Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1648/19
Провадження № 2/542/48/21
06 серпня 2021 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю:
секретаря судового засідання- Чиж Л.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Євтухової Т.Д.,
відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника відповідачів - адвоката Плішкіна Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, суд -
11.12.2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши вимоги, просить встановити факт проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підтвердження своїх вимог він зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 .
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної частки (паю).
Зазначає, що ним подана заява про прийняття спадщини на підставі ст.1264 ЦК України, як особа яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Отримати свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 він не має можливості, оскільки відсутні документи, які підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
З 14.09.2013 року ОСОБА_5 переїхала зі своїми речами проживати до його господарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і з цього часу вони почали проживати однією сім'єю.
З 14.09.2013 року до 01.10.2019 року із спадкодавцем вони проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом та мали спільний бюджет. Вони вели спільне господарство, разом оплачували комунальні послуги, спільно витрачали кошти на продукти, ліки. ОСОБА_5 довіреністю уповноважила його отримувати за неї її пенсію, здійснювати дії пов'язані з оформленням земельної ділянки. Крім того, померла при житті уповноважила його заповнити декларацію з надання первинної медичної допомоги. Він отримував за ОСОБА_5 орендну плату за земельну ділянку. За час спільного проживання придбали електротовари, разом складали кошти на придбання матеріалів для ремонту груби в його господарстві. Разом готували їжу, разом харчувалися. Він допомагав прибирати дворище померлої, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , допомагав садити та прибирати її город за вказаною адресою. Крім того, при житті ОСОБА_5 заповідала все своє майно його дружині ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 28.01.2020 року (т.1 а.с. 28-29).
Ухвалою суду від 31.01.2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Афанасьєвої Ю.О. за необгрунтованістю (т.1 а.с.45-46).
Ухвалою суду від 13 липня 2020 року задоволено клопотання про витребування доказів (т.1 а.с. 159).
05.08.2020 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2020 року (т.1 а.с. 203).
Ухвалою суду від 09.07.2021 року був поновлений судовий розгляд (том 2 а.с. 55).
Ухвалою суду від 13.07.2021 року були витребувані письмові докази (том 2 а.с. 58).
Заявник ОСОБА_1 в судовому засідання підтримував заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві.
Також пояснив, до ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_2 з 14.09.2013 року і до дня смерті. Його померла дружина, яка була фельдшером, вирішила забрати ОСОБА_5 , яка була інвалідом по зору, проживати до них, на прохання останньої. Вони вели спільне господарство, він засівав її земельну ділянку зерном, годував худобу. Через рік після спільного проживання ОСОБА_5 склала заповіт на його дружину. Про умови проживання в його домогосподарстві вони не домовлялись, ОСОБА_5 дозволяла йому обробляти його землю, зерно він забирав, також надавала трохи грошей. В 2016 році його дружина померла. Й догляд за ОСОБА_5 йому допомогала здійснювати його дочка ОСОБА_7 . Він уклав декларацію з сімейним лікарем для ОСОБА_5 , отримував за довіреністю її пенсію, орендну плату за земельний пай. Займався оформленням на неї земельної ділянки. В його домогосподарстві два будинка. Спочатку ОСОБА_5 проживала в будинку разом з ним та його дружиною, а потім, коли дружина захворіла, орієнтовно через півроку, ОСОБА_5 стала проживата одна в окремій хаті й це було її бажання. Однак вони разом харчувались, мали спільний бюджет: його доходи (заробітна плата, а потім пенсія) та пенсія ОСОБА_5 , орендна плата за земельні паї. За час спільного проживання вони придбали: бензопилу, бензокосу для господарства. ОСОБА_5 говорила, що як вона помре, все майно буде його.
Померла ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в домогосподарстві ОСОБА_4 , оскільки 01.10.2019 року ОСОБА_5 вирішила відвідати свою подругу ОСОБА_8 , хто її відвіз до неї йому невідомо. Про смерть ОСОБА_5 та її поховання від дізнався він односельців. Однак він не міг бути присутнім на похоронах так, як йому ніхто не повідомив про поховання завчасно, він же в той день був в смт Нові Санжари та не встиг на поховання.
