Справа № 569/707/21
26 липня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Андрєєва Р.В.
представника відповідача Курися О.П.
третьої особи Дядюсь М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь Микола Миколайович, про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену відповідачем: у газеті «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року «Це ніякий не навіс, а самочинне будівництво. За такі дії був виписаний штраф, а будівельні роботи припинено…»; в інтернет-виданні «ЧаРівне» від 17 листопада 2020 року «Це ніякий не навіс,…а повноцінна самочинна добудова, самочинне будівництво…»; в інтернет-виданні «Рівне вечірнє» від 18 листопада 2020 рку «…добиватимемося через суд, щоб …незаконну прибудову знесли»; у газеті «Рівне вечірнє» від 19 листопада 2020 року «…нотаріус ОСОБА_1 продав свою незаконну прибудову іншій особі…Через це добиватимемося через суд, щоб…незаконну прибудову знесли. Просить зобов'язати відповідача невідкладно, але не пізніше 10-ти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену відносно нього недостовірну інформацію шляхом розміщення в засобах масової інформації, а саме: газеті «Рівне вечірнє», інтернет-виданні «Рівне вечірнє», інтернет-виданні «ЧаРівне» оголошень наступного змісту: у газеті «Рівне вечірнє»: «У газетах «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року (стаття «Суддя проведе засідання за пам'ятником Петлюрі») та від 19 листопада 2020 року (стаття «Нотаріус незаконно збудував паркан в історичній частині Рівного») начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради була оприлюднена інформація про самочинне будівництво, незаконну прибудову на вулиці Пересопницькій у Рівному нотаріусом ОСОБА_1 Повідомляємо, що розповсюджена інформація стосовно нотаріуса ОСОБА_1 є непідтвердженою та недостовірною»; в інтернет-виданні «ЧаРівне»: «В інтернет-виданні «ЧаРівне» від 17 листопада 2020 року (стаття «В центрі Рівного нотаріус ОСОБА_1 збудував «навіс» та встановив паркан») начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсем Миколою була оприлюднена інформація про самочинне будівництво і самочинну добудову по вулиці Пересопницькій у Рівному ОСОБА_1 . Повідомляємо, що розповсюджена інформація стосовно нотаріуса ОСОБА_1 є непідтвердженою та недостовірною»; в інтернет-виданні «Рівне вечірнє»: «В інтернет-виданні «Рівне вечірнє» від 18 листопада 2020 року (стаття «Нотаріус збудував самочинний паркан у історичній частині Рівного») Миколою Дядюсем , начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради була оприлюднена інформація про незаконну прибудову нотаріусом ОСОБА_1 . Повідомляємо, що розповсюджена інформація стосовно нотаріуса ОСОБА_1 є непідтвердженою та недостовірною». Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 100000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що займається нотаріальною діяльністю, місцем здійснення якої є АДРЕСА_1 . Частина приміщення належала йому на праві власності. Для зручності в прийомі та обслуговуванні клієнтів в 2018 році почав облаштовувати окремий вхід у своє приміщення та навіс над ним. Однак, 16 листопада 2018 року головним спеціалістом інспекційно-адміністративного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кравцем О.М. в результаті позапланової перевірки державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складені акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та видані приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт і про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Постановою від 23 листопада 2018 року заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюся М.М. його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Рішенням Рівненського міського суду від 29 листопада 2019 року постанова скасована. Розглядаючи справу суд дійшов висновку, що «наведені у відзиві відповідачем доводи про те, що об'єкт будівництва не є тимчасовою спорудою, не підтверджені ні актом позапланової перевірки, ні іншими матеріалами справи». Таким чином, Управління державного архітектурно-будівельного контролю не надало жодного доказу в обгрунтування того, що навіс літ. «а» за адресою АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, а земля використовується незаконно. Незважаючи на зазначене рішення суду начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дядюсь М.М. поширював та продовжує поширювати інформацію про те, що облаштування навісу є самочинним будівництвом, яке підлягає знесенню. Така інформація, зокрема була розповсюджена в газеті «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року, в інтернет-виданні «ЧаРівне» від 17 листопада 2020 року, в інтернет-виданні «Рівне вечірнє» від 18 листопада 2020 року, в газеті «Рівне вечірнє» від 19 листопада 2020 року. Поширена інформація є фактичним твердженням, що не відповідає дійсності. Твердження щодо самочинного будівництва, самовільного заняття земельної ділянки, притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення спростовується рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та рішенням Рівненського міського суду від 29 листопада 2019 року. Поширена інформація стосується його честі, гідності та ділової репутації як людини, як юриста, як нотаріуса, як голови громадської організації «Константіс», оскільки формує його морально-етичний портрет в очах громадськості. Поширена інформація є негативною, недостовірною та порушує його особисті немайнові права, ганьбить його честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації, спотворює та принижує оцінку з боку громадськості та суспільства його діяльності та ставить під сумнів дотримання ним законодавства України. Розповсюджена інформація негативно вплинула на його професійну діяльність. У 2018 році до нього як нотаріуса звернулося 995 осіб та було вчинено 995 нотаріальних дій. У 2019 році було вчинено 888 нотаріальних дій. Тобто, кількість звернень до нього як нотаріуса після поширення неправдивої інформації зменшилася. Внаслідок порушення відповідачем його прав в порядку ст.23 ЦК України має право на відшкодування моральної шкоди. Вважає розумною та справедливою для відшкодування моральних страждань суму 100000 грн.
Ухвалою від 19 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
26 лютого 2021 року суд отримав відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заперечення проти позову мотивує тим, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю в період з 13 листопада 2018 року по 16 листопада 2018 року проведено позапланову перевірку на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті «Будівництво за адресою АДРЕСА_1 ». В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво прибудови до належного йому на праві власності об'єкта нерухомості, за що позивача притягнено до адміністративної відповідальності згідно з постановою від 23 листопада 2018 року. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2019 року постанову було скасовано, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності надіслано на новий розгляд до Управління ДАБК. При цьому, в задоволенні клопотання представника ДАБК про призначення судової будівельно-технічної експертизи судом було відмовлено. 26 грудня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю прийнято постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Викладені в постанові обставини свідчать про здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва прибудови, яка має усі ознаки нерухомого майна. Зазначена постанова не оскаржувала ся та є чинною. Факти, наведені ОСОБА_1 з посиланням на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, не можуть мати преюдиційного значення для справи, оскільки рішенням суду ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову в зв'язку з відсутністю юридичного спору між сторонами. В свою чергу, наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 8 січня 2019 року «Про скасування припису» дає підстави стверджувати, що позивач здійснив самочинне будівництво. 3 липня 2019 року Рівненським міським судом Рівненської області відкрито провадження у справі за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан. В межах розгляду справи за замовленням Рівненської міської ради проведено будівельно-технічну експертизу, за висновком якої від 24 грудня 2020 року складова частина об'єкта нерухомого майна, яка позначена в технічному паспорті як навіс літ. «а», не відповідає технічним характеристикам навіс, фактично є прибудованим приміщенням і відноситься до нерухомого майна. Таким чином, на момент виходу публікацій наведена в них інформація про здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва була достовірною. Крім цього, сплив строк позовної давності до вимоги про визнання недостовірною та зобов'язання спростувати інформацію, розповсюджену у газеті «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року. Начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю не вчиняв жодних неправомірних дій щодо ОСОБА_1 , оскільки поширена Дядюсем М.М. інформація про здійснення позивачем самочинного будівництва підтверджується документально. Вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн необґрунтована. Твердження ОСОБА_1 про зменшення кількості вчинених ним нотаріальних дій у 2019 році в порівнянні з 2018 роком слід оцінювати критично, оскільки позивач просить спростувати інформацію, яка була поширена здебільшого у 2020 році. Факт скорочення кількості осіб, які звертаються до позивача як нотаріуса, може свідчити, в тому числі, і про погіршення ним якості надання відповідних послуг.
Ухвалою від 12 квітня 2021 року суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюся М.М.
Ухвалою від 20 травня 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що житлове приміщення для здійснення діяльності придбав у 90-х роках, навіс був влаштований, він його лише продовжив. Стіни навісу виконані з парканних блоків, які вмонтовані в металеву конструкцію. Для належної реєстрації навісу замовив виготовлення технічного паспорту, яке здійснювали сертифіковані спеціалісти «БП-Експерт». В результаті обстеження приміщення спеціалісти дійшли висновку, що прибудова є навісом, оскільки влаштована без фундаменту. У встановленому порядку зареєстрував право власності на навіс. Надалі всі активи по нерухомості відчужив різним партнерам. Однак, органи ДАБІ вважали, що будівництво ним здійснено незаконно, та винесли припис і постанову, які він оскаржив до суду. З ініціативи начальника ДАБК з'явилися статті у засобах масової інформації про те, що будівництво незаконне і самочинне. Після появи публікацій почалися дзвінки від клієнтів, деякі з яких припинили співпрацю з ним, деякі відмовилися від його послуг як нотаріуса. Представник позивача додатково пояснила, що після отримання відповідних консультацій від спеціалістів позивач здійснив влаштування навісу до належного йому приміщення, зареєстрував право власності на навіс та отримав підтвердження державою факту набуття права власності на це майно. Будівництво велося без отримання дозвільних документів, оскільки отримувати їх у випадку будівництва такої тимчасової споруди без фундаменту як навіс закон не вимагає. Відповідні органи визнали, що об'єкт будівництва є навісом. Такого ж висновку дійшли і суди у справах № 460/1013/19 та № 569/785/19. Будь-яких порушень позивачем законодавства у сфері будівництва встановлено не було. Самозахоплення землі також не встановлено, оскільки якщо нерухоме майно належить особі, то фактичне користування земельною ділянкою, на які воно розташоване, вважається правомірним. В оспорюваних публікаціях начальник ДАБК називає навіс, зареєстрований як навіс, самочинним і незаконним будівництвом. Така характеристика об'єкта неприємна для нотаріуса як юриста. При цьому, відповідачем не надано доказів, що влаштований навіс є капітальною спорудою, а тому потребував отримання дозволу на будівництво. Оскільки наявність вини позивача у порушенні будівельних норм не доведено, відповідач не має права висловлюватися, що об'єкт є самочинним. В постанові про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача викладено лише офіційну позицію ДАБК, так як ОСОБА_1 не був присутній на розгляді справи, копії постанови не отримував, а тому був позбавлений можливості її оскаржити. Публікації негативно вплинули на репутацію позивача, який щоразу був змушений пояснювати, що не порушував законодавства, оскільки діяв відповідно до отриманих від спеціалістів консультацій. Просять позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав та дав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа Дядюсь М.М. пояснив, що всі публікації, які з'явилися в ЗМІ, здійснювалися не з його ініціативи. Він лише надавав коментарі на запит журналістів та озвучував офіційну позицію ДАБК. Перевіркою було виявлено виконання позивачем будівельних робіт без попереднього отримання дозвільних документів, враховуючи, що зведено стіни, дах, дверні та віконні прорізи. Управлінням було встановлено факт здійснення позивачем самочинного будівництва, а тому мав підстави для такої характеристики об'єкта.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 1410 від 14 липня 1994 року та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 3 від 25 липня 1994 року здійснює приватну нотаріальну діяльність.
Нотаріальну діяльність позивач здійснює за адресою АДРЕСА_1 в частині приміщення, яка набута ним у власність на підставі договору купівлі-продажу будівлі/споруди, приміщення/ шляхом викупу, укладеного 7 липня 1999 року між Рівненською міською радою та приватним нотаріусом Рівненського міського та районного нотаріального округу ОСОБА_1
В 2018 році позивач здійснив роботи по облаштуванню окремого входу у належну йому частину приміщення.
На підставі наказу № 189-ПП від 13 листопада 2018 року головним спеціалістом інспекційно-адміністративного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Кравцем О.М. проведено перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Будівництво за адресою: АДРЕСА_1 », результати якої оформлено актом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 189-ПП від 16 листопада 2018 року.
16 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 складено протокол № 189-ПП про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.96 КУпАП та винесено приписи: № 189/1-ПП про зупинення підготовчих та будівельних робіт, № 189/2-ПП про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
23 листопада 2018 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь М.М. винесено постанову № 052А/01-22 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 155868519 від 12 лютого 2019 року 4 грудня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлове приміщення першого поверху, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1602740756101, за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 77,2 кв.м. Об'єкт нерухомого майна згідно з описом складається з нежитлового приміщення першого поверху літ. «А» та навісу літ. «а». Зміни до права власності зареєстровані на підставі поданого технічного висновку БП1745/2018, виданого ТОВ «БП Експерт» 27 листопада 2018 року.
Нині вказаний об'єкт нерухомості відчужений позивачем іншій особі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 460/1013/19 ОСОБА_1 у позові до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування припису № 189/2-ПП від 16 листопада 2018 року відмовлено повністю з підстав відсутності предмету судового спору, оскільки оскаржений позивачем припис було скасовано відповідачем ще до звернення позивача до суду, у зв'язку з реєстрацією права власності позивача на об'єкт будівництва, що унеможливлює набуття ним права на виконання будівельних робіт.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2019 року у справі № 569/785/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про скасування постанови задоволено частково. Скасовано постанову № 052А/01-22 від 23 листопада 2018 року заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь М.М. по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП надіслано на новий розгляд до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.
Постановою начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюся М.М. № 84А/01-22 від 26 грудня 2019 року справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
В позовній заяві позивач вказує, що начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь М.М. поширив в засобах масової інформації інформацію про те, що облаштування навісу є самочинним будівництвом, яке підлягає знесенню.
Зокрема, у газеті «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року: «Це ніякий не навіс, а самочинне будівництво. За такі дії був виписаний штраф, а будівельні роботи припинено. Цю прибудову нотаріусу вписали у технічний паспорт будівлі як навіс. Через це реєстратори її оформили у ЦНАПі. Але його власник стверджує у суді, що це навіс.».
В інтернет-виданні «ЧаРівне» від 17 листопада 2020 року: «Два роки назад ОСОБА_1 розпочав добудову цього приміщення. Цe ніякий не навіс, як він називає, а повноцінна самочинна добудов, самочинне будівництво.».
В інтернет-виданні «Рівне вечірнє» від 18 листопада 2020 року: «Коли отримали доручення міського голови, то одразу подали до суду. Процес тривав довго, проте цю суддю, яка розглядала нашу справу, звільнили. Тепер справу заново почне розглядати новий суддя. Коли це сталося, то нотаріус ОСОБА_1 продав свою незаконну прибудову іншій особі. Це трохи ускладнило процес, бо тепер нам ще й доведеться скасовувати через суд право власності на неї. Нотаріус стверджує, що ця прибудова не є капітальною спорудою, а лише навісом, проте це не змінює суті справи. Не можна без дозволу щось робити на землях міської ради. Має бути право користування цією земельною ділянкою, а в нотаріуса немає нічого. Ця земля є власність громади Рівного. Через це добиватимемося через суд, щоб реєстрацію нерухомості скасували, а незаконну прибудову знесли.»
В газеті «Рівне вечірнє» від 19 листопада 2020 року: «Коли отримали доручення міського голови, то одразу подали до суду. Процес тривав довго, проте цю суддю, яка розглядала нашу справу, звільнили. Тепер справу заново почне розглядати новий суддя. Коли це сталося, то нотаріус ОСОБА_1 продав свою незаконну прибудову іншій особі. Це трохи ускладнило процес, бо тепер нам ще й доведеться скасовувати через суд право власності на неї. Нотаріус стверджує, що ця прибудова не є капітальною спорудою, а лише навісом, проте це не змінює суті справи. Не можна без дозволу щось робити на землях міської ради. Має бути право користування цією земельною ділянкою, а в нотаріуса немає нічого. Ця земля є власність громади Рівного. Через це добиватимемося через суд, щоб реєстрацію нерухомості скасували, а незаконну прибудову знесли.»
Відповідно до ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно з ч.1 ст.201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
За нормами ч.3 ст.297 та ч.2 ст.299 ЦК України фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та про захист своєї ділової репутації.
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконані своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює (ч.4 ст.277 ЦК України).
У пункті 15 постанови Пленуму від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" Верховний Суд України роз'яснив, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Таким чином, за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно з ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Представник відповідача та третя особа в судовому засіданні не оспорюють, що поширена у вказаних вище статтях інформація відповідає змісту коментарів, які надавав начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь М.М.
Поширена у цих статтях інформація, з огляду на зазначені в них прізвище, рід заняття та місцезнаходження приміщення, де здійснюється діяльність, стосується позивача.
Позивач просить визнати недостовірною розповсюджену інформацію такого змісту: в газеті «Рівне вечірнє» у випуску № 10 (2427) від 7 березня 2019 року - «Це ніякий не навіс, а самочинне будівництво. За такі дії був виписаний штраф, а будівельні роботи припинено»; в інтернет-виданні «ЧаРівне» від 17 листопада 2020 року - «Це ніякий не навіс,…а повноцінна самочинна добудова, самочинне будівництво…»; в інтернет-виданні «Рівне вечірнє» від 18 листопада 2020 року - «добиватимемося через суд, щоб…незаконну прибудову знесли…»; у газеті «Рівне вечірнє» у випуску від 19 листопада 2020 року - «нотаріус ОСОБА_1 продав свою незаконну прибудову іншій особі…Через це добиватимемося через суд, щоб….незаконну прибудову знесли».
Станом на 7 березня 2019 року інформація «був виписаний штраф» відповідала дійсності, оскільки постанова заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюся М.М. № 052А/01-22 від 23 листопада 2018 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн була скасована лише 29 листопада 2019 року, що підтверджується рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/785/19.
Відповідає дійсності і інформація «будівельні роботи припинено», так як 16 листопада 2018 року головним спеціалістом інспекційно-адміністративного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Кравцем О.М. дійсно винесено припис № 189/1-ПП про зупинення підготовчих та будівельних робіт, який позивачем не оскаржувався.
Сторонами не оспорюється, що з 3 липня 2019 року в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа № 569/11522/19 за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, предметом розгляду якої є нежитлове приміщення першого поверху за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 1602740756101, яке раніше належало ОСОБА_1 .
Розгляд вказаної цивільної справи наразі триває, а тому інформацію «добиватимемося через суд» не можна вважати недостовірною, як і інформацію про продаж позивачем належної йому частини приміщення іншій особі, оскільки позивач в судовому засіданні підтвердив факт відчуження ним нерухомого майна.
З огляду на формулювання змісту спростування, яке позивач просить зобов'язати здійснити відповідача, недостовірною та непідтвердженою позивач просить визнати інформацію про самочинне будівництво, самочинну добудову, незаконну прибудову на АДРЕСА_1 . При цьому, позивач покликається на обставини, встановлені рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/1018/19 та Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/785/19.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування припису. Разом з тим, у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що суть спору безпосередньо пов'язана з вирішенням питання, чи є досліджуваний об'єкт будівництва тимчасовою спорудою, без улаштування фундаменту, чи таким не являється, позаяк тісно пов'язаний з земельною ділянкою фундаментною основою. В акті перевірки та інших документах, складених відповідачем за наслідками перевірки, технічні характеристики об'єкта будівництва, окрім параметрів, не встановлені. Дослідженням долучених фотознімків об'єкта будівництва об'єктивно неможливо встановити наявність/відсутність фундаменту прибудови.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, а не правова оцінка цих обставин судом.
Рівненський окружний адміністративний суд у справі № 460/1018/19 дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не довів порушення позивачем п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, на усунення яких було видано оскаржений припис.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2019 року, зважаючи на обставини, встановлені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 оку по справі № 460/1013/19, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП надіслано на новий розгляд до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради. Як вбачається зі змісту вказаного рішення, постанову по справі про адміністративне правопорушення скасовано, оскільки при її винесенні не були повністю досліджені всі обставини справи та докази.
Судами при розгляді зазначених справ не досліджувалося питання законності чи незаконності будівництва спірного об'єкта, наявності чи відсутності підстав для визнання його самочинним, а тому покликатися на вказані рішення як такі, що безумовно підтверджують доводи позивача, неможливо.
Крім того, в постанові начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради № 84А/01-22 від 26 грудня 2019 року, якою справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, міститься висновок, що ОСОБА_1 здійснював реконструкцію нежитлового приміщення першого поверху за адресою АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Покликання представника позивача на те, що позивач не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та не отримував копії постанови суд до уваги не приймає, оскільки вказана постанова нині не скасована та є чинною.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Для вирішення питання про наявність правових підстав для спростування інформації про самочинне будівництво, незаконну прибудову як фактичного твердження суду необхідно встановити відповідність здійсненого позивачем облаштування нежитлового приміщення вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності (в тому числі встановити не лише фактичну наявність/відсутність фундаменту, а й необхідність наявності чи відсутності такого з огляду на технічні характеристики об'єкта), правомірність використання земельної ділянки, тобто встановити та надати судову оцінку обставинам у спорі, який наразі розглядається Рівненським міським судом Рівненської області у справі за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Зі змісту статей, що були опубліковані у вказаних в позовній заяві засобах масової інформації, встановлено, що інформація начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради викладена у формі коментаря. При цьому, позивач також скористався правом на висвітлення у тих же засобах масової інформації власної позиції, надавши свій коментар.
Коментар - це роз'яснювальні або критичні міркування чи витлумачення певних подій і фактів.
Наданий третьою особою коментар заснований на оцінці обставин, встановлених ним у постанові № 84А/01-22 від 26 грудня 2019 року.
6 липня 2017 року рішенням Рівненської міської ради № 3121 затверджено в новій редакції Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради. Згідно з п.2 вказаного Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що конкретно в цій справі начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради як керівником органу, що повноважень якого належить встановлення фактів порушення суб'єктами містобудування вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, інформація висловлена у формі оціночних суджень.
Таким чином, в діях відповідача відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації.
Представник відповідача заявив про застосування до вимоги про визнання недостовірною та зобов'язання спростувати інформацію, розповсюджену у газеті «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року, позовної давності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.2 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, застосовується позовна давність в один рік. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 ЦК України).
В п.11 постанови Пленуму від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» Верховний Суд України роз'яснив, що, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові на цих підставах, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленої до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійної підставою для цього. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови в позові у разі доведеності позовних вимог.
Відтак, в задоволенні позовних вимог про визнання недостовірною та спростування поширеної інформації суд відмовляє за безпідставністю.
За положеннями ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п.27 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» способами захисту гідності, честі та ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Згідно з ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності підлягають встановленню всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності, а саме: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Довести наявність цих елементів має саме позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Оскільки позивачем не надано доказів протиправності дій відповідача, позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь Микола Миколайович, про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради; місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Лермонтова, 6; код ЄДРПОУ 41330278;
третя особа - начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь Микола Миколайович, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Лермонтова, 6; код ЄДРПОУ 41330278.
Повне судове рішення складене 9 серпня 2021 року.
Суддя