Справа № 275/89/21
06 серпня 2021 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Лівочки Л.І.,
при секретарі - Дубчак Н.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи- Котлярчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу № 275/89/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про стягнення моральної шкоди,
02.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Брусилівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про стягнення моральної шкоди у розмірі 1500000грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що в серпні 2019 року ним на розгляд сесії Брусилівської селищної ради Житомирської області було подано заяви про вирішення питання щодо користування на умовах договору оренди земельними ділянками для сінокосіння.
ОСОБА_2 , будучи в 2019 році депутатом Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області сьомого скликання, розглядаючи заяви на тридцять п'ятій сесії сьомого скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, умисно, з метою шантажу та залякування ОСОБА_1 , проголосував за прийняття сесією селищної ради рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності шляхом звернення до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в порядку передбаченому КПК України, за фактом вчинення громадянином ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 358 КК України, а саме підроблення та використання підробленого розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації № 109 від 14.04.2010 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою» та № 108 від 14.04.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою».
За вказані рішення відповідачем було проголосовано без будь-яких правових підстав, з порушенням порядку денного сесії, що мало одну мету - залякати ОСОБА_1 та завадити подати заяви про передачу в оренду земельних ділянок. Такими протиправними та умисними діями ОСОБА_1 , як громадянину, було заподіяну значну моральну шкоду, яка виразилась в емоційних та душевних стражданнях та хвилюваннях. Внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивач на деякий час був позбавлений можливості реалізувати свої уподобання та бажання, як звичайна людина, яка веде досить емоційний спосіб життя, що також викликало у позивача моральні страждання. У зв'язку з цією ситуацією позивач відчув себе приниженим, що негативно позначилося на його психологічному стані, змусило сильно нервувати і переживати. Крім того, протиправні дії відповідача спричинили порушення його звичного життєвого укладу, у позивача виникла необхідність відстоювати свої права у судовому порядку, витрачати на це багато свого часу та коштів. Розмір моральної шкоди у сумі 1 500 000 грн. позивач обгрунтував глибиною душевних страждань, значним погіршенням внаслідок цих страждань стану здоров'я, необхідністю захищати свої права у судовому порядку, ступенем зниження престижу, необхідністю спростування вказаної інформації для відновлення попереднього стану та налагодження нормальних стосунків з представниками різних суспільно - політичних верств населення Брусилівської громади. В результаті висвітлення цієї інформації на офіційному сайті Брусилівської селищної ради ( режим доступу bttps;//.bruslivska gromada, gov. ua/docs/241186/ ОСОБА_1 був змушений прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя. Перенесений в зв'язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне нервове напруження призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилося на його психологічному стані та відносинах в сім'ї. Вищевказане унеможливило в повному обсязі продовження активного громадського життя та можливості балатуватися на виборах 2020 року депутатом Брусилівської селищної ради, так як позивач являється керівником громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області» Житомирської обласної організації Партії відродження села. Такі дії відповідача повністю нівелювали авторитет позивача серед членів партії та громадян громади. Окрім того, до даного часу відповідач не вжив заходів щодо спростування або доведення вказаної інформації, та не вибачився перед позивачем.
Позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 500 000 гривень.
26.02.2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов, в якому позов не визнав, пославшись на те, що прийняття рішень з земельних питань належить до виключної компетенції ради, яка складається з обраних депутатів та приймає рішення на пленарних засіданнях (сесіях) шляхом поіменного голосування. У депутатів Брусилівської селищної ради, були обґрунтовані підстави вважати про наявний факт підробки документів, оскільки до розпорядження ради потрапили різні за замістом документи з однаковими номерами та датами їх прийняття, він, як депутат селищної ради, діяв в межах повноважень, якими наділений відповідно до закону та у спосіб, який визначено законом. З моменту отримання копії рішення по даний час позивачем не оскаржено спірне рішення та дії депутатів Брусилівської селищної ради, в тому числі і його, під час виконання ним своїх депутатських повноважень. Позивач не надав належних доказів заподіяння йому моральної шкоди та не обґрунтував грошову оцінку такої шкоди. Просив в задоволенні позову відмовити.