Просив позов задовольнити.
Представник позивача, адвокат Євтухова Т.Д. в судовому засіданні підтримувала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позові та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві пояснивши, що ОСОБА_1 забрав проживати ОСОБА_5 до свого домогосподарства через пільги, які вона мала, й якими він став користуватися. При цьому ОСОБА_5 проживала одна, в старій хаті, яка не опалювався, а доглядали її соціальні працівники, а не позивач. А 01.10.2019 року ОСОБА_1 вигнав ОСОБА_5 , він же приїжджав за неї, перевіз всі її речі до домогосподарства ОСОБА_4 , де ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Похованням ОСОБА_5 займався він, а ОСОБА_1 же взагалі не був присутнім на її похованні.
Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві. Пояснивши, що хоча ОСОБА_5 проживала в домогосподарстві ОСОБА_1 , вони не жили як одна сім'я, а перед її смертю він її вигнав, й вона померла в її домогосподарстві.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві. Пояснивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю не проживали, оскільки вони проживали в різних хатах, й догляд за нею здійснювали соціальні працівники. Крім того перед смертю ОСОБА_5 . ОСОБА_1 її вигнав. Її забрав 01.10.2019 року ОСОБА_2 та перевіз разом з речами (одяг, подушка, ліжко) до домогосподарства ОСОБА_4 , де вона ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Представник відповідачів адвокат Плішкін Ю.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві. Додатково пояснивши, що доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю не надано. Умови та підстави проживання ОСОБА_5 в своєму домогоспордарстві ОСОБА_5 . ОСОБА_1 навести не може, оскільки домовленість про проживання була між ОСОБА_5 та дружиною ОСОБА_1 , яка згодом померла. За проживання в господарстві ОСОБА_1 . ОСОБА_5 йому платила кошти, вона отримувала пенсію та орендну плату за земельний пай. А напередодні її смерті ОСОБА_1 вигнав ОСОБА_5 . Її забирав ОСОБА_2 , й відповідачі здійснювали організацію поховання ОСОБА_5 .
В задоволенні позову просив відмовити.
У наданому відзиві на позов (т.1 а.с. 145-147) відповідачі зазначили, що ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману, зазначаючи, що померла ОСОБА_5 проживала одна, родичів та сім'ї у неї не було, померла проживала в господарстві ОСОБА_4 , факт проживання підтверджено довідками Судівської сільської ради від 10.10.2019 року №05-09/147 та довідкою від 31.10.2012 року №02-28/209.
Долучені ОСОБА_1 довідки Судівської сільської ради від 03.12.2019 року №02-11/170 та від 03.12.2019 року № 02-11/171, не відповідають дійсності, оскільки в домогосподарстві ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , знаходиться житловий будинок в якому проживає ОСОБА_1 , а сарай в якому була обладнана кімната без газового опалення, туалету та води, зовсім не пристосований для нормального проживання, тим більше проживання людини похилого віку з інвалідністю І групи по зору, в якому і проживала їх двоюрідна тітка ОСОБА_5 , а не як зазначено у позові, що померла ОСОБА_5 проживала в окремій кімнаті, в зв'язку з чим можна дійти логічного висновку, що померла ОСОБА_5 з ОСОБА_1 однією сім'єю не проживала, спільне господарство не вела, вони не мали спільного сімейного бюджету та спільно не вирішували побутові проблеми. Оскільки ОСОБА_1 дбав про благополуччя своє і своєї сім'ї, до якої померла ОСОБА_5 не відносилась, а за таких умов ОСОБА_1 спадкоємцем не є і бути не може. Крім того, ОСОБА_5 постійно відвідував соціальний працівник та надавав допомогу з приготування їжі, придбання продуктів харчування, прибирання кімнати, що також є підтвердженням того, що ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5 не проживали.
Зазначають, що придбання побутових приладів, дрів для опалення будинку, надання позивачеві доручення для отримання грошових коштів самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались ті самі відносини, що притаманні сім'ї. Крім того з позовної заяви ОСОБА_1 не зрозуміло, яким саме членом сім'ї для нього була ОСОБА_5 .
Вони неодноразово провідували тітку в домогосподарстві ОСОБА_1 та пропонували їй переїхати до них, але в зв'язку з тим, що вона склала заповіт на ОСОБА_6 , померла ОСОБА_5 вважала, що за нею має доглядати сім'я ОСОБА_10 . За проживання ОСОБА_16 в сараї ОСОБА_1 отримував пенсію та орендну плату за земельну частку (пай) померлої та витрачав її на власні потреби, та крім того він ще й отримував пільги за користування газом та електроенергією, на яку мала право померла, хоча ОСОБА_5 і проживала в господарстві позивача та даними послугами не користувалася.
Крім того ОСОБА_1 говорив ОСОБА_4 , щоб вони забрали з його домогосподарства свою тітку ОСОБА_5 . 01.10.2019 року ОСОБА_2 з ОСОБА_4 приїхав до домогосподарства ОСОБА_1 та забрали ОСОБА_5 та всі її речі до домогосподарства ОСОБА_4 .
Дії ОСОБА_1 були вчинені в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 постійно відмовлялася складати на користь нього заповіт на спадкове майно, в зв'язку з тим, що він не здійснював належний догляд за нею.
Вони ж, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , здійснювали поховання двоюрідної тітки ОСОБА_5 та всі витрати, що стосувалися поховання оплачувалися ними з власних коштів.
Просили відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
У наданій позивачем відповіді на відзив (т.1 а.с. 166-170), яка за змістом є аналогічними уточненій позовній заяві, додатково зазначено про те, що до довідок, які долучені відповідачами до справи потрібно віднестись критично так, як довідка від 31.10.2012 року надана сільською радою у 2012 році, тоді як ОСОБА_5 почала проживати у його господарстві з 14.09.2013 року. Крім того у довідці від 31.10.2012 року не вказана адреса де постійно проживала померла в домогосподарстві ОСОБА_4 .
Отже, згідно довідок наданих Судівською сільською радою, ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а з 14.09.2013 року постійно проживала однією сім'єю з ним за адресою: АДРЕСА_2 , а померла в домогосподарстві ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 . Крім того акти складені депутатами Судівської сільської ради ОСОБА_12 та ОСОБА_13 теж підтверджують той факт, що ОСОБА_5 з 14.09.2019 року і по день смерті проживала однією сім'єю в його домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 . Твердження відповідачів, що ОСОБА_5 проживала в домогосподарстві ОСОБА_4 є безпідставними та не підтверджується ніякими доказами.
Зазначає, що при житті відповідачі жодного разу не цікавилися ОСОБА_5 , не спілкувалися з нею, не відвідували її та не дбали про неї, нічим не допомагали їй при житті. Відповідачі жодного разу не були у його господарстві, їхні твердження не відповідають дійсності. Він ніколи не спілкувався з ними, не телефонував стосовно ОСОБА_5 .
01.10.2019 року ОСОБА_5 вирішила відвідати свою подругу ОСОБА_8 , яка також мешкає в с.Шпортьки, хто її відвозив до неї, йому не відомо. А 02.10 2019 року він дізнався від односельців, що ОСОБА_5 померла і того ж дня її поховали. Він не міг бути присутній на похоронах так, як йому ніхто не повідомив про це.
Суд, вислухавши пояснення у вступному слові позивача, представника позивача, відповідачів та представника відповідачів, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно із статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
По даній справі встановлено, що метою встановлення факту проживання однією сім'єю позивача з ОСОБА_5 необхідно позивачу для отримання спадщини, оскільки визнання факту проживання вказаних осіб однією сім'єю не менше п'яти років до дня відкриття спадщини призводить до визнання позивача спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України.
Встановлення вказаного факту має визначені юридичні наслідки, що виражаються в отриманні статусу спадкоємця четвертої черги.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а.с. 16).
Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема: житловий будинок в с.Шпорьки (том 1 а.с.12), земельні ділянки на території Судівської сільської ради (том 1 а.с.14).
Після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 звератвся з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, якому постановою приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Охреєм М.А. від 28 квітня 2020 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки, оскільки ОСОБА_1 не було надано рішення про встановлення юридичного факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (том 1 а.с. 111).
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом, зазначив, що ОСОБА_14 проживала разом з ним однією сім'єю за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_4 , з 14.09.2013 року по 01.10.2019 року.
Так, згідно з випискою з погосподарської книги №4 на 2011-2015 роки, номер погосподарського обліку 0243-1 (том 1 а.с.11) місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно з випискою з погосподарської книги №4 на 2011-2015 роки, номер погосподарського обліку 0318-1 (том 1 а.с.12) місце проживання ОСОБА_5 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з рішенням Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 09.02.2016 року (том 1 а.с. 176-177) АДРЕСА_6 .
Відповідно ж до акту від 09.11.2019 року, складеного комісією у складі депутата Судівської сільської ради в присутності свідків (сусідів) (том 1 а.с.19), ОСОБА_5 не проживала за адресою місця реєстрації по АДРЕСА_3 , так як потребувала сторонньої допомоги, та з 14.09.2013 року і до момента смерті, а проживала в домогосподарстві ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 .
Відомості аналогічного змісту містяться в довідці Судівської сільської ради №02-11/171 від 03.12.2019 року (том 1 а.с.22), складеної на підставі вказаного акту.
Згідно з даними, які містяться в акті від 09.11.2019 року складеного комісією у складі депутата Судівської сільської ради в присутності свідків (сусідів) (том 1 а.с.18), померла ОСОБА_5 постійно проживала однією сім'єю в домогосподарстві ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 з 14.09.2013 до ІНФОРМАЦІЯ_4 до смерті.
Вказана обставина підтверджується довідкою Судівської сільської ради №02-11/170 від 03.12.2019 року, складеної на підставі вказаного акту (том 1 а.с.21).
Згідно з довідки МСЕ № 0159839 (том 1 а.с. 13) ОСОБА_5 була інвалідом першої групи по зору.
Також ОСОБА_5 була учасником війни (том 1 а.с.86) та коитсувалась пільгами за надані послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.11.2014 року по 30.04.2017 (том 1 а.с. 110), та користування електричною енергією з 16.08.2016 року (том 1 а.с. 96).
Відповідачі в судовому засіданні не заперечували ту обставину, що ОСОБА_5 проживала на території домогосподарства ОСОБА_1 з вересня 2013 року до 01.10.2019 року, однак, заперечуючи проти позову, посилались на те, що ОСОБА_5 не проживала разом з ОСОБА_1 як одна сім'я, оскільки вони мешкали в окремих приміщеннях, вони не мали спільного побуту та бюджету, вони не мали взаємних прав та обов'язків. ОСОБА_5 дійсно потребувала стороннього догляду за станом свого здоров'я, однак такий догляд здійснювався соціальними працівниками, а не позивачем, адже вона перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення та отримувала відповідні соціальні послуги вдома. Напередодні ж смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_1 взагалі її вигнав, й вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в домогосподарстві ОСОБА_4 Й саме вони, відповідачі, займались організацією її поховання, а позивач не був навіть присутнім на похороні.
