Ухвала
06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 520/9084/19
провадження № 61-8311ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.
розглянувши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Прокуратури Одеської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури,
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, отримала 17 травня 2021 року, звернулась з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року визнано неподаною та повернуто, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарженняДержавна казначейська служба України зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
У касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
У задоволенні клопотання слід відмовити у зв'язку з тим, що клопотання про зупинення виконання не містить достатніх та обґрунтованих підстав для зупинення виконання судових рішень, що підтверджені певними доказами, а саме: не надано підтвердження відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень, що оскаржені.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі.
У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про зупинення виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у двадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська