Справа № 712/10914/19
Номер провадження 2/712/92/21
09 серпня 2021 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:
Головуючого-судді Марцішевської О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Марченко Т.В.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката Лук'янченко І.П.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача адвоката Глущенка О.С.
представника відповідач адвоката Барілова С.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Надія» про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі,
15 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі. В обгрунтування позову вказувала, що є власником 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 . На даний час виникла необхідність у виділі в натурі належної позивачці частки з сіпльного майна.
04 вересня 2019 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси суддя Мельник І.О. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2019 року замінено відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2020 року замінено відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ОСОБА_10 .
22 грудня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси суддя Борєйко О.М. прийнято справу до провадження нового складу суду у зв'зязку з припиненням повноважень головуючого, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
12 лютого 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси замінено відповідачів ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на відповідача - Приватне підприємство «Надія».
07 квітня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
09 квітня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси призначено процедуру врегулювання спору за участю судді у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Надія» про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі. Провадження у справі зупинено до припинення процедури врегулювання спору за участю судді.
23 квітня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси врегулювання спору за участю судді у справі припинено. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Надія» про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі поновлено. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Надія» про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі передати до канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси для повторного автоматизованого розподілу для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
09 серпня 2021 року позивач скерував до суду заяву про призначення по справі судову будівельну-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
Які можливі варіанти виділу частки, що належать ОСОБА_1 в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Проведення експертизи доручити судовому експерту Печиборщ Валерію Зіновійовичу. Для проведення експертизи зобов'язати експерта користуватись матеріалами інвентарної справи КП «ЧО ОБТІ». На час проведення експертизи провадження в справі прошу зупинити. Оплату роботи
експерта прошу покласти на заявника.
09 серпня 2021 року представник відповідача адвокат Глущенко О.С. звернувся з клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказував на те, що питання про поділ приватного домоволодіння та припинення спільної часткової власності може бути вирішено у нотаріальному порядку шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про поділ приватного домоволодіння. До відповідача ніхто не звертався з пропозицією укласти нотаріально посвідчений договір про поділ домоволодіння. У матеріалах цивільної справи відсутня відмова будь-якого нотаріуса про посвідчення договору про поділ домоволодіння між співвласниками. Представник відповідача вважає, що позивач не довів у позові належними та допустимими доказами, яке саме право було порушено.
Позивач 09 серпня 2021 року скерувала до суду пояснення з приводу клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтувала тим, що її не звернення до відповідача, а звернення до суду - це наслідок спілкування попередніх років з відповідачем, оскільки відповідач неодноразово порушував добросусідські стосунки.
Позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки адвоката Лук'янченко І.П. клопотання про призначення експертизи підтримали та просили задовольнити. Проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідач адвокат Глущенко О.С. проти задоволення клопотання про призначення експертизи та запропонованого позивачкою експертаза перечували. Просили задоволити клопотання про закриття провадження у справі.
Представник відповідача адвокат Барілов С.А. в судовому засіданні проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував. Просив задоволити клопотання про закриття провадження у справі.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши учасників процесу, приходить до наступного.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічні висновки сформульовані Верховним Судом у постанові від 29 липня 2020 року по справі справа № 760/33625/18.
Проведення у справі процедури врегулювання спору за участю судді на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси 09 квітня 2021 року, яка була припинена 23 квітня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси врегулювання спору за участю судді, свідчить про існування спору між сторонами, для врегулювання якого за згодою сторін була застосована вказана процедура.
Після припинення процедури врегулювання спору за участю судді до суду не надходило даних про вчинення учасниками дій щодо позасудового врегулювання спору.
У підготовчому судовому засіданні учасники справи також повідомляли про наявність неврегульованих питань.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Суд вважає, що клопотання про призначення експертизи підлягає до задоволення, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи - можливість виділу у натурі частки у спільному нерухомому майні - необхідні спеціальні знання у сфері будівництва та техніки, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами не надані відповідні висновки експертизи з цих питань, що стосується заперечень відповідачів, суд виходить з того, що кожна сторона вправі подати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень і обмеження в цьому становитиме невиправдане порушення процесуальних прав та принципу змагальності, оцінка наданих сторонами доказів здійснються при постановленні рішення та до цього жодний доказ не має для суду наперед визначеної сили.
Сторони не досягли згоди щодо визначення експертна, тому відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України експерта визначає суд
Оскільки для проведення експертизи потрібен значний проміжок часу, то суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 103, 252 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Глущенка Олександра Сергійовича про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю спору.
Клопотання про призначення будівельно-технічіної експертизи задоволити.
Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити запитання:
1) Які можливі варіанти виділу частки, що належить ОСОБА_1 в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 ?
Проведення експертизи доручити судовому експерту Оніщенко Надії Сергіївні ( АДРЕСА_2 ) попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
В розпорядження експертів надати матеріали справи, зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Надія» надати доступ експерту до належних їм об'єктів нерухомого майна по вул. Гоголя м.Черкаси.
Роз'яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ЦПК України - можливість визнання судом факту, для з'ясування якого експертиза була призначена.
Оплату експертизи покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути в частині призначення експертизи та зупинення провадження оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м.Черкаси у п'ятнадцятиденний строк з дня складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення" ЦПК України ).
Повний текст ухвали складений 11 серпня 2021 року.