Допитані в судовому засіданні свідки показали таке.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . З 2013 роки ОСОБА_10 забрали ОСОБА_16 до себе й доглядали до 2019 року. Їй відомо, що ОСОБА_5 потребувала догляду, щоб ОСОБА_1 виганяв ОСОБА_5 чи ображав їй не відомо. В будинку де проживала ОСОБА_5 вона не була, з нею вона не спілкувалась.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що родина ОСОБА_10 забрала до себе ОСОБА_5 доглядати її, вона жила у них близько 6 років з 2013 року по 2019 рік. Про те, щоб ОСОБА_5 ображалась на ОСОБА_1 йому не відомо. ОСОБА_5 була одинокою, була сліпа. У ОСОБА_1 вона була нагодованою, доглянутою, хата, в якій вона жила, була натоплена. За цей період він декілька раз приходив до ОСОБА_1 , в будинку же де проживала ОСОБА_5 він не був.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що вона з ОСОБА_1 проживає в цивільному шлюбі з 2016 року. Про події до 2016 року їй відомо також зі слів дружини ОСОБА_19 . Так, їй відомо, що ОСОБА_5 проживала разом ОСОБА_1 з 2013 року по 2019 рік. Вони жили разом постійно, однією сім'єю, мали спільний бюджет, сплачували комунальні платежі, купували косу, пилу. ОСОБА_5 потребувала догляду так як вона була інвалідом 1 групи по зору, була одинокою. Зранку ОСОБА_1 топив пічку в хаті у ОСОБА_5 , виносив відро, готував їжу тричі на день, вона виходила на прогулянку. Вони покупали молоко, яйця, сир, сало, м'ясо. Продукти покупав ОСОБА_1 , вони спільно харчувались, вона ОСОБА_5 носила їжу. Вони мали спільний бюджет: у ОСОБА_5 була пенсія та орендна плата за земельний пай, а у ОСОБА_1 : пенсія, заробітна плата, орендна плата за земельний пай. Несли спільні витрати: на утримння житла, покупку дров. На день народження вони дарили ОСОБА_5 подарунки: халат, чашки, рушник, разом святкували свята. ОСОБА_1 займався приватизацією земельної ділянки ОСОБА_5 , отримував її пенсію, ОСОБА_5 надала йому довіреність, уклав Декларацію з сімейним лікарем. Відповідачі до них не приходили, не провідували ОСОБА_5 , не цікавлись її життям. ОСОБА_5 відносилась до ОСОБА_1 як до сина, а він - як до матері. ОСОБА_1 також прибирав в дворі хати, де ОСОБА_5 була зареєстрована, на цвинтарі. Вона, свідок, також йому допомагала: приносила їжу ОСОБА_5 , виносила відра, білила хату. 01.10.2019 року ОСОБА_5 поїхала в гості до ОСОБА_20 .
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_1 з 2013 року по 2019 рік. Вона мала проблеми з зором. ОСОБА_1 засівав городи ОСОБА_5 , убирав на кладовище. За період 2013-2019 роки він був тричі в домогосподарстві ОСОБА_1 , був в кімнаті де проживала ОСОБА_5 . Також він підписував, складений акт про проживання.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що він проживає на одній вулиці з ОСОБА_1 в с.Шпортьки. ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_1 однією сім'єю, вони мали спільне господарство. У ОСОБА_5 не було своєї сім'ї, вона не мала дітей. ОСОБА_5 він бачив рідко, йому відомо, що вона мала проблеми з зором. Чого ОСОБА_5 опинилась у ОСОБА_20, йому невідомо, хто здійснював поховання ОСОБА_5 йому також невідомо.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_1 , вона проживала в окремій хаті. Однак їй відомо, що ОСОБА_1 вів господарство, колов дрова, прибирав, він купував продукти, готував їсти, допомагав їй у всьому. ОСОБА_5 довіряла ОСОБА_1 , у них були спільні кошти, він уклав декларацію з лікарем. Вони жили дружно. Їй відомо, що ще дружина ОСОБА_1 ОСОБА_24 , яка працювала фельдшером, вирішила взяти ОСОБА_5 проживати до них, оскільки ОСОБА_5 була сліпа, рідних у неї було.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_1 . Йому відомо, що вона була інвалідом, жила в окремому будинку. На яких саме умовах жила ОСОБА_5 у ОСОБА_1 йому не відомо.
Хто організовував поховання ОСОБА_5 йому невідомо, знає, ОСОБА_5 переїжджала проживати до відповідачів, ОСОБА_2 здійснював її переїзд.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 поживала у ОСОБА_20 , а потім у ОСОБА_1 , поки він не попросив її виїхати. В той час, коли ОСОБА_5 проживл у ОСОБА_1 у неї були доглядальниці- соціальні працівниці: ОСОБА_26 , а потім ОСОБА_27 . При цьому ОСОБА_5 жила в старій хаті, у неї були свої кошти й вона з нею розраховувалась, наприклад, за молоко. Вона думає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_16 жили як одна сім'я, так як вони жили в одному дворі. Подвір'я ОСОБА_1 вона відвідувала не часто, вона продавала молоко. У ОСОБА_5 були нормальні умови проживання, він топив їй хату, готував їсти, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були нормальні відносини, вона не скаржилась на ОСОБА_1 . З ним вона проживала близько 5 років. За 1-3 місяці до смерті ОСОБА_1 почав говорити про те, що не хоче більше доглядати ОСОБА_5 . Їй відомо, що ОСОБА_5 померла у ОСОБА_20 , як вона поїхала від ОСОБА_1 , вона не бачила.
Похованням ОСОБА_5 займались ОСОБА_20 , вони їй повідомили про смерть ОСОБА_5 , вона ж намагалась повідомити про смерть ОСОБА_5 ОСОБА_1 , однак не змогла йому дозвонитися.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показав, що йому відомо, що ОСОБА_5 проживала ОСОБА_1 в сараї. За місяць до її сметі ОСОБА_1 говорив що не хоче, щоб вона більше у нього жила, питав, як можна її позбутися. Потім він дав строк ОСОБА_20 , щоб вони її забрали, а коли вони її забрали, вона на наступний день померла. ОСОБА_1 же не прийшов на її поховання. Весь тягар поховання взяв на себе ОСОБА_2 . До ОСОБА_20 ОСОБА_5 переїхала зі своїми речами та ліжком.
В будинку у ОСОБА_1 він не був, які умови для проживання у ОСОБА_5 він не знає, так як також там не був, хто її годував, організовув побут йому також не відомо. Зі ОСОБА_5 він не був знайомий, знає, що вона хворіла, була сліпа.
Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показав, що він на прохання ОСОБА_31 розбирав сеножатник во дворі, де проживала ОСОБА_5 в 2017 році. Дочка ОСОБА_2 приносила подарок для тітки ОСОБА_5 . Хата же в якій вона проживала ззовні була схожа на сарай, чому вона там проживала, йому не відомо.
Таким чином, аналізуючи зазначені докази, пояснення сторін у справі, судом встановлено, що ОСОБА_5 проживала на території домогосподарства ОСОБА_1 з вересня 2013 року до 01.10.2019 року.
При цьому надана відповідачами довідка виконавчого комітету Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 10.10.2019 (том 1а.с. 49) про те, що ОСОБА_5 на день смерті проживала разом з ОСОБА_4 , суд оцінює в сукупності з дослідженими доказами та встановленими обставинами про те, що ОСОБА_5 саме померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в домогосподарстві ОСОБА_4 , про що також зазначено й в довідці виконавчого комітету Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 21.02.2020 (том 1а.с. 171). Доказів же того, що ОСОБА_5 постійно проживала в домоволодіння ОСОБА_4 матеріали справи не містять.
Довідку вкионавчого комітету Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №02-28/209 (том 1а.с.50), в якій зазначено, що ОСОБА_5 зареєстрована та постійно проживає на території сільсьої ради в домогосподарстві ОСОБА_4 , суд вважає неналежним доказом, оскільки в ній не зазначена адреса домогосподарства, а крім того вона датована 31.10.2012 року, тобто поза межами спірного періоду.
Разом з тим, на позивача, окрім доведення факту спільного проживання, покладений обов'язок доведення факту проживання як одна сім'я, що передбачає надання доказів щодо спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Показання свідікв відомості про такі обставини не містять та не підтверджують наявності спільних витрат, бюджету, побуту, ведення спільного господарства, здійснення придбання іншого майна в інтересах сім'ї, за виключеням показань свідка ОСОБА_18 .
Однак показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту проживання однією сім'єю, оскільки для встановлення такого факту необхідні докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявність взаємних прав та обов'язків.
До подібного висновку прийшов ВС у постанові від 14 лютого 2018 року за результатами розгляду справи № 129/2115/15-ц, а також у постанові від 12.11.2020 року у справі №750/12880/19, провадження №61-8759св20.
Наданий же акт від 09.11.2019 року (том 1 а.с.18), в якому містяться дані про те, що померла ОСОБА_5 постійно проживала однією сім'єю в домогосподарстві ОСОБА_1 , складений також на підставі пояснень сусідів.
Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Новосанжарської РДА як особа за якою здійснювався догляд з 10.12.1014 року (а.с. 63).
При цьому догляд за ОСОБА_5 в цей період здійснювала ОСОБА_7 , й відповідно до довідки про склад сім'ї від 18.11.2014 року (том 2 а.с. 67) ОСОБА_5 зазначена членом смі'ї саме ОСОБА_7 , яка відповіно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (том 2 а.с. 75) доглядала ОСОБА_5 , й яка отримувала компенсаційну виплату за це (том 2 а.с. 63).
А 19.06.2019 року між Новосанжарським районним територіальним центром соціального обслуговування та ОСОБА_5 був укладений договір про прийняття останньої на обслуговування, який свідчить про надання центром послуг, необхідних для проживання особи з відповідним діагнозом.
Тобто, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 отримувала соціально-побутове обслуговування вдома, як одинокий громадянин (том 2 а.с. 63-75, 78-96).
Так, з метою отримання соціальної допомоги вдома ОСОБА_5 писала заяву від 19.06.2019, у якій зазначала про відсутність у неї родичів, осіб, які відповідно до законодавства повинні забезпечити їй догляд і допомогу та зобов'язувався повідомити про зміни обставин, які можуть вплинути на надання їй соціальних послуг (том 2 а.с.84), обов'язок про надання інформації про наявність родичів , які відповідно до законодавства зобов'язані забезпечити їй догляд та допомогу, тощо передбачений п.3.3 Договору, а виявлення таких осіб, згідно з 5.1.3 є підставою для припинення дії Договору.
В акті обстеження матеріально-побутових умов проживання 19.06.2019 року (том 2 а.с. 92) також зазначено, що ОСОБА_5 , яка проживає в с.Шпортьки Новосанжарського району, є одинокою та не має родичів або осіб, зобов'язаних утримувати особу, й комісія дійшла висновку про те, що ОСОБА_5 підлягає обслуговуванню вдома на безоплатній основі та потребує надання соцально-побутових послуг.
Разом з тим ОСОБА_5 не повідомляла про те, що вона проживає разом як член сім'ї з ОСОБА_1 , що отримує від нього допомогу та догляд, що вони пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки один до одного, а також мають спільний бюджет, при тому ОСОБА_5 в відомостях про себе (том 2 а.с. 91,92) зазначала лише про отримані нею пенсії та виплати з орендної плати за земельні ділянки, та не відмовлялась від отримання допомоги саме як одинокий громадянин.
Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 відвідував соціальний працівник, який згідно договору та індивідуального плану надавав такі послуги, як придбання та доставка продуктів харчування та ліків; допомога у прибиранні житла; допомога у купанні; заміна постільної білизни; доставка води з колодязю; допомога у прибиранні подвр'я; прання одягу; вимірювання тиску; допомога в оформленні документів; оброблення присадибної ділянки (том 2 85,88).
Зазначене підтвердила в судовому засіданні соціальний працівник ОСОБА_32 , яка пояснила, що та ОСОБА_5 була у неї на обслузі. Спочтаку ОСОБА_5 проживала одна в своїй хаті, потім її забрала сім'я ОСОБА_33 потім вона перейшла жити до ОСОБА_34 , цього хотіла дружина ОСОБА_19 . Там догляд здійснювала ОСОБА_35 . На її обслуговуванні вона була з червня 2019 року по день її смерті. ОСОБА_5 проживала у ОСОБА_1 з 2013 року. За станом здоров'я ОСОБА_5 була інвалідом І групи, вона мала проблеми з зором . Вона приходила до неї щодня з понеділка по п'ятницю на 2 години. В її обов'язки як соціального працівника входило: купати, готувати їсти, мити посуд, виносити нечістоти. ОСОБА_1 готував їсти, приносив воду, виносив нечістоти, топив в хаті, отримував пенсію ОСОБА_5 , він же здійснював комунальні платежі. При цьому ОСОБА_5 проживала в окремій хаті, яка опалювалась дровами, води там не було, не було туалету. Вона не може пояснити чи проживали вони однією сім'єю, адже вони жили в окремих хатах. Також їй відомо, що ОСОБА_5 збиралась переїжджати від ОСОБА_1 , й вони почали збирати речі, за 1-2 місяці до її смерті ОСОБА_1 говорив про те, що не хоче, щоб ОСОБА_5 проживала у нього.
З огляду на вказані обставини, а саме те, що позивач ОСОБА_5 проживала на території домогосподарства ОСОБА_1 , однак в різних житлових приміщеннях, ОСОБА_5 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення з 2014 року та отримувала соціально-побутове обслуговування вдома, як одинокий громадянин, що свідчить про надання центром послуг, необхідних для проживання особи з відповідним діагнозом; не зазначення нею про те, що вона проживає разом як член сім'ї з ОСОБА_1 , що вони пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки один до одного, суд доходить висновку про те, що відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не носили характеру усталених та реальних сімейних відносин, а проявлялися у наданні ОСОБА_1 допомоги та піклуванні ОСОБА_5 .
Надання же допомоги та піклування ОСОБА_5 , яка була одинокою особою похилого віку та інвалідом першої групи по зору, не є безумовним підтвердженням наявності факту проживання позивача із ОСОБА_5 однією сім'єю та наявність між ними сімейних стосунків.
Ті події, що передували смерті ОСОБА_5 , а саме: небажання ОСОБА_1 подальшого проживаня на території його домогосподарства ОСОБА_5 , про що зазначили свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , підготовка ОСОБА_5 до переїзду з території домогосподарства ОСОБА_1 , що підтвердила й свідок ОСОБА_32 , яка зазначила, що ОСОБА_5 збиралась переїжджати від ОСОБА_1 , й вона допомагала збирати її речі за 1-2 місяці до її смерті, а ОСОБА_1 говорив про те, що не хоче, щоб ОСОБА_5 проживала у нього; а також не прийняття участі позивача у похованні ОСОБА_5 та поминальному обід також не свідчать про наявність у них сталих сімейних відносин.
Посилання ОСОБА_1 на надання на його ім'я довіреностей від імені ОСОБА_5 від 01.08.2019 на отримання пенсії (том 1 а.с.84), отримання розрахунків за оренду земельних часток (паїв) за 2017-2019 роки (том 1 а.с.211-221) не можуть бути підставою для задоволення позову. Такі докази не підтверджують спільність бюджету та спільне використаня таких коштів. Як й надані копії керівництва з експлуатації, бензинової коси, бензинової пили, електричного чайнику, пили циркулярної, які не містять даних про особу покупця, товарного чеку від 23.11.2018 року (том 1 а.с. 90-95), оскільки не підтверджують їх придбаня за спільні кошти та спільне користувння ними.
Докази сплати комунальних послуг (том 1 а.с.178-179), надання на ім'я позивача довіреності від імені ОСОБА_5 від 12.07.2017 на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (том 1 а.с.83), а також укладення Декларації про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги (том 1 а.с. 17), враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та наведені висновки, беззаперечно не підтверджують наявність усталених відносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , які притаманні родині та не є достатніми доказами.
Таким чином суд вважає, що оскільки позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту його проживання разом з спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме: безпосередньо спільного проживання, спільних витрат, ведення ними спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, позов задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
представник позивача: адвокат Євтухова Тамара Дмитрівна, адреса місця роботи: вул. Першотравнева, 3, смт Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області;
відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ;
відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 ;
відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 ;
представник відповідачів: адвокат Плішкін Юрій Степанович, адреса місця роботи: пл. Перемоги, 8, смт Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області.
Повний текст рішення складений 11 серпня 2021 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва