законну вимогу працівника поліції покинути проїжджу частину та не реагував на будь-які зауваження в подальшому, а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.
У судових засіданнях 22 липня та 6 серпня 2021 року ОСОБА_1 вину у правопорушенні за статтею 185 КУпАП не визнав, вказав, що дійсно в той день він разом з братом ОСОБА_2 їхав на автомобілі BMW д.н.з. НОМЕР_1 та причепом д.н.з. НОМЕР_2 , він сидів на пасажирському сидінні, їх зупинили працівники поліції та повідомили, що не працює освітлення номерного знаку. Після того як він вийшов із машини і перевірив чи працює освітлення та повідомив працівникам поліції, що все працює, між ним, його братом та працівниками поліції виник словесний конфлікт. Працівники поліції вимагали у його брата документи на автомобіль та посвідчення водія та вказували на те, що братом допущено правопорушення, оскільки освітлення номерного знаку не працює. ОСОБА_1 знімав на телефон весь цей час всі події, що мали місце після зупинки їх працівниками поліції. Через конфлікт, що виник між ними, а також у зв'язку з тим, що його брат не пред'явив працівникам поліції документи на автомобіль та посвідчення водія, їх було затримано, та в кайданках доставлено до відділення поліції для встановлення особи та складання протоколів про адміністративні правопорушення. При цьому ОСОБА_1 вказав, що не вчиняв будь-яких дій, які можна кваліфікувати як злісна непокора законні вимозі працівникам поліції, працівник поліції, зокрема просив його відійти від автомобіля, коли спілкувався з його братом, вказував, що він знаходиться на проїжджій частині та це загрожує його життю. Проте, насправді ОСОБА_1 був перед машиною, нікому не заважав та знімав подію на телефон. Словесний конфлікт між ним та працівником поліції був, проте будь-якого правопорушення він не вчиняв.
Вивчивши матеріали адміністративного протоколу, докази, долучені до них, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачено в «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Як вбачається із матеріалів справ до протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 1785 КУпАП працівниками поліції не долучено жодних доказів (документів, записів з боді-камер) на підтвердження вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі працівника поліції.
Як вбачається із відеозапису, яке було надано суду ОСОБА_1 та надіслане працівниками поліції, автомобіль BMW д.н.з. НОМЕР_1 та причепом д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , був зупинений працівниками поліції через непрацююче освітлення номерного знаку, як зазначено на відео. В процесі розмови із працівниками поліції між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та патрульними виник словесний конфлікт, зокрема з приводу не надання водієм ОСОБА_2 документів на автомобіль та документів, які посвідчують його особу, а також конфлікт стосовно того, що ОСОБА_1 зазначав про незаконну зупинку працівниками поліції їх автомобіля. При цьому на відео не зафіксовано чітко обставин (подій), які б можна було кваліфікувати за статтею 185 КУпАП, а саме вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Зафіксоване на відео зауваження працівника поліції щодо необхідності ОСОБА_1 залишити проїжджу частину, не може розцінюватись як доказ вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі, оскільки з наданого відео не можливо чітко зрозуміти де саме перебував ОСОБА_1 та яким чином він заважав руху транспортних засобів тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить будь-яких доказів на підтвердження вчинення останнім правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, у самому протоколі зазначено лише про те, що ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівника поліції залишити проїжджу частину, проте під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_1 саме злісної непокори законній вимозі працівника поліції, а надані суду для розгляду матеріали таких доказів не містять.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 9.06.2011 року, та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року).
Отже, при оформленні матеріалів цієї справи працівниками поліції не було зібрано і в ході судового розгляду не встановлено достатніх доказів того, що ОСОБА_1 2 липня 2021 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, а саме злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя К.В. Шаповалова