Справа № 536/1397/21
Провадження № 2-о/536/67/21
10 серпня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Даніліної Ж.О., за участю секретаря Поколоти О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ? Кременчуцький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Шахтарськ Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Шахтарськ.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, причина смерті не установлена у зв'язку з різким вираженням гнилісних змін трупу.
Заявник звернувся з електронним зверненням №77869391 через веб-сайт dracs.minjust.gov.ua до Кременчуцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо реєстрації смерті матері, але його звернення відхилено, про що зазначено у статусі звернення та надано роз'яснення про необхідність звернутися до суду за встановленням факту смерті на окупованій території.
ОСОБА_1 зазначив, що встановлення факту смерті матері йому необхідно для державної реєстрації смерті з отриманням свідоцтва про смерть встановленого зразка та реалізації спадкових прав.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, у резолютивній частині заяви просив суд розглянути справу без його участі.
Заінтересована особа Кременчуцький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання свого представника не направили, надали заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.
З урахуванням приписів статті 317 Цивільного процесуального кодексу України про невідкладність розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе проводити її розгляд за відсутності усіх учасників.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах встановлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 7 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження ? це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України).
Статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України встановлено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 у місті Шахтарськ, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 23 червня 2020 року, так званим, Відділом запису актів цивільного стану Шахтарського міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, запис №603.
Згідно довідки про причини смерті №186 від 22 червня 2020 року причина смерті ОСОБА_2 не установлена у зв'язку з різким вираженням гнилісних змін трупу.
Родинні відносини, що померла ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 видане 22 жовтня 1963 року Михайлівською сільською радою Железинського району Павлодарської області, запис №234.
З метою проведення реєстрації смерті матері ОСОБА_2 заявник звернувся із електронним зверненням через сайт dracs.minjust.gov.ua до Кременчуцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), однак його звернення №77869391 відхилено, як зазначено у статусі цього звернення.
Статтею 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» передбачено, що згідно з цим Законом тимчасово, з дня набрання ним чинності з урахуванням положень Закону України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей" на строк до 31 грудня 2021 року включно, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України.
Згідно статті 1 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме: 1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей; 2) внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини; 3) надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями.
Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно Указу Президента України №32/2019 від 07.02.2019 року «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», місто Шахтарськ Донецької області є тимчасово окупованою територією.
Статтею 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey», «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilaєcu and others v. Moldova and Russia», де визначено, що документи, видані органами та установами (зокрема лікувальними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 2571 Цивільного процесуального кодексу України (стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України, у редакції на момент розгляду заяви).
Таким чином, ураховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті матері для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку у сукупності з іншими доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно із статтею17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Ураховуючи, що ОСОБА_2 померла у м. Шахтарськ Донецької області та свідоцтво про смерть видано на тимчасово окупованій території, тому заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію смерті матері у позасудовому порядку.
Для заявника встановлення факту смерті матері необхідно для державної реєстрації смерті з отриманням свідоцтва про смерть встановленого зразка та реалізації спадкових прав.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у місті Шахтарськ Донецької області, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 19, 76, 77, 81, 263-265, 293, 294, 315-317 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ? Кременчуцький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Шахтарськ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження м. Шахтарськ Донецької області.
Допустити негайне виконання рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 11 серпня 2021 року.
СуддяЖ. О. Даніліна