Справа № 538/1231/21
Провадження № 1-кп/538/117/21
11 серпня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області:
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12021175600000185 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Лохвиця Полтавської
області, мешканця
АДРЕСА_1 , громадянина України,
із повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,
не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
17.07.2021р. приблизно о 20 год у ОСОБА_4 , який відпочивав біля річки "Суха Лохвиця" на пляжі "Гайванка" в м. Лохвиця неподалік вул. Лугова, виник конфлікт із ОСОБА_6 , який разом зі своїми друзями, серед яких був і ОСОБА_7 , теж відпочивав на цьому пляжі. З метою вирішення конфлікту та недопущення його продовження, до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_7 . Під час розмови з ОСОБА_7 у ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7 виник умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень останньому. ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, реалізуючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , умисно, несподівано для останнього, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя, в ділянку ротової порожнини ОСОБА_7 . Від отриманого удару потерпілий впав спиною на землю та втратив свідомість. Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді забитої рани в ділянці слизової оболонки верхньої губи на тлі якої крововилив у слизову оболонку, травматичного відділом коронок 2 зуба верхньої щелепи справа та 1, 2 зубів верхньої щелепи зліва, які у відповідності до висновку експерта № 127 від 20.07.2021 р. оцінені як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочаснний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого кримінального проступку визнав повністю.
Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що 17 липня 2021 р. він був зі своєю собакою на пляжі. В нього виник конфлікт з ОСОБА_6 , який виходячи з води плюнув на його собаку, на що він зробив зауваження. Він пересів подалі від компанії друзів ОСОБА_6 . Але пізніше до нього підійшов ОСОБА_7 , з яким виник конфлікт, під час якого він вдарив останнього у нижню щелепу, від чого той упав та втратив свідомість.
Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування, а також критично ставиться до вчиненого ним кримінального проступку та щиро розкаюється у вчиненому.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченоого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, та наступні дані про особу винного.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК Украни не судимий, негативна характеристака на нього відсутня, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального проступку, щиро розкаявся. Крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.
На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, враховуючи, що за місцем мешкання обвинуваченого відсутні негативні дані на нього, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря- нарколога він не перебуває, тобто враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, та наявність пом'якшуючих покарання обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання за ст. 125 ч. 2 КК України у найменш суворому вигляді та розмірі - у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.
Підстав для застосування при призначенні обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Лохвицького
районного суду ОСОБА_1