01.03.2021 року третьою особою - Брусилівської селищної ради Жиитомирського району Житомирської області до суду подано відзив на позов про невизнання позовних вимог. Відзив обгрунтовано тим, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності, який в даному спорі обмежується річним строком відповідно до ст. 268 ЦК України( вимоги щодо спростування поширеної в ЗМІ недостовірної інформації). Позивач про прийняте рішення був повідомлений шляхом вручення його копії, строк на звернення до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди сплив у серпні 2020року. Прийняття рішень з земельних питань належить до виключної компетенції ради, яка складається з обраних депутатів та приймає рішення на пленарних засіданнях (сесіях) шляхом поіменного голосування, у депутатів Брусилівської селищної ради були обґрунтовані підстави вважати про наявний факт підробки документів, оскільки до розпорядження ради потрапили різні за замістом документи з однаковими номерами та датами їх прийняття, депутати селищної ради діяли в межах повноважень, якими вони наділені відповідно до закону та у спосіб, який визначено законом. З моменту отримання копії рішення по даний час позивач жодним чином не оскаржував рішення 35 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 21.08.2019 № 1146 «Про розгляд заяв громадян " та дії депутатів Брусилівської селищної ради. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності та необгрунтованістю позовних вимог.
03.03.2021 третьою особою - Брусилівською селищною радою Житомирського району Житомирської області до суду подані письмові пояснення на позовну заяву, мотивовані тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів заподіяння йому моральної шкоди; не надав доказів, які підтверджували б протиправність діяння відповідача; не обгрунтував грошову оцінку розміру такої шкоди. Рішення селищної ради прийнято в межах компетенції, колегіально, в селищній раді були підстави вважати, що саме позивач підробив спірні документи, у зв'язку з чим і ініціювали звернення до правоохоронних органів для перевірки, рішення сесії ОСОБА_1 не оскаржив. Важали, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
18.03.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив в якій вказав, що всі складові моральної шкоди зазначені ним в позовній заяві і підтверджені доказами. Доводи щодо застосування до даних правовідносин строку позовної давності в один рік не заслуговують на увагу, так як до суду позивач звернувся за захистом своїх порушених прав, які виникли в результаті неправомірної діяльності відповідача, а саме прийняття рішення та вчинення дій, якими заподіяно моральну шкоду. Це не може розцінюватися як діяльність засобів масової інформації, до даних правовідносин застосовується загальна позовна давність терміном три роки. Просив позов задовольнити.
В суді позивач ОСОБА_1 позов підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснив , що рішення сесії не оскаржував, однак це не впливає на суть спору. Просив позовні вимоги задовольнити.
В суді відповідач ОСОБА_2 позов не визнав,надав пояснення , аналогічні викладеним в відзиві на позов, наголошуючи на тому, що під час голосування на сесії Брусилівської селищної ради, він діяв в межах наданих йому законом повноважень депутата на звернення до правоохоронних органів, погоджене попередньо відповідною комісією селищної ради, так як ОСОБА_1 надав на розгляд селищної ради документи, які відрізнялись за змістом з іншими документами за цими ж реквізитами. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
В суді представник третьої особи- Котлярчук І.В., діюча за дорученням, заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.
Суд, вислухавши сторони, представника третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Брусилівської селищної ради Житомирської області з заявою про передачу земельних ділянок в оренду. До вказаної заяви було долучено документи, в тому числі і копії розпоряджень № 108 та № 109 від 14.04.2010 року голови Брусилівської РДА на підтвердження права ОСОБА_1 на отримання ділянок в оренду.
Згідно копії розпорядження голови Брусилівськолї районної державної адміністрації № 109 від 14.04.2010 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», ОСОБА_1 було надано відповідний дозвіл .
Згідно копії розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації № 108 від 14.04.2010 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», ОСОБА_1 було надано відповідний дозвіл .
Згідно копії розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації № 109 від 14.04.2010 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою», вказаним розпорядженням вирішено питання щодо гр. ОСОБА_3 .
Згідно іншої наявної копії розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації № 108 від 14.04.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою», вказаним розпорядженням вирішено питання щодо гр. ОСОБА_4 .
Як слідує з копії рішення 35 сесії 7 скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 21.08.2019 № 1146 «Про розгляд заяв громадянина ОСОБА_1 », ОСОБА_1 було відмовлено в передачі земельних ділянок в користування на умовах договору оренди та вирішено звернутись до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку, передбаченому КПК України, по факту вчинення громадянином ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 358 КК України, а саме підроблення та використання підробленого розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації № 108 від 14.04.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» та № 109 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою» ( п. 4.1 та п.5.1 рішення).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ОСОБА_1 є керівником ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області» .
Станом на 21.08.2019 року ОСОБА_2 був депутатом Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області та брав участь в голосуванні за рішення селищної ради на 35 сесії 7 скликання, що визнавалось в суді відповідачем та підтверджується відповіддю Брусилівської селищної ради від 27.11.2020р. на запит ОСОБА_1 .
Спір між сторонами виник з приводу голосування відповідачем, як депутатом селищної ради, за рішення, прийняте селищною радою, щодо звернення до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення позивачем кримінальних правопорушень та як наслідок - завдання цим голосуванням моральної шкоди позивачу. При цьому законність самого рішення селищної ради не є предметом розгляду в даній справі, оскільки відповідних позовних вимог до органу місцевого самоврядування позивачем не заявлено.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 140 та ч. 1 ст. 144 Конституції України територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції ( ч. 1 ст. 143 Конституції України).
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року/
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку.
Згідно ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування», до основних принципів місцевого самоврядування належать, зокрема, принципи народовладдя; законності; гласності; колегіальності.
Статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу ( ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України).
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону
Статтею 1 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV), передбачено , що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 19 Закону № 93-IV, депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Згідно ст. 20 Закону № 93-IV на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування», шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що розгляд питань, пов'язаних з розглядом заяви ОСОБА_1 щодо надання йому в оренду земельних ділянок, яке було предметом розгляду селищної ради на сесії 21.08.2019 відбувалось в межах повноважень селищної ради як органу місцевого самоврядування, а вирішення питань здійснено в формі та спосіб, передбачений законодавством, шляхом ухвалення рішення депутатами селищної ради.
В суді позивач не заперечив, що подавав на розгляд сесії селищної ради відповідні копії розпоряджень голови Брусилівської РДА № 108 та № 109 від 14.04.2010, які підтверджували його право на отримання земельних ділянок в оренду та були предметом розгляду селищної ради.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявність двох різних за змістом та однаковими за реквізитами документів, які бути предметом розгляду селищної ради в межах своєї компетенції щодо вирішення земельних питань за заявою ОСОБА_1 , надавали підстави селищній раді як органу, яким виявлено наявність спірних документів, для звернення до правоохоронних органів для проведення відповідних перевірок наявності складу правопорушень в діяхзаявника.
Щодо доводів позивача про незаконність звернення селищної ради з повідомленням у правоохоронні органи щодо можливого вчинення ОСОБА_1 злочинів, суд зауважує, що законодавство України щодо діяльності органів місцевого самоврядування як і КПК України не містять заборони на звернення в правоохоронні органи з заявою про вчинення злочину саме органом місцевого самоврядування як юридичною особою.
Відтак, участь депутата селищної ради в голосуванні за рішення сесії при розгляді питань на виконання повноважень органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин не може вважатися протиправною, та позивачем не доведено протиправність дій відповідача при голосування за рішення колегіального органу.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що до Брусилівської селищної ради на час ухвалення рішення 21.09.2019 він не надавав розпорядження голови Брусилівської РДА від 14.04.2010 № 108 «Про затвердження технічної документації із землеустрою», про підроблення й використання якого вказано в п.5.1 рішення селищної ради від 21.08.2019, оскільки він надавав за цими ж реквізитами розпорядження голови Брусилівської РДА «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок». Водночас, незгода з формулюванням повідомлення в правоохоронні органи, яке проголосоване селищною радою та депутатами, автоматично не вказує на протиправність голосування одного з депутатів за таке рішення селищної ради, оскільки рішення прийнято колегіально органом місцевого самоврядування.
Встановлено, що не заперечував і позивач, що ним не оскаржувалось рішення селищної ради від 21.08.2019 року. Те, що в подальшому було позитивно розглянуто заяви ОСОБА_1 щодо передачі в оренду земельних ділянок, лише свідчить про різні результати розгляду селищною радою заяв позивача з питань передачі ділянок в оренду.
Вирішуючи спір, суд погоджується з доводами позивача та відхиляє доводи відповідача , третьої особи, та констатує, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем не пропощено строку позовної давності, який становить 3 роки, оскільки предметом позову є вимога про стягнення моральної шкоди в зв'язку з діями депутата місцевої ради при голосуванні за рішення селищної ради, а не щодо заподіяння моральної шкоди в зв'язку з поширенням недостовірної інформації в засобах масової інформації, оскільки діяльність відповідача та селищної ради не підпадає під дію Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
Крім того, оскільки позивач в обґрунтування позову зазначає, що моральна шкода, яка була йому завдана голосуванням відповідача за рішення селищної ради щодо звернення в правоохоронні органи полягала в порушенні ділової репутації, суд окремо враховує правові позиції, викладені в постанові ВС України від 29.08.2019 у справі № 126/557/17 та рішенні Конституційного Суду України від 10.04. 2003 року № 8-рп/2003., про те, що саме по собі звернення до правоохоронних органів, які за законом наділені повноваженнями перевіряти інформацію на достовірність, не свідчить про поширення відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача. Відтак, доводи позивача про завдання йому моральної шкоди у виді порушенні ділової репутації, саме у зв'язку з голосуванням депутата за рішення щодо звернення селищної ради до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення ним злочину є необгрунтованими.
Частиною 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин , суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів того, що дії відповідача, як депутата селищної ради, при голосуванні за рішення Брусилівської селищної ради від 21.08.2019 № 1146, були протиправними, що є однією з обов'язкових підстав для виникнення зобов'язання компенсації моральної шкоди позивачу, а законність рішення сесії селищної ради від 21.08.2019 не є предметом оцінки суду в межах розгляду даної справи.
Крім того, як це передбачено ч 11. ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", та враховуючи, що рішення сесії від 21.08.2019 не скасоване, то оприлюднення даного рішення на сайті селищної ради на виконання вимог законодавства не може вважатися протиправним та відповідач як депутат, не може особисто нести відповідальність за оприлюднення рішення сесії, оскільки це питання не входить до повноважень депутата місцевої ради.
Додані позивачем відомості про те, що він є керівником ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області» не свідчать про завдання йому моральної шкоди діями відповідача.
Крім того, позивачем не надано суду доказів того, що голосування відповідача за спірне рішення відбувалось з метою шантажу чи залякування ОСОБА_1 та те, що спір з відповідачем щодо голосування за рішення селищної ради, з яким не згоден позивач, завдав йому моральну шкоду.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі ст. ст. 19, 141-144 Конституції України, ст. 23 ЦК України,ст. 12 ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та керуючись ст.ст. 12-13, 76- 81, 141, 258,263-265, 352-354 ЦПК України,суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про стягнення моральної шкоди - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду безпосередньо або через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 11.08.2021 року.
Суддя Л. І. Лівочка