Ухвала
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 308/4532/20
провадження № 61-12891ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Закарпатська обласна прокуратура, про відшкодування майнової та моральної шкоди,
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області 28 липня 2021 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, якою скасовано ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі.
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Закарпатського апеляційного суду ухвалена 16 червня 2021 року (повне судове рішення складено 25 червня 2021 року). Касаційна скарга здана до поштового відділення 28 липня 2021 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження (ураховуючи вихідні дні) було 26 липня 2021 року.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, особа, яка її подала, просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що копію постанови апеляційного суду отримано Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 27 липня 2021 року про що свідчить дата завірення указаного рішення. На підтвердження указаних обставин суду надано завірену 27 липня 2021 року начальником відділу Похожаєвою О. копію постанови Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2021 року та роздруківку повідомлення від 13 квітня 2021 року, розміщену на інтернет сторінці сайту Закарпатського апеляційного суду щодо труднощів у своєчасному надсиланні процесуальних документів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки особа, яка подала касаційну скаргу, не надає будь-яких належних доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо).
Окрім цього, особа, яка подала касаційну скаргу, не надає будь-яких належних доказів отримання 27 липня 2021 року копії постанови апеляційного суду (конверт, довідка суду, копії матеріалів справи, тощо). Проставлення на копії оскарженої постанови дати її засвідчення не є доказом отримання оскарженого судового рішення у той же день.
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У касаційній скарзі, особа, яка її подала, зазначає, що звільнена сплати судового збору на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» та пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
Тлумачення змісту статті 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» свідчить, що від сплати судових витрат звільняються сторони у справах про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що оскаржені судові рішення ухвалені у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, а не за заявою про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури.
Окрім цього, пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Тлумачення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що у справі про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги).
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області є відповідачем у справі, а тому не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому за подання касаційної скарги особа, яка її подала, має сплатити 2 270,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2021 